Дрогобицька Духовна Семінарія блаженних священомучеників Северина, Якима та Віталія http://dds.edu.ua/publications/publications/slovo/2008.feed 2024-04-28T13:09:18Z Joomla! 1.5 - Open Source Content Management 2011-02-14T15:27:18Z 2011-02-14T15:27:18Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2008/632-barvinskyy.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<p align="justify">Панкевич Г. </p><p align="justify">«… знаю, що я пишу свої твори кров’ю мого серця, і саме тут я чую більш, чим в чому іншому свою силу» (В. Барвінський)<br /><br />Нерідко, на жаль, серед нашої інтелігенції, тобто людей, які займаються розумовою діяльністю, можна почути думку про те, що начебто, християнська релігія наклала негативний відбиток на ментальність українців: безвольність, м’якотілість (дозволяємо «орачам їздити по спинах»), деякі інші риси, що спричинили багатовікову бездержавність народу. Відповідно виникає запитання, чому ж тоді Благовість Христа, яка принесла розквіт, відчуття гідності й добробут багатьом європейським народам, могла зашкодити нашому національному благополуччю? Очевидно, корінь проблеми гніздиться в тому, що наше християнство в багатьох випадках дуже поверхове, часто функціонує номінально, як зовнішня вивіска, за якою нуртує поганство у формі сучасного ідолопоклонства: індивідуалізм, егоцентризм, близоруке мислення, пов’язане з нехтуванням інтересів навколишніх, громади, суспільства.</p>

<p align="justify">Панкевич Г. </p><p align="justify">«… знаю, що я пишу свої твори кров’ю мого серця, і саме тут я чую більш, чим в чому іншому свою силу» (В. Барвінський)<br /><br />Нерідко, на жаль, серед нашої інтелігенції, тобто людей, які займаються розумовою діяльністю, можна почути думку про те, що начебто, християнська релігія наклала негативний відбиток на ментальність українців: безвольність, м’якотілість (дозволяємо «орачам їздити по спинах»), деякі інші риси, що спричинили багатовікову бездержавність народу. Відповідно виникає запитання, чому ж тоді Благовість Христа, яка принесла розквіт, відчуття гідності й добробут багатьом європейським народам, могла зашкодити нашому національному благополуччю? Очевидно, корінь проблеми гніздиться в тому, що наше християнство в багатьох випадках дуже поверхове, часто функціонує номінально, як зовнішня вивіска, за якою нуртує поганство у формі сучасного ідолопоклонства: індивідуалізм, егоцентризм, близоруке мислення, пов’язане з нехтуванням інтересів навколишніх, громади, суспільства.</p> 2011-01-06T09:08:29Z 2011-01-06T09:08:29Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2008/625-rizdvo-ljudyna.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<div align="justify">Назар І.<br /><br />Діва десь преістотно родить, і земля вертеп<br />Неприступному приносить. Ангели з пастирями славословлять,<br />а волхви за звіздою подорожують, бо ради нас родилося<br />дитя мале – предвічний Бог»<br /> (Кондак Різдва)<br /><br /> Уся атмосфера Христового Різдва овіяна подихом таїнственної ночі: вертеп, в якому лежить на сіні Боже Дитятко, незвичайна поява таємничої зірки, прихід трьох мудреців зі Сходу, благовістування ангелів і поклін пастушків, а також яскраво освітлені ялинки, спів колядок – усе це вириває нас із сірої буденщини і переносить у світ краси, світ нашого дитинства і молодости.</div>

<div align="justify">Назар І.<br /><br />Діва десь преістотно родить, і земля вертеп<br />Неприступному приносить. Ангели з пастирями славословлять,<br />а волхви за звіздою подорожують, бо ради нас родилося<br />дитя мале – предвічний Бог»<br /> (Кондак Різдва)<br /><br /> Уся атмосфера Христового Різдва овіяна подихом таїнственної ночі: вертеп, в якому лежить на сіні Боже Дитятко, незвичайна поява таємничої зірки, прихід трьох мудреців зі Сходу, благовістування ангелів і поклін пастушків, а також яскраво освітлені ялинки, спів колядок – усе це вириває нас із сірої буденщини і переносить у світ краси, світ нашого дитинства і молодости.</div> 2011-01-04T15:06:06Z 2011-01-04T15:06:06Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2008/624-rizvo-myloserdja.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<p align="justify">Сенейко Д. </p><p align="justify">Що відповіси Судді ти, який прикрасив стіни тканинами, замість того щоб одягнути людину, ти, який пишно вдягаєш коней, а на брата, зодягнутого у лахміття, дивишся байдужо, пшениці дозволяєш гнити, а бідного не нагодуєш, золото зариваєш у землю, а на скривдженого не зважаєш?<br /> (св. Василій Великий)<br /><br />Різдвяний час, зимові церковні свята, свята вечеря і стоголосся українських коляд, морозяне мереживо вечорів, голосне «Христос рождається» із уст мільйонів радісно піднесених людей, загальнолюдська акція милосердя до ближнього і відродження бажання творити добро… Цей час божественний, по-особливому рідний і незабутній. Які лише слова можемо використати для опису цього незвичайного періоду Різдвяних свят, а перед ними ще – Пилипівського посту, особливо дня святого Миколая! Але чи достатньо ми сприймаємо ці свята, чи достатньо беремо, черпаємо від них те, що вони нам пропонують, що несуть від самого живого у Трійці єдиного Бога? Спробуємо поглянути, яким невичерпним багатством вони жевріють, до чого залишаємось байдужими і чого часто-густо навіть не помічаємо…</p>

<p align="justify">Сенейко Д. </p><p align="justify">Що відповіси Судді ти, який прикрасив стіни тканинами, замість того щоб одягнути людину, ти, який пишно вдягаєш коней, а на брата, зодягнутого у лахміття, дивишся байдужо, пшениці дозволяєш гнити, а бідного не нагодуєш, золото зариваєш у землю, а на скривдженого не зважаєш?<br /> (св. Василій Великий)<br /><br />Різдвяний час, зимові церковні свята, свята вечеря і стоголосся українських коляд, морозяне мереживо вечорів, голосне «Христос рождається» із уст мільйонів радісно піднесених людей, загальнолюдська акція милосердя до ближнього і відродження бажання творити добро… Цей час божественний, по-особливому рідний і незабутній. Які лише слова можемо використати для опису цього незвичайного періоду Різдвяних свят, а перед ними ще – Пилипівського посту, особливо дня святого Миколая! Але чи достатньо ми сприймаємо ці свята, чи достатньо беремо, черпаємо від них те, що вони нам пропонують, що несуть від самого живого у Трійці єдиного Бога? Спробуємо поглянути, яким невичерпним багатством вони жевріють, до чого залишаємось байдужими і чого часто-густо навіть не помічаємо…</p> 2011-01-02T15:16:27Z 2011-01-02T15:16:27Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2008/627-vertep.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<div align="justify" />Дучак Р.<br /><br /> Зима… Вечір… На небі з’явилася перша зірка. Пролітає біленький, ніжний, наче пух, сніг… Мороз, ніби пензлем, розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і обліплені снігом. Нерухомі, білі, немов кришталеві, стоять вони, як у казці, і сяють самоцвітами від першого променя січневого сонця… Десь далеко чутно пронизаний святковістю спів. Цей спів є особливим, різдвяним. До нас наближається вертеп. Дійство, без якого ми б не відчули гармонії і величі Різдва Христового.

<div align="justify" />Дучак Р.<br /><br /> Зима… Вечір… На небі з’явилася перша зірка. Пролітає біленький, ніжний, наче пух, сніг… Мороз, ніби пензлем, розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і обліплені снігом. Нерухомі, білі, немов кришталеві, стоять вони, як у казці, і сяють самоцвітами від першого променя січневого сонця… Десь далеко чутно пронизаний святковістю спів. Цей спів є особливим, різдвяним. До нас наближається вертеп. Дійство, без якого ми б не відчули гармонії і величі Різдва Христового. 2010-12-31T14:55:43Z 2010-12-31T14:55:43Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2008/622-rizdvo.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<div align="justify">Зинич О.<br /><br /> ... Вселенная, веселися...<br /> <br /> ... Бог від Діви днесь родився...<br /><br />– Хто це так файно колядує? Прошу, прошу до хати. <br /><br />Старечі очі світилися радістю, намагаючись угледіти в підбіленій снігом темряві гостей.<br /><br />– Чи чули, браття, за таку новину, Ірод завзявся на Божу Дитину...</div>

<div align="justify">Зинич О.<br /><br /> ... Вселенная, веселися...<br /> <br /> ... Бог від Діви днесь родився...<br /><br />– Хто це так файно колядує? Прошу, прошу до хати. <br /><br />Старечі очі світилися радістю, намагаючись угледіти в підбіленій снігом темряві гостей.<br /><br />– Чи чули, браття, за таку новину, Ірод завзявся на Божу Дитину...</div> 2010-12-29T15:03:45Z 2010-12-29T15:03:45Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2008/623-rizdvo-u-sviti.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<p align="justify">Сов’як А. </p><p align="justify">Різдво – найдивовижніше і найулюбленіше свято в усьому світі. Ми, українці, найбільше очікуємо його приходу. Це свято приносить нам тепло і радість у кожну родину. Радість, яка триває вже понад два тисячоліття і пригадує нам воплочення Господнє – Його Різдво. Наш народ за час свого існування збагатився багатьма різними обрядовими дійствами: колядки, вертепи та самі ж приготування до свята, про яке ми так багато знаємо. Поряд з українськими традиціями є ще й инші, які по-різному святкуються і мають свій певний колорит. <br />Ось як відзначають Різдвяні свята в деяких країнах Європи.</p>

<p align="justify">Сов’як А. </p><p align="justify">Різдво – найдивовижніше і найулюбленіше свято в усьому світі. Ми, українці, найбільше очікуємо його приходу. Це свято приносить нам тепло і радість у кожну родину. Радість, яка триває вже понад два тисячоліття і пригадує нам воплочення Господнє – Його Різдво. Наш народ за час свого існування збагатився багатьма різними обрядовими дійствами: колядки, вертепи та самі ж приготування до свята, про яке ми так багато знаємо. Поряд з українськими традиціями є ще й инші, які по-різному святкуються і мають свій певний колорит. <br />Ось як відзначають Різдвяні свята в деяких країнах Європи.</p> 2010-12-17T15:12:13Z 2010-12-17T15:12:13Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2008/626-mykolaj.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<p align="justify">Савчук І.</p><p align="justify">Постать Святого Миколая, єпископа Мир Ликійських, великого чудотворця ІV століття, зоріє кожному крізь віки сьогодні. Не знайдемо такої людини, котра б не чула про святого. Він є близьким і дітям, і дорослим. Щороку цикл зимових свят розпочинається із вшанування цього подвижника. По всьому світі малеча разом зі своїми батьками з нетерпінням очікують приходу цього святого, котрий упродовж цієї «чарівної ночі» відвідує дітвору.</p>

<p align="justify">Савчук І.</p><p align="justify">Постать Святого Миколая, єпископа Мир Ликійських, великого чудотворця ІV століття, зоріє кожному крізь віки сьогодні. Не знайдемо такої людини, котра б не чула про святого. Він є близьким і дітям, і дорослим. Щороку цикл зимових свят розпочинається із вшанування цього подвижника. По всьому світі малеча разом зі своїми батьками з нетерпінням очікують приходу цього святого, котрий упродовж цієї «чарівної ночі» відвідує дітвору.</p> 2010-12-03T08:38:41Z 2010-12-03T08:38:41Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2008/637-bratstvo.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<p align="justify">Сокрута В.</p><p align="justify">Плекайте в своїх серцях набожество до Пресвятої Богородиці і то аж до кінця вашого життя, бо то буде вам певною запорукою вічного спасіння. о. Ісидор Дольницький<br /><br /> Отець Ісидор Дольницький уважав, що найкращим способом приготування до священства є особлива набожність до Пречистої Діви Марії. Підставою та джерелом сили для цього виховання є приклад життя та чесноти Марії в час її перебування в Єрусалимському храмі. Так, на його прохання, 25 грудня 1884 р. митрополит Сильвестр Сембратович просив благословення у папи Лева XIII на заснування братства, на що папа з радістю погодився. Через деякий час, 23 червня 1885 р., митрополит урочистою грамотою канонічно започаткував братство під назвою «Введення в храм Пресвятої Богородиці». </p>

<p align="justify">Сокрута В.</p><p align="justify">Плекайте в своїх серцях набожество до Пресвятої Богородиці і то аж до кінця вашого життя, бо то буде вам певною запорукою вічного спасіння. о. Ісидор Дольницький<br /><br /> Отець Ісидор Дольницький уважав, що найкращим способом приготування до священства є особлива набожність до Пречистої Діви Марії. Підставою та джерелом сили для цього виховання є приклад життя та чесноти Марії в час її перебування в Єрусалимському храмі. Так, на його прохання, 25 грудня 1884 р. митрополит Сильвестр Сембратович просив благословення у папи Лева XIII на заснування братства, на що папа з радістю погодився. Через деякий час, 23 червня 1885 р., митрополит урочистою грамотою канонічно започаткував братство під назвою «Введення в храм Пресвятої Богородиці». </p> 2010-10-20T15:31:21Z 2010-10-20T15:31:21Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2008/633-penance.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<div align="justify">Бунь А.<br /><br /> Гріх – це, насамперед, образа Бога, розірвання сопричастя Ним. Він водночас шкодить співпричастю з Церквою. Тому покаяння – це не лише відновлення сопричасної єдности з Богом, але і примирення з Церквою, що виражає і літургійно здійснює це таїнство.<br /><br /> Людина, согрішивши, перестала бачити головну мету свого життя. Але запитаймо себе: яка ж це мета?</div>

<div align="justify">Бунь А.<br /><br /> Гріх – це, насамперед, образа Бога, розірвання сопричастя Ним. Він водночас шкодить співпричастю з Церквою. Тому покаяння – це не лише відновлення сопричасної єдности з Богом, але і примирення з Церквою, що виражає і літургійно здійснює це таїнство.<br /><br /> Людина, согрішивши, перестала бачити головну мету свого життя. Але запитаймо себе: яка ж це мета?</div> 2010-10-12T15:40:45Z 2010-10-12T15:40:45Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2008/638-eresis.html roman.rass admin@dds.edu.ua

<p align="justify">Рисей Т.</p><p align="justify">Термін «єресь», як зазвичай подають наукові словники та енциклопедії, походить від грецького слова ai[resij, що означає вибір, вибраний стиль думок , обрання кращого . На означення людини, котра вміє робити вибір, у грецькій мові зустрічаємо прикметник ai`retiko,j, відповідником якого в єврейській мові є слово aher . Виглядає, що первинно цей термін не носив негативного значення і означав «инший», «відмінний». У Септуагінті це слово означало «вибір кращої жертви Богові» (Лев. 22:18,21) або «краще вільне вирішення» (I Мак. 8:30). </p>

<p align="justify">Рисей Т.</p><p align="justify">Термін «єресь», як зазвичай подають наукові словники та енциклопедії, походить від грецького слова ai[resij, що означає вибір, вибраний стиль думок , обрання кращого . На означення людини, котра вміє робити вибір, у грецькій мові зустрічаємо прикметник ai`retiko,j, відповідником якого в єврейській мові є слово aher . Виглядає, що первинно цей термін не носив негативного значення і означав «инший», «відмінний». У Септуагінті це слово означало «вибір кращої жертви Богові» (Лев. 22:18,21) або «краще вільне вирішення» (I Мак. 8:30). </p>