... Дипломи-2018
header-dds1
header-dds2
header-dds3

Підтримайте/Support Us

Допомогти у вихованні майбутніх священиків

Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Translate into...

Articles archive

< March 2024 >
Mo Tu We Th Fr Sa Su
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Visits

 Погода в Україні
 
Дипломи-2018
Олег Вовк, «Молитва у праксисі єгипетських монахів ІІІ-V століть» (науковий керівник - владика Григорій (Комар), рецензент – о.д-р Олег Чупа) PDF Print E-mail

ВСТУП
У кожній релігії є люди, які намагаються вийти назустріч неспокою людського серця, відчуваючи нестримне тяжіння до Предвічного Бога. Серед них, коли йдеться про християнство, першими є монахи, які на Сході уже у Ш-ІУ століттях являють особливий спосіб життя, ревно тяжіючи до обожнення за прикладом Христа, «який молиться на горі» (пор. Лк 22, 39-41). Вони провадять самітницьке життя, або присвячують себе служінню Богові у спільноті.

 
Остап Гарасимчук, «Постать Владики Юліана Вороновського та його вчительське служіння» (науковий керівник - владика Григорій (Комар), рецензент – о.д-р Олег Чупа) PDF Print E-mail

ВСТУП
Духовною матір’ю українського народу, яка надихала його до зростання культурного та національного життя, була, є і залишається УГКЦ. Одним із облич історії ХХ-ХХІ ст. є постать владики Юліяна Вороновського.
Темою нашої дипломної роботи є «Постать владики Юліяна Вороновського та його вчительське служіння». У дослідницькій роботі ми згадуємо й інші постаті ХХ-ХХІ ст. – Мирослав-Іван Кардинал Любачівський, ієр. Никанор Дейнега, ієр. Герман Будзінський, ієр. Юрій Макар та інші. Усі вищеперелічені особи внесли свій вклад та вплинули на формування і розвиток УГКЦ та її майбутніх провідників. Інший напрям дослідження випливає з другої половини назви дипломної роботи – «Вчительське служіння», яке базується на опрацюванні та аналізі особистої бібліотеки владики Юліяна Вороновського.

 
Микола В. Германович, «Сотеріологія святого Атанасія Великого» (науковий керівник - о.ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о. д-р Роман Федько) PDF Print E-mail

ВСТУП
Питання спасіння людини є наріжним каменем християнства. Ради спасіння людини, як мовить євангелист Йоан, «Слово стало тілом» (Йо 1, 14). Тому, звістка про воскресіння Христове водночас стала звіщанням нового життя в Бозі, звіщанням можливості спасіння. Очікуючи близького приходу Спасителя, вже перші християни молились древньою молитвою «прийди, Господи Ісусе!» (Од 22, 20). Це спасіння базувалось на вірі у те, що воскреслий Ісус – справді Бог. У посланні до Римлян апостол Павло мовить, що «коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся» (Рим 10, 9). Перші сотеріологічні системи будувались на твердженні, що якщо Христос не Господь, то наше спасіння не відбулося, то «марна віра ваша» (1 Кор 15, 17).

 
Микола М. Германович, «Ставлення блаженного священномученика о. Миколи Конрада до ідеології українського націоналізму» (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о.ліц. Іван Гаваньо) PDF Print E-mail

ВСТУП
Українська Греко-Католицька Церква, виховуючи суспільство в дусі християнсько-моральних цінностей, завжди відігравала важливу роль в житті українського народу на всіх етапах його історичного розвитку. Якими б не були державно-політичні режими, УГКЦ завжди залишалась на позиціях відродження української державності. Вона, як захисниця національних звичаїв, традицій, історії, мови, культурних та духовних цінностей, пробуджувала національну свідомість українців.

 
Петро Горічко, «Покаяння і Таїнство Сповіді у творчості Андрея Шептицького» (науковий керівник - о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о.ліц. Андрій Осередчук) PDF Print E-mail

ВСТУП
Христовий заклик «Покайтеся і віруйте в Євангеліє» (Мр 1, 15) є завжди актуальним завданням для кожного християнина, а для Церкви місією її проповідування і душпастирського служіння. Покаяння згідно вчення Церкви, становить основу християнського життя, бо визначає весь рух до Бога, започаткований Ним і підтримуваний Його благодаттю . Тому без покаяння немає ані нового життя, ані спасіння, ані шляху до Царства Божого. Що ж таке покаяння? Зазвичай під ним розуміють розкаяність за гріхи, відчуття жалю, сокрушеність серця. Безперечно, що такі духовні і душевні переживання є присутні у досвіді покаяння, проте вони не визначають його суті. Заглиблюючись у буквальне значення грецького слова «метанойя», яке використовується у Євангелії можна наблизитись до його суті: це переміна мислення, здобуття нового способу бачення, навернення.

 
Іван Ільницький, «Царський, священичий і пророчий аспекти пастирського служіння у спадщині українських греко-католицьких богословів кінця ХІХ – першої половини ХХ століть» (науковий керівник - о.ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о. ліц. Василь Вербіцький) PDF Print E-mail

ВСТУП
Ісус Христос ще за земного життя народ навчав, благословляв та служив своєму народові. Таким чином Він здійснював потрійне служіння: пророче, священиче і царське. Ці дії Христа не перестали відбуватися після Його вознесіння на небо, а продовжували і досі продовжують відбуватися за посередництвом апостолів та їхніх наступників, тобто ієрархічне священство. На сьогоднішній день виникає потреба обґрунтувати ці три аспекти пастирського служіння у світлі нашої церковної традиції. Тому для цього ми розгортатимемо ці три аспекти, відштовхуючись від вчення українських греко-католицьких науковців у сфері пастирського богослов’я кінця ХІХ – початку ХХ століття.

 
Микола Клименко, «Порівняльний аналіз проблеми війни у класичній філософській традиції та постмодерні» (науковий керівник - д-р Богдан Завідняк, рецензент – о.д-р Мирон Бендик) PDF Print E-mail

ВСТУП
«Війна – це мистецтво обману», - так колись виразився знаменитий китайський філософ та стратег Сун Цзи.
На сьогодні інтернет, телебачення, газети, та й взагалі у розмові з іншими людьми ми можемо досить часто почути слово «війна». Це ми чуємо часто через те, що сьогодні світ, здійснивши «технологічний ривок» вперед, зробив відомими факти з різних кутів світу, прикувавши увагу людства до певних речей.
Коли чуємо слово «війна», то одразу собі уявляємо величезні людські жертви, солдатів в окопах зі зброєю в руках, колосальні руйнування та занепад, літаки, які скидають бомби, танки на вулицях міст. Це пов’язане з тим, що досить часто ЗМІ показують саме такі картини перебігу воєнних дій. Таким чином наше мислення і бачення війни є недалекоглядним. Війна постає, як повна катастрофа.

 
Назар Лесів, «Образ духівника у навчаннях Паїсія Святогорця» (науковий керівник - владика Григорій (Комар), рецензент – о.ліц. Андрій Осередчук) PDF Print E-mail

ВСТУП
У сучасному світі бути християнином і жити, згідно з Божими заповідями, дуже складно без духовного провідництва. Носіями такої важливої місії наставництва і духовного супроводу є особи, яких церковна традиція називає духовними отцями і матерями. Їхнє життя є автентичним вираженням багатовікового досвіду багатьох християнських подвижників, ідеалом яких був пошук богомислення та єдності з Богом.
Завдання духовного отця – допомогти особі, яка прагне святості навчитися осмислювати своє життя по-християнськи. Адже більшість людей, як правило, не володіє всебічним досвідом пізнання глибин людської душі. Духовний отець покликаний допомогти людині навчитися виражати свої думки, почуття, зокрема на сповіді, допомогти навчитися оцінювати себе у світлі Божої любові. Серед таких визначних духовних отців ХХ століття є святий Паїсій Святогорець.

 
<< Start < Prev 1 2 Next > End >>

Page 1 of 2