Ігор БРИНДАК, викладач

Великий подвижник Маронітської Католицької Церкви святий Шарбель Маклуф в останні роки став надзвичайно шанованим серед нашого народу. Але поряд із тим з’явилися деякі перебільшені, а то й забобонні види почитання. Також можна натрапити в деяких ЗМІ на твердження, що нібито Шарбель взагалі не святий і що до нього молитися не можна. Тому метою цієї публікації є з’ясування тих контроверсій. Про Шарбеля Маклуфа у «Живій Воді» писалося вже не раз. Тому переповідати його біографію немає потреби, спробуємо з’ясувати ті моменти, довкола яких виникли різні непорозуміння.

Ігор БРИНДАК, викладач

Назва публікації походить від євангельських слів: “Шукайте найперше Царство Боже та його справедливість, а все то вам докладеться” (Мт. 6,33). Ці слова у багатьох викликають або здивування, або скептицизм.А загалом існує думка, що так жити просто неможливо. Тому, щоб їх правильно розуміти, варто поглянути, чи були в історії люди, які цього принципу дотримувалися?

Ігор БРИНДАК, викладач

У попередньому номері «Живої Води» була згадка про 70-Ті роковини з дня загибелі священномученика УГКЦ отця Омеляна Ковча. Про цього подвижника віри упродовж останніх років написано чимало. Однак головний акцент, як правило, ставиться на його мученицькій смерті, що і є цілком зрозумілим. Та все ж для більшості людей залишається маловідомою інший бік діяльності цього священика. Маю на увазі його подвижницьку діяльність у сфері національного відродження. Тому ця публікація є спробою заповнити цю прогалину.

Ігор БРИНДАК,викладач

Відразу хочеться попередити читачів: мова у статті йтиме не про хімію. Просто іноді словосполучення «лакмусовий папірець» вживають у переносному значенні. Подібно як у хімії, коли цей папірець є індикатором, який допомагає відрізнити кислотне середовище від лужного, так само у житті трапляються ситуації, за яких можна визначити, чи маємо ми справу з обманом, чи з правдою. Ось про це й піде мова у цій публікації. 

Якщо людина дихає, вона живе, а ритм дихання показує стан її здоров’я. Для Церкви таким диханням є молитва. Вона ж не може бути випадковою. І неможливо, щоб вона суперечила вченню Христа, бо lex orandi lex credendі est . Молитва Церкви взорується на молитву самого Ісуса. Душа християнина без молитви є німою, холодною, а, можливо, й мертвою перед Богом. Спілкування з Богом показує нам дорогу до Нього.

Київ. Майдан. Ранкова мить,

Смерть розгулялась, смерть не спить.

Іде, виконує наказ,

Герой впадає раз у раз.

Ігор Бриндак, викладач

Назва цієї статті походить із біблійного виразу: «Ви ж Христове тіло і члени, кожний зокрема» (І Кор. 12,27). Суть цих слів полягає у тому, що Церква є містичним Христовим тілом, а кожний християнин – членом цього тіла. Власне, про різницю між Церквою і її окремими членами і піде мова у публікації. Дуже часто, як лише заходить мова про ті або інші негативні дії, вчинені духовними особами, або просто віруючими людьми, то у світській літературі прийнято писати: «це робила Церква». Коли ж про подібні речі пишеться у літературі церковній, то тоді говориться «окремі члени Церкви» або «окремі представники Церкви».