Роман Садовий

Чудо. Як часто ми вживаємо це слово надаючи йому значень, які не завжди відповідають істині. Для когось чудо – це щось надприродне, що не можна пояснити людським розумом, що не вкладається в рамки логіки. Дехто вважає, що чудо – це видумка минулого, історично пережиті речі, для яких немає місця в сучасному світі, у якому людина, особливо за останнє століття, змогла через науку відшукати причини виникнення тих чи інших явищ. Здавалося б, уже не потрібно молитися за дощ, очікувати чуда від Бога у епоху, коли сучасні зрошувальні системи допоможуть довший час без нього обходитись.

о. Олег Чупа, сповідник ДДС

«Хто Бог великий, як Бог наш? Ти єси Бог, що творить чудеса» (Пс 76, 14-15). Ці слова псалмопівця спадають на думку щоразу, коли стаєш свідком воскресіння якоїсь заблуканої душі, особливо в таких обставинах, в яких цього й не сподіваєшся. Це було близько десяти років тому в карпатському селищі… В день Богоявлення мене попросили освятити купіль в одному з відпочинкових комплексів. Скінчився чин водосвяття, пірнули всі відважні, а мені настав час повертатись додому.

Михайло Бринько

Кожен, хто читає Святе Письмо, знає, що Ісус Христос впродовж свого земного життя вчинив немало чуд – надзвичайних речей, яких не можна пояснити науково. Оздоровлення хворих, вигнання бісів, помноження хлібів, воскресіння з мертвих – все це непросто було зрозуміти тоді, а тим більше сьогодні. Проте після смерті, воскресіння та вознесіння Ісуса Христа ці чудеса не закінчуються. Відходячи до Небесного Отця, Христос передає владу чинити чуда своїм учням: «Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне – близько. Оздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром давайте» (Мт 10,8-9).

Володимир Тухлян

Дуже незвичним та навіть неймовірним для сучасної людини, яка сприймає лише те, до чого можна безпосередньо діткнутися, є екзорцизм. Це – вигнання злих духів з одержимої людини за допомогою молитви та певних обрядів. Ще кілька років тому чимало з нас мало нагоду поспілкуватися зі священиком, який своїм невтомним служінням допомагав потребуючим, виганяючи злих духів та зцілюючи молитвою. Це – ієромонах Василь Вороновський. Своїм життям і діянням він неодноразово доводив: чудо – можливе!

Олег Шагала

Церква виявляє повагу до тіла кожного померлого християнина під час чину християнського похорону. Особливою ж повагою вона оточує тіла прославлених угодників Божих. Адже праведник у земному житті зростає у святості, і Божа благодать, яку він приймає, переображує й освячує не тільки його душу, а й тіло. Св. Йоан Золотоустий пише: «Бог поділився з нами мучениками. Сам узяв їхні душі, а тіла залишив нам, щоб їхні святі кості постійно нагадували нам про їхні чесноти» .

Іван Гавриляк

Ікона, починаючи з часів ранньої Церкви і аж до сьогодення, завжди користувалася пошаною та популярністю серед віруючих християн. Відомо, що в різні часи були також й ті, хто зневажливо ставився до священних зображень і намагався позбавити християн цього скарбу, а тих, хто виступав на захист ікон, карали. Однак факт залишається фактом: ікона пережила нелегкі часи і досі є шанованою вірними. Ми почитаємо ікони цілуванням, кадінням та запаленням перед ними свічок та лампад . Ми молимось перед ними, оздоблюємо храми і домівки та віримо, що вони є своєрідним вікном до неба.

Олег Вовк

Дорогий читачу, напевно, ти неодноразово чув про об’явлення Богородиці. Можливо, ти бував у Грушеві, Зарваниці, Гошеві чи інших святих місцях нашої неньки-України. Але чи ти щось знаєш про об’явлення Матері Божої у Фатімі, де вона відкрила якісь таємниці трьом маленьким португальським дітям. Можливо, в цих об’явленнях Марія відкрила щось таке, чого ти ще досі не знаєш? То як же ж розгортались події та що довідались троє пастушків сто років тому ?