2022

Степан Фурів, «Чеснота любові у творі святого Максима Ісповідника ″Чотири сотні про любов″» (науковий керівник - о. д-р. Олег Чупа, рецензент – о. д-р Володимир Івасівка)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Thu, 25 Aug 2022 07:08:26 +0000

ВСТУП
Розуміння справжньої, досконалої любові і її виховання в собі є одним із головних завдань кожного християнина. Про любов і її істинне призначення нам пригадують святі Євангелія і Апостольські послання, де любов виступає як одне з Божих імен (пор.1Йо 4,16). Надмір Божої любові врятував увесь світ: «Так Бог полюбив світ, що Сина Свого Єдинородного дав, щоб кожний хто вірує в Нього, не загинув, але жив життям вічним» (Йо 3,16). Господь воплотився, керуючись безмежною любов’ю до людей, і завдяки ній незважаючи на жорстокі страждання Він залишився вірним людині (пор. Йо 13,1).

Юрій Соболь, «Практика покаяння у богословсько-аскетичних творах преподобного Симеона Нового Богослова» (науковий керівник - вл. Григорій Комар, рецензент – о. ліц. Андрій Кобільник)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Sat, 20 Aug 2022 07:08:26 +0000

ВСТУП
Покаяння складає основу духовного життя людини та полягає у відновленні розірваної гріхом єдності з Богом. У своїх творах Отці Церкви часто зверталися до цієї теми, називаючи покаяння другим Хрещенням, початком християнського життя, основою всіх духовних прагнень, шляхом спасіння, що передбачає внутрішню переміну серця, зміну способу свого мислення, свободу від гріха. Церква навчає, що покаяння необхідне всім людям, позаяк усі згрішили (Рим. 3,23) і потребують покаяння та навернення благодаттю Христа. Неможливо прийти до Бога і розпочати діалог із Ним у стані, коли серце і воля людини є поневолені гріхом, перенасичені злом і темрявою. Тому той, хто бажає увійти у спілкування з Творцем, насамперед мусить очистити всього себе, змінити, за словами ап. Павла, внутрішнього чоловіка, зануреного в гріх (Еф. 3,16), на нову людину, у серці якої, замість гріха і пристрастей, є місце для Бога і Його благодаті.

Олег Бережанський, «Значення молитви в боротьбі з пристрастями у гомілетичній спадщині св. Івана Золотоустого» (науковий керівник - о. д-р Олег Чупа, рецензент – о. ліц. Тарас Коберинко)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Mon, 15 Aug 2022 07:08:26 +0000

ВСТУП
Людина є господарем свого життя і визначає русло, яким воно протікатиме. Духовне та церковне життя не є виключеннями, вони також потребують безпосередньої участі людини, щоб вона надала їй конкретного напрямку. Роблячи кроки в духовному житті, християнин зустрічається з багатьма викликами та спокусами, перш ніж досягне значного поступу. Окремого тла духовному життю сучасної людини надають різні процеси сучасності, які здебільшого стають на перешкоді її устремлінню споглядати Бога в молитві. Крім того, людину зусібіч оточують пристрасті, мета яких перешкодити духовному поступу християнина. Інколи питання молитви, що повинне займати центральне місце в духовному житті, внаслідок турботи про матеріальні речі та залежність від думки оточення відходить на другий план.

Ярослав Мисак, «Душпастирське служіння та національно-просвітницька діяльність пароха Стебника о. Петра Мекелити (1919-1946рр.)» (науковий керівник - о. д-р. Володимир Івасівка, рецензент – ліц. Ігор Бриндак)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Wed, 10 Aug 2022 07:04:26 +0000

ВСТУП
Історія Української Греко-Католицької Церкви є однією з найтрагічніших. У різних часових відрізках Церква переживала утиски, гоніння та репресії. Особливого, небаченого в світовій історії терору та переслідувань греко-католики в Україні зазнали з боку атеїстичної комуністичної тиранії в ХХ столітті. Зумисне переслідування християнської релігії та насадження атеїзму «увінчалось» для УГКЦ ліквідацією її у 1946 році шляхом насильницького «возз’єднання» з одержавленою і підконтрольною атеїстичному за своєю суттю режимові Російською Православною Церквою (надалі РПЦ), а для її вірних членів – єпископів, священників і вірних – підданням жорстоким переслідуванням, репресіям, мукам радянського терору.

Володимир Мисів, «Взаємозв’язок Таїнств Хрещення, Миропомазання та Євхаристії. Літургійні тексти та церковна практика УГКЦ» (науковий керівник - д-р Ендрю Квінлан, рецензент – о. ліц. Андрій Осередчук)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Sun, 31 Jul 2022 07:28:50 +0000

ВСТУП
Господь Ісус Христос під час прилюдної діяльності підтверджував Своє божественне вчення знаками, а слова Його науки були підтверджені діями. Коли до Нього прийшли учні Йоана Хрестителя, то Він описує Свою діяльність так: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують і мертві воскресають (Лк 7, 22). Христові дії не просто є фактами надзвичайних оздоровлень, а є знаками спасіння людини. Після свого Вознесіння Ісус Христос продовжує дарувати вірним нове життя через свою Невісту – Церкву. У ній Бог обдаровує людей спасительною благодаттю у словах Євангелія і видимих знаках, якими є Таїнства.

Марко Стахнів, «Легалізація Української Греко-Католицької Церкви на тлі суспільно-політичної ситуації 1985-1991 рр.» (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Юрій Хамуляк)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Mon, 25 Jul 2022 07:05:26 +0000

ВСТУП
«І спізнаєте правду, і правда визволить вас» (Ів. 8:32). Ці слова нашого Божественного Спасителя, сказані понад 2 тисячі літ тому, є актуальними в усі роки та епохи. З історії знаємо безліч шукачів тієї правди, які своїм власним прикладом, геройською самопожертвою прагнули справедливості та її добивалися. Їхні вчинки часто ставали вирішальними для цілих націй, культур. Саме такими вчинками є дії Української Греко-Католицької Церкви та всіх свідомих людей, які боролися задля свободи.

Михайло Карпінець, «Богословсько-літургійне значення священичих молитов Літургії Передшеосвячених Дарів у Візантійській традиції» (науковий керівник - д-р Ендрю Квінлан, рецензент – о. ліц. Андрій Осередчук)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Wed, 20 Jul 2022 07:05:26 +0000

ВСТУП
Великий піст — це особливий час для молитовного життя Церкви, коли християни зосереджують своє духовне життя на боротьбі з пристрастями й осягненні чеснот, готуючись до одного із найвеличніших християнських свят — Воскресіння Господа і Спаса нашого Ісуса Христа. Відтак вірні можуть літургійно пережити «особисту Пасху» — перехід через смерть для гріха до життя у Бозі. У цей період змінюється структура богослужінь добового кола, а також звершуються богослужіння, які притаманні лише у період Святої Чотиридесятниці. Одним із таких найдавніших богослужінь Візантійського обряду є Літургія передшеосвячених Дарів. Її особливістю є не лише те, що вона звершується під час Великого Посту, але й те, що, на відміну від Літургії святих Василія Великого чи Йоана Золотоустого, для цієї Служби Святі Дари є освяченими заздалегідь.

Іван Злупко, «Пастирська діяльність блаженного священномученика Василія-Всеволода Величковського у 1920-1969 рр. (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Юрій Хамуляк)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Thu, 14 Jul 2022 07:00:26 +0000

ВСТУП
XX століття ознаменоване багатьма подіями, які вплинули на хід історії українського народу. Не менш яскравим і насиченим виявився цей період і для УГКЦ на західних теренах України. Становище Церкви, як і всього українського суспільства загалом, було на той час доволі складним. Перебуваючи в непростій ситуації, Церква була змушена пристосовуватися до умов і правил, які диктувала тогочасна тоталітарна радянська система. Переслідування, гоніння, залякування духовенства й мирян не могло не позначитися на духовному житті Церкви, оплотом якого стала стійкість у вірі її очільників, їхня відданість високим ідеям і принципам. Саме від мудрості духовних керманичів значною мірою залежав провід і становище Церкви.

Іван Рожак, «Роль Таїнства Покаяння в євангелізаційній діяльності УГКЦ» (науковий керівник - о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент – о. д-р Мирон Бендик)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Wed, 06 Jul 2022 07:00:26 +0000

ВСТУП
Церква на своєму шляху є покликана Христом до постійного оновлювання, якого вона повсякчас потребує, як людська і земська інституція . Час іде, людство безперестанно розвивається, з’являються нові труднощі й виклики перед Церквою. Тому вона не може постійно бути на одному місці, залишатися незмінною. Церква повинна повсякчас оновлюватися, щоби бути близькою до всіх людей у цьому світі. Будучи близькою, вона ефективно звершуватиме свою, дану Христом, євангелізаційну місію. Церква, вірна прикладові Вчителя, сьогодні виходить звіщати Євангеліє всім, повсюди, за всіх обставин, без зволікань, відштовхування чи страху. Християнська радість призначена для всього народу, вона не може нікого оминати .

Іван Іваненко, «Устрій відродженого чоловічого Студійського монашества в Україні від 1898 р. до сьогодення» (науковий керівник - вл. Григорій Комар, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)

admin@dds.edu.ua (Роман Андрійовський) — Fri, 01 Jul 2022 06:57:15 +0000

ВСТУП
Чернецтво за своїм задумом є наслідуванням способу життя Христа. Воно від самого початку є абсолютним вираженням духу християнства, як «тісного» шляху до Небесного Царства. Завдяки ченцям на землі ніколи не припинилася молитва та живе свідчення Євангельської Істини. У тиші своїх келій ченці провадять аскетичне життя та у молитві заступаються за увесь світ. Для сучасного світу, який підкреслює свою прагматичність та раціоналізм, монашество являє чудо життя, що присвячене Богові. Воно і надалі зберігає свою важливість та покликане стати потужною силою Церкви для нової євангелізації. Осмислення цієї місії монашества визначає актуальність теми нашої дипломної роботи.