Читайте 95-ий номер семінарійного "Слово" Print
Friday, 13 October 2023 16:49

Slovo 95Нещодавно побачив світ осінній номер релігійно-суспільного часопису «Слово» № 95, який видає Дрогобицька духовна семінарія. На цей раз з нагоди 1035-тої річниці Свято-Володимирового Хрещення та 400-ліття мученицької смерті св. Священномученика Йосафата редакційна колегія пропонує глибше пороздумувати над темою помісності нашої Церкви. У «Шпальті редактора» о. д-р Роман Андрійовський у світлі вчення ІІ Ватиканського Собору вводить читача у тему помісності нашої церковної традиції, зазначаючи, що єдність християн у вірі і моралі не суперечить різноманітності помісних церковних традицій, бо, за висловом Соборових Отців, «різноманітність у Церкві не шкодить єдності, а радше її увиразнює» (Декрет про Східні Церкви, п. 2). 

Отець-ректор Мирон Бендик на початку своєї статті ставить перед читачем питання про усвідомлення помісності Церкви. Для відповіді на питання, хто ми, якою є наша базова ідентичність, о. Мирон запрошує читача сягнути до джерел нашого християнства, і відтак побачити, що об’єднує всіх українців в одну церковну традицію. Дмитро Білий розповідає про те, що таке помісна Церква з богословської точки зору, які є критерії помісності, а також про важливість єдності між помісними Церквами. Олег Ортинський у статті намагається дослідити зародження християнства в Русі-Україні на основі тверджень різноманітних істориків і джерел доводячи, що християнство бери свої початки ще задовго до Володимирового Хрещення 988 року. Яким чином хрещення Київської Русі вплинуло на життя та побут русинів, що нового з собою принесло християнство як релігія, яка утворила самобутній стиль в мистецтві та культурі, притаманний Київській Русі, описує Богдан Фединяк. Роман Ковівчак досліджує питання єдності Київської митрополії з Церквами Риму та Константинополя, зазначаючи, що бажання єдності руського народу з іншими Церквами, втілені спершу в укладенні Флорентійській унії, яка знайшла своє продовження в Берестейській унії. Дмитро Голик намагається дослідити ідентичність монашества київської традиції, яка наче золотою ниткою продовжує тягнутися в чернечих чинах та згромадженнях нашої Церкви. Назар Гришко у своїй статті розкриває маловідомі приклади мучеництва ХVІІІ ст., освітлюючи відважну і жертовну боротьбу за віру та свободу рідної Церкви. Михайло Білинський розповідає про історію виходу УГКЦ із підпілля, подальший розвиток у роки незалежності України та перспективи євангельської проповіді Греко-Католицької Церкви у діаспорі та на поселеннях. У своїй статті Микола Цмоканич описує одну із найважливіших елементів нашої церковності – патріархат, котрий є одночасно і запорукою, і свідоцтвом високого рівня розвитку нашого народу, його культури, ментальності та побожності.
У рубриці «На гранях часу» Микола Філь коротко розповідає про життя св. Климента Римського та описує розвиток його культу в ранній Київській Церкві. У своїй статті Дмитро Витівський, на основі роману українського письменника Олеся Гончара «Собор», проводить аналіз основних цінностей людства, пронесених крізь віки його існування. Людське життя загалом формується навколо різноманітних цінностей, які впливають на вчинки, відносини та розуміння власного щастя. Юрій Мацібора наголошує на важливості заміни світських цінностей християнськими, тим самим закликаючи до милосердя та розвитку власної духовності, щоб досягти істинного щастя, довіряючи насамперед Богові. У рубриці «Церква та кінематограф» п. Ігор Бриндак, викладач Дрогобицької семінарії, дає коментар до стрічки «Позивний Бандерас», яка була знята грузинським режисером Заза Буадзе у 2018 році.
Розділ «Подих скинії» розпочинає Павло Захаряк, який у статті пригадує читачам важливість Церкви як спільноти вірних та досліджує різні біблійні прообрази, що становлять основу для розуміння Церкви у християнському вченні. Андрій Хміль у статті про життя рівноапостольних Володимира і Ольги особливо акцентує увагу на те, як святі спричинилися до прийняття християнства на Русі та чому ми їх визнаємо святими. Віталій Кравчук у своїй статті аналізує вчення святого Августина про Церкву в контексті боротьби з єрессю донатизму. У рубриці «Духовність» Богдан Фединяк описує, як розвивався духовний шлях священномученика Йосафата Кунцевича та як вплинула східна християнська духовність на його життя та молитву.
У рубриці «Семінарія» традиційно восени публікується інтерв’ю з студентами I курсу, які цьогоріч ступають на перший щабель підготовки до священства. На завершення Степан Германович підготував «Семінарійний літопис», у якому представлені найяскравіші події нашої семінарії від 24 червня до 6 жовтня 2023 року. За підсумком прочитання статей також можна перевірити свою уважність, розгадавши кросворд, складений Віталієм Кульчицьким, та, надіславши правильні відповіді, і таким чином отримати шанс здобути приз.

  • Придбати журнал можна на парафіях або в Дрогобицькій духовній семінарії (вул. Данила Галицького, 2 - поблизу храму Пресвятої Трійці), а також заповнивши форму за посиланням.