Diploma 2011

Іван Змінчак, „Свята Чотиридесятниця в духовному житті християнина” (науковий керівник - о.ліц Григорій Комар, рецензент - о. ліц. Андрій Осередчук)

2011-08-27T03:03:26Z

Вступ
Сучасна тенденція секуляризму все більше набирає ваги, знецінюючи традиційні християнські вартості, намагаючись зосередити зусилля та увагу людини виключно на пошуку приємності та задоволення. Секуляризм, який впевнено стає й українською дійсністю нівелює значення зв’язку людини з Богом, який, за визначенням християнського богослов’я, є для неї онтологічним.
Піст, значення якого намагатимемося розкрити в цій дипломній роботі, всупереч секулярним тенденціям виражає залежність людини від Бога – Дателя Життя. Піст – дуже давня практика покори, самообмеження, очищення й молитви, який завжди використовували у всіх релігіях різні народи.

Руслан Гедз, „Погляд на виховання кандидатів до священства у богословській спадщині о. Ісидора Дольницького” (керівник - о.ліц Григорій Комар, рецензент - о. ліц. Олег Сподар)

2011-08-23T12:57:14Z

ВСТУП
На порозі третього тисячоліття питання ідентичності є чи не найважливішим в Українській Греко-Католицькій Церкві. Для того, щоб людина насправді почуватися вільною та реалізувати себе, людини повинна дати відповідь на єдине запитання: хто я є?... Лише коли вона знайде правильну відповідь на це запитання, лише тоді знайде своє місце у суспільстві, яке є, згідно з Божим планом, його споконвічним задумом. «І ви пізнаєте правду, і правда визволить вас» (Ів. 8, 32).
XX століття для Української Греко-Католицької Церкви було часом великих досвідів, терпіння, переслідування. Воно відкрило і нові славні сторони її історії. Цю славну історію творили люди, імена яких сьогодні є більше чи менше відомі.

Іван Рубель, „Гріх та його наслідки за книгою Янніса Спітеріса „Спасіння і гріх у східній традиції”” (керівник - о.ліц Григорій Комар, рецензент - о. ліц. Андрій Осередчук)

2011-08-21T03:12:15Z

ВСТУП
Поняття гріха детально проаналізоване у святоотцівській богословській спадщині. Термін «гріх» часто вживаємо у побуті і майже щодня. Зокрема, слова «гріх» чи «грішник» є настільки звичними у повсякденній мові, що людина майже ніколи не задумується над їхнім справжнім сенсом. Тому наше дослідження має на меті детальніше розкрити значення феномену гріха для того, щоб розуміючи справжню його суть, вміти підібрати відповідні засоби для боротьби з ним.

Олег Бісик, «Мукачівська греко-католицька єпархія. Історичний розвиток та канонічний статус» (керівник - др. Роман Андрійовський, рецензент – д-р. Олег Цимбалюк)

2011-08-14T09:29:52Z

Вступ
Жоден аспект українського культурного, суспільного, політичного, а навіть еко-номічного життя упродовж останнього тисячоліття не можна зрозуміти, не беручи до уваги внеску християнства, його вчення та канонів, лiтургiйних практик, етичних норм, спiльнотної та особистої духовності, церковного мистецтва та народної побожності.
Державотворчі процеси кінця вісімдесятих – початку дев’яностих років в Україні викликали закономірний інтерес до історії Церкви як важливого чинника сучасних перетворень. Знання її минулого потрібні для подолання багатьох штучних стереотипів, усталених у радянський період, які перешкоджають правильному розумінню єдності Церкви. Історично-канонічні дослідження розкривають причини сучасної міжцерковної роз’єднаності, з’ясовують її причини, проектують варіанти можливого виходу з неї. На основі з зібраного та впорядкованого матеріалу спробуємо об’єктивно розкрити процес утворення діяльності та статусу греко-католицької церкви на Закарпатті з найдавніших часів до сьогодення.

Тарас Живчин, «Виховний процес у Львівській духовній семінарії Святого Духа в 1926-1944 роках, згідно з хронікою Львівської духовної семінарії» (керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Олег Сподар)

2011-08-09T09:25:38Z

Вступ
«Я дам вам пастирів відповідно до мого серця»(Єр.2:15) – саме з цих біблійних слів починає свою енцикліку «Pastores dabo vobis» Іван Павло II, застановляючись над важливістю покликання священиків та правильного його формування. Оскільки покликання є даром від Бога, то Він не тільки ним обдаровує, але і дбає про його розвиток і плідність. Він ставить завдання перед Церквою про ці покликання турбуватися і направляти їх в правильному річищі.
Проблематика виховання і формування духовенства ніколи не втрачає своєї актуальності, лише набуває щораз новіших форм. Пов’язано це насамперед з тим, що кожного разу час, місце та епоха ставить перед Церквою нові завдання і вимоги, які потрібно задовольняти, труднощі, які необхідно долати.

Петро Сюсько, «Пастирська опіка сім'ї в сучасній практиці УГКЦ» (керівник - о.ліц Іван Гаваньо, рецензент – д-р Олександра Козанкевич)

2011-08-05T09:21:42Z

ВСТУП
Останнім часом проблема сім’ї як в церковному, так і в суспільному середовищах стає щораз-то гучнішою. Сьогодні ми є свідками виразного погіршення стану сім'ї і руйнування подружніх цінностей, коли кількість розлучень на державному рівні, сімейних сепарацій та уневажнень шлюбів катастрофічно зростає, особливо у перші роки подружнього життя. Серед проблем, які сьогодні переживає українська сім'я, не останнє місце займає заробітчанство, яке стає причиною розлучень, розбитих сімей, позбавлення батьківської опіки дітей, створення ранніх необдуманих шлюбів серед молоді, втрати моральних вартостей, руйнування родинних зв'язків, поширення алкоголізму та наркоманії, росту агресії та насильства серед дітей та молоді. До таких проблем ніхто не може бути байдужим, адже від морального стану сім’ї залежить розвиток народу і держави загалом. Митрополит Андрей на цю тему писав:

Микола Мах, «Унійна Церква у творчості Мелетія Смотрицького» (керівник - о.ліц Іван Гаваньо, рецензент – о. д-р. Мирон Бендик)

2011-07-30T08:16:49Z

ВСТУП
У Христа єдність Церкви була предметом його останньої, архиєрейської молитви: «Щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об’єднані» (Йо. 17:21). Вона, за словами св. Августина, свята, хоча й складається з грішних людей. Одним із найбільших людських гріхів є розділення Христової Церкви, які неодноразово ранили її упродовж історії.
Цей гріх розділення Церкви Христової не обминув і нашої помісної Київської Церкви. Ще й по сьогодні не вдалося реалізувати заповідь Христа бути в єдності, яку він доручив своїм учням. Тому проблема подолання гріху розділення, залікування ран, залишених поділами є надзвичайно актуальна як для нашої Церкви, так і в цілому для Христової Церкви. Впродовж історії з’являлось чимало різних людей, які боролися за відновлення єдності Церков. До них належить і видатний церковний діяч, полеміст першої половини ХVІІ ст. – Мелетій Смотрицький.

Володимир Кішко, «Єдність Христової Церкви в полеміці між Іпатієм Потієм і Кліриком Острозьким» (керівник - о.ліц Іван Гаваньо, рецензент – д-р. Роман Андрійовський)

2011-07-26T08:12:25Z

ВСТУП
Проблема єдності Церкви досі є актуальною не лише з екуменічної перспективи, а й у контексті ідеї самоправності Української Греко-Католицької Церкви. Перебуваючи у дискурсі двох великих християнських традицій, давня Київська Митрополія здобула великий досвід співіснування в різних культурних соціумах. Пошуки ідентичності тісно пов’язані із зустріччю «власного» та «іншого», а діалог, який не проходить під гаслом «розмежування» та «відчуження», зміцнює власну тотожність, толеруючи іншого.
Проблема єдності Христової Церкви залишається актуальною впродовж XIX – середини XX ст. Митрополит Андрей Шептицький та патріарх Йосиф Сліпий акцентували увагу на єдності Церкви. Роздумуючи над самосвідомістю своєї Церкви, обидва предстоятелі звертали увагу на потребу плекання притаманних Сходу літургійних звичаїв.

Андрій Стецик, „Святоотцівські впливи на формування релігійно-філософської парадигми Г.С.Сковороди (антропологія)” (науковий керівник – др. Богдан Завідняк, рецензент - о. ліц. Олег Сподар)

2011-07-23T03:07:13Z

ВСТУП
Актуальність дослідження творчості Григорія Савича Сковороди (1722-1794) полягає у пошуку самоідентичності філософської традиції в Україні. Особливо в сучасному історичному контексті виникає гостра потреба закласти фундамент оригінального стилю філософування, який стане підставою оформлення національної та культурної ідентифікації українців на фоні світової філософської думки.
Тому, для нашого дослідження є важливим окреслити особливість філософування Г. Сковороди, як парадигму, для становлення оригінальної української філософської думки. Зокрема, релігійна російська філософія, у її провідних представниках, має підстави саме у релігійно-філософській парадигмі Сковороди.

Йосип Дочемінський, «Взаємовідносини митрополита Андрея Шептицького і єпископа Григорія Хомишина» (керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о.ліц Григорій Комар)

2011-07-19T08:08:34Z

ВСТУП
З моменту становлення України як незалежної, демократичної держави відкрилися нові горизонти для об'єктивного дослідження історичного минулого українського народу, всестороннього осмислення етапів його духовного росту. Загальновідомим є те, що в історії нашого народу Церква завжди відігравала важливу роль. Вона сприяла формуванню української національної ідеї, патріотичному вихованню та розвитку духовного життя народу й суспільства загалом. Особливе місце у цьому належить священнослужителям Української Греко-католицької церкви, а зокрема митрополитові Андрею Шептицькому і Станіславівському Єпископу Григорію Хомишину.