Ігор БРИНДАК, викладач

Дуже часто після того, як відбувається беатифікація чи канонізація якогось святого, у деяких ЗМІ з’являються незвичайні «сенсаційні відкриття». Суть їхня зводиться до того, що нібито та особа зовсім і не свята. Можливо, іноді читачам доводилося натрапляти на інформацію, що начебто Мати Тереза з Калькутти була атеїсткою, Жанні Д’Арк була притаманна схильність обманювати, Франциск Асижський перебував у стані духовного самообману, а Папа Іван Павло ІІ був масоном. Правда, коли ті «одкровення» проаналізувати глибше, то виявляється, що мали місце звичайні пересмикування, а подекуди й підтасування фактів. Однак, мова йтиме не про це. Мало хто знає, що був в історії один момент, коли спроба знеславити людину, яка мала репутацію святого (до сьогодні, проте, ще не канонізованого), закінчилася досить трагічно.

8 квітня 2023 р. Б., у переддень свята Вʼїзду Господнього до Єрусалиму, дрогобицька семінарійна спільнота молилася Вечірню з Литією у катедральному храмі Пресвятої Трійці. Очолив урочисте богослужіння преосвященний владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, у співслужінні семінарійного та парафіяльного духовенства.