16 березня 2023 р. Б. у Дрогобицькій духовній семінарії пройшло чергове відкрите засідання місцевого осередку Українського Богословського Наукового Товариства. Приводом для зустрічі стала презентація філософської творчості пана Богдана Завідняка – науковця, доктора філософських наук, поета, перекладача та багаторічного викладача ДДС.

Роман Ковівчак

Професії стосуються певної сфери і мають своє, окреме місце: лікар - в медичному закладі, вчитель - у навчальній інституції. І так, перераховуючи різні спеціальності, мимоволі в цей список додають і священника кажучи, що його місце винятково в храмі. Проте це стереотип.

Юрій Бігун

Люди очікують від політиків рішучих дій в плані якісних змін життя в державі. Та дуже часто в масмедійному просторі ми знаходимо повідомлення про зловживання владою деяких політичних діячів або ж про їхнє безвідповідальне ставлення до виконання своїх безпосередніх обов’язків. Які якості має мати політик, щоб принести користь суспільству? Чого він повинен уникати під час виконання своїх обов’язків? Відповіді на подібні питання є актуальними для кожної особи, якій небайдужа як власна доля, так і доля співвітчизників. У цій статті ми намагатимемось вказати на деякі негативні риси урядовців та дефекти суспільно-політичного життя.

Іван Іваненко

Створивши людину, Бог словами: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі» (Бут 2,28) закликає людину до праці. Праця є частиною образу Божого в людині, бо ж Бог теж працівник, про що свідчить розповідь про сотворення світу (Бут 1).

9 березня 2023 року Божого спільнота Дрогобицької духовної семінарії в урочистий спосіб вшанувала пам’ять патріарха української літератури – Тараса Шевченка. Великий пророк та «велетень у царстві духа», як його називає уродженець Дрогобиччини Іван Франко, запропонував для українців своєрідну ідею, що об’єднує усіх українців. Поезія славного Кобзаря проймає усе наше єство і заторкує найщиріші почуття тих, що справді любить Україну, як її любив Тарас.

о. д-р Мирон Бендик

Ми часто чуємо різні відгуки про взаємини між церковними і політичними діячами й самі по-різному до цих взаємин ставимося. Часто негативно відгукуємося про факти, які, на наш погляд, свідчать про порушення як Церквою, так і державою невидимої «лінії розмежування» між ними. Нас дивує, коли якийсь священник у храмі починає «політикувати» чи раптом вирішує піти в депутати. Нас також дивує, коли політики різних спрямувань, зокрема перед черговими виборами, починають публічно демонструвати своє благочестя, складають грошові пожертви, а потім знову до наступних виборів зникають із храмів.

Роман Ковівчак

Часто ми чуємо про подвиги християн, які взяли свій хрест та пішли слідом за Ісусом, віддавши своє життя за Нього. Таких людей Церква величає мучениками. На згадки про перші мученицькі смерті можна натрапити вже у Святому Письмі.Тож погляньмо глибше на тих, хто «у своїм стражданні прийняли вінок нетлінний».

5 березня 2023 р. Б. семінарійна спільнота взяла участь у вечорі пам'яті преосвященного Юліана Вороновського (5.05.1936-28.02.2013), засновника семінарії та першого єпископа Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Захід відбувся у катедральному храмі Пресвятої Трійці з приводу 10 роковин від дня смерті владики.

Тарас Петруняк

У світі навколо нас можемо спостерігати, що не всі люди виконують свою роботу добросовісно, ставлячись до своїх обов’язків легковажно. Причини цього є різні: хтось лінується, інші вважають, що працювати є непрестижно чи принизливо. Водночас у християнській традиції простежується одностайна думка про те, що працювати – завдання, яке людина отримала від Бога при сотворенні світу (пор. Бт.1,28).

о. д-р Олег Чупа

Розповідають про св. Антонія Великого (+356), що якось у його житті настав період великого душевного смутку, який супроводжувався нашестям чисельних думок. У розпачі святий звернувся до Бога: «Що мені робити в моїй журбі? Як спастись?». І ось по якомусь часі він побачив чоловіка подібного до себе, що сидів і працював, а потім вставав від роботи і молився. Відтак знову брався до праці, і знову ж вставав на молитву. Це був Ангел Господній, який врешті мовив до здивованого Антонія: «Так чини – й спасешся!» (Древній патерик, VII, 1).