|
Сакральне мистецтво. Монодія (унісонний спів) у світлі вчення Отців Церкви |
|
|
|
|
Галина Панкевич
Мистецтво, як і кожен вид діяльности, є своєрідним продовженням світотворення, співтворчістю Бога та людини. Відомо, що культура, духовна зрілість особи виявляється у ставленні до свого Творця, до самої себе, до инших людей, до природи, а також до усього, створеного людиною: науки, техніки, літератури, мистецтва тощо. Наші християнські богослужіння справедливо називають синтезом мистецтв, адже в них присутні гимнографія, іконопис, каліграфія, зодчество, проповідництво, і, звичайно, спів. За патристичним вченням, підґрунтям, спільною базою для усіх цих напрямків творчости стало аскетичне мистецтво – споглядання у Святому Дусі невимовного, несказанного, надприродного Світла. Краса, як одне з Божих імен, творить і рятує світ, є праджерелом будь-якої земної краси й, зокрема, царини творчости – мистецтва.
|
|
Юрій Мартинюк Смерть — безжалісна і неминуча, згубна і неуникненна, жорстока і німа, сліпа і немилосердна “цариця жаху”. Нерідко такі і подібні твердження лунають із уст “усякого земнородженого”. “Як лист зелений на дереві рясному: один на землю падає, а другий виростає,— так бо й з родом тілесним та кровним — один умирає, другий народжується” [Сир.14.18]. Саме таким образом-порівнянням Сирах змальовує актуальний стан світу, в який він потрапив внаслідок гріхопадіння прародичів. Прямим наслідком гріху стала смерть, а з нею прийшли біль, терпіння і страждання.
|
|
Дмитро Наконечний Перші християни у Месопотамії (із Сирії та Антіохії) з’явилися досить рано, у кінці 1-го ст. Офіційно перські християни стали себе називати халдеями. У III столітті ця територія була завойована персами. Не дивлячись на те, що Церква тут багатонаціональна, найважливішу роль у ній традиційно виконували ассирійці. Її географічне розташування виявилося причиною того, що вона стала відома як Церква Сходу. Проте становище християн у Месопотамії суттєво погіршилося після вступу на престол династії Сасанидів (227р.), а ще більш важким воно стало після визнання християнства офіційною релігією у Римській імперії – основній політичній суперниці Персії.
|
|
Підготував Сергій Паламарчук
Цього року приймальна комісія семінарії зарахувала до числа студентів 17 молодих людей. Для єпархіяльної семінарії така кількість першокурсників є значною. Отож, нам усім слід дякувати Господеві і славити Його за те, що дає велику ласку нашому народові, а зокрема, нашій єпархії, котра проявляється у священичих покликаннях молодих людей. Бог кличе служити йому. Він кличе і просить присвятити своє життя Йому і ближньому. Господь нікого ніколи не примушує собі служити, а чекає нашої відповіді на заклик любови і жертви. Деякі з семінаристів „новобранців Божого війська” виявили бажання поділитися думками про те, що саме спонукало їх відповісти на голос Божий, котрий лунав у їхніх душах і кликав до служіння. Відповідаючи на питання про спонуки і причини вступу до семінарії, про прагнення і міркування стосовно священичого життя, студенти-першокурсники висловлювали свої роздуми.
|
|
Якби Христос знову на світ з’явився |
|
|
|
Юрій Брезан Якби Христос на світі знов з’явивсь - Йому колискою були б, як і раніш, Ясельця в бідному хліві, тому що Бездомних і тепер не кличуть до господ; І знов Його б вітав пастушний спів, На Нього б полював кривавий царський меч.
|
|
Святість Йосафата Кунцевича |
|
|
|
|
Олег ЧУПА
Инокъ изященъ бивъ священнійшiй отче Іwсафате, и приятелище Божественнаго Духа, соблюлъ еси чистоту душевную и тілесную, яко Ангелъ въ Иноцехъ поживъ на земли, въ послушанiи и нищеті, въ любвы къ Богу и Ближнему, въ молитвахъ и бдінiихъ всенощнiхъ образъ бисть всімъ Инокомъ, и зерцало всякоя добродітелы, оумъ вперилъ еси къ небеснімъ... (стихира на хвалитних утрені священномученикові Йосафату)
|
|
Святість Йосафата Кунцевича |
|
|
|
|
Олег ЧУПА
Инокъ изященъ бивъ священнійшiй отче Іwсафате, и приятелище Божественнаго Духа, соблюлъ еси чистоту душевную и тілесную, яко Ангелъ въ Иноцехъ поживъ на земли, въ послушанiи и нищеті, въ любвы къ Богу и Ближнему, въ молитвахъ и бдінiихъ всенощнiхъ образъ бисть всімъ Инокомъ, и зерцало всякоя добродітелы, оумъ вперилъ еси къ небеснімъ... (стихира на хвалитних утрені священномученикові Йосафату)
|
|
|