РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 06/09 Шестикурсники ознайомилися з особливостями душпастирського служіння на одній з міських парафій
- 05/09 Розпочалося навчання у Малій семінарії та на Підготовчих курсах
- 01/09 Реколекції з нагоди початку навчального року
- 29/08 Вечірня з Литією з нагоди свята Усікновення
- 26/08 Початок навчального року
Найпопулярніше
- Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
- Юрій МАЦІБОРА, «Пошуки єдності Київської митрополії у ХVII ст.» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент - о. ліц. Володимир Тухлян)
- Мар’ян КУРИЛО, «Гріх гомосексуальності та шляхи його подолання за творчістю о. Юзефа Августина» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Віталій КУЛЬЧИЦЬКИЙ, «Вибір апостолів (Мр 3,13-19 і Лк 6,12-16). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент - о ліц. Ростислав Приріз)
- Віталій КРАВЧУК, «Богослов’я Хреста в навчанні папи Венедикта ХVІ» (науковий керівник – вл. Григорій (Комар), рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Олег ГРИНЬКІВ, «Ідея християнсько-національного виховання у творчості Григорія Ващенка» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Олег Кекош)
Реформа Церкви згідно з київською традицією XVI-XVII ст. |
![]() |
![]() |
![]() |
о. д-р Мирон Бендик, ректор - римський папа (згідно з „артикулами”), якому новообраний Глава Церкви складатиме послух; - московський патріарх (згідно зі „статтями”), у присутності якого вводитиметься на митрополичий київський престол новообраний Глава Церкви. „Послух” римському папі не є підпорядкуванням, бо не потребує ні затвердження, ні „єднання” з боку папи. „Введення на престол” – символ благословення – не є підпорядкуванням московському патріархові, котрий, ніяк не впливаючи на вибір митрополита, визнає доконаний факт. У наш час Київська Церква конфесійно поділена. Це не повинно заважати глибинно пізнавати спільну київську традицію – неподільний скарб наших предків. Згадані нами дві події минулого не повинні нас ділити. Навпаки, настав час для кожної конфесії все більше ставати собою, суб’єктом власних дій. Наше спільне коріння – в київській традиції. Опора на неї дозволить нам інтегрально поглянути в минуле, побачити його очима предків і спільно ним пишатися. Статтю також опубліковано у блозі Дрогобицької Духовної Семінарії на RISU.
|
Коментарі