|
Одна із найпригнічених для людини суспільних норм |
 |
 |
 |
Андрій Сов’як
Мабуть, кожен із шановних читачів погодиться із тим, що одним із найбільш гнітючих для людини суспільних ладів був рабовласницький. Раб – людина без власної волі, а отже, мови, голосу, дії, навіть сподівання. З людства, яке мало би бути Божим співтворцем у світі, а також «ковалем» власної душі і життя, вийшли саме невільники останнього. Як це не парадоксально звучить, але рабами завжди керували люди, лише в ролі їх власників. Яка ж причина явища рабства?
|
|
Обличчя сучасного рабства |
|
|
|
Мар’яна Коркуна
«Кожна людина має право на життя, свободу, особисту недоторканість та захист від рабства». Ці права, встановлені Творцем, прописані у Загальній декларації прав людини, сьогодні особливо нівечаться тими, хто займається торгівлею людьми – новітніми рабовласниками. А проблема, що стосується, здавалось би, одиниць у нашій країні, набула величезного розміру. Адже практично кожен, хто хоче виїхати за кордон, аби там шукати кращої долі, може стати жертвою цього злочину.»
|
|
Навіщо потрібні раби сьогодні |
|
|
|
Бісик Олег
Якщо й десь існує несправедливість, то це означає, що існує загроза для всіх. Так влаштований світ, що всі ми складаємо нерозривне ціле і доля у нас одна. Якщо щось стосується безпосередньо когось із нас, то обічно це відіб’ється й на инших. Мартін Лютер Кінг.
На превеликий жаль, фраза «торгівля людьми» стосується сьогодні й українських громадян, адже Україна є однією з країн-постачальниць на ринку торгівлі людьми. Це – прикра правда, а для багатьох – трагедія особистого чи сімейного життя та й, зрештою, цілого суспільства. Масовий виїзд українців за кордон великою мірою спричинений незадовільною економічною ситуацією в державі. В свою чергу, виїзд заробітчан підсилює суспільні економічні проблеми.
|
|
Дмитро СЕНЕЙКО
І не вподібнюйтесь до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувались, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале. (Рим. 12: 2).
Продовжуємо рубрику «Молоді люди запитують». У попередньому номері журналу ми роздумували над дражливим питанням доцільности вживання алкоголю у підлітковому, та й взагалі, у будь-якому віці, звичайно, з особливим акцентуванням особливостей згубного впливу спиртних напоїв на наш духовний, психічний та фізичний стани. Отже, основний висновок із попередньої статті такий: якщо б ми змогли веселитись без вживання алкоголю, а за допомогою Божої благодаті, то могли би бути по-справжньому вільними і щасливими. Перейдемо до двох не менш цікавих питань, які вдалось підслухати з уст молодих людей. А звучать вони ось як:
|
Олег ЗИНИЧ
…і діти в нас будуть нормальні і здорові, бо ми їм напишемо правильну історію. Андрій Кузьменко (гурт «Скрябін»).
Слова цієї жартівливої пісні з гірким присмаком буденності пригадались мені, коли я познайомився з Яриною та Орестом, батьки яких виїхали 10 років тому на заробітки. Щовечора, рівно о 21:00 лунає телефонний дзвінок і тремтячий жіночий голос в черговий раз питає: «Як ви, дітки? У вас все добре? Не голодні?». «Все супер», – автоматично лунає відповідь. Це вже краще аніж: «Ніяк». Навіщо засмучувати батьків?
|
|
Вплив прологу Євангелія св. Йоана Богослова на іконографічне зображення Премудрости Божої на Русі |
|
|
|
Тарас РИСЕЙ
Тема Софії упродовж століть приваблювала богословські погляди багатьох людей Церкви. Як зауважує російський дослідник Новгородської ікони Софії Н. Квлівідзе, ця зацікавленість відбилась як у літургійній творчості, так і в іконографії, богословії, філософії та у найменуванні храмів1. І, як висловився митрополит Ленінградський і Новгородський Антоній, «для багатьох питання Софії залишається неясним до сьогодні», а «представники як старшого, так і молодого поколінь руської богословської думки про нього висловлюються достатньо стримано, очікуючи нових детальних досліджень»
|
|
Вони думали по-європейськи: Митрополит Андрей Шептицький і академік Едуард Вінтер |
|
|
|
Микола Зимомря, Василь Вербіцький
Ім'я Андрея Шептицького (1865—1944) рельєфно виділяється з-поміж тих церковних діячів, які спричинили помітний вплив на розвиток української науки, духовного життя українського народу загалом. Тут вагомою постає одна позиція — Франкова характеристика українського церковного достойника «як європейця». Це твердження Івана Франка проливає світло на культурну взаємодію між Сходом і Заходом, яку плекав і втілював на практиці Шептицький, оскільки «митрополит Андрей говорить про ті речі, як європеєць, він сам думає і силує думати кожного, хто хоче розмовляти з ним» .
|
|
|
