диякон Дмитро СЕНЕЙКО
2013 рік проголошено у Церкві Роком віри. Про це багато сказано у зверненнях до духовенства, вірних, «протрублено» усією багатоманітністю людських мов у ЗМІ світового й регіонального значення. «Мільярдна горсточка» християн-католиків, у тому числі й наша Церква, з радістю й ентузіазмом підхопила ініціативу зосередитись на духовній праці над вірою у нашому житті та її глибшому спогляданні. А з чого розпочати цю працю і це споглядання?..

Ігор БРИНДАК, викладач
Чи має право християнин до рук брати зброю? Зрозуміло, не в будь-якій ситуації, а тоді, коли цього вимагає захист ближніх. У тому числі й захист свого народу. Довкола цього питання існує багато суперечок. Церкві неодноразово закидували, що вона нібито підтримує війну. Спробуємо цю проблематику проаналізувати. Щодо ставлення Церкви до війни існує багато помилкових стереотипів.

Владика Ярослав (Приріз)

«Правилом віри… явила тебе твоєму стадові всіх речей істина…».

 Саме ці слова тропаря спливають на думку, коли згадуємо упокоєного в Бозі архиєрея Юліана (Вороновського). Блаженної пам’яті владика Юліан відійшов по вічну нагороду 28 лютого 2013 р.Б. Він прожив нелегке життя – під трьома різними чужими політичними режимами: польським, німецьким та совєцьким, і лише в останній третині виділених йому Господом років втішався даром, який Господь послав народу, який він так любив, - незалежною Україною. Як Добрий Пастир, владика Юліан щиро вболівав за долю українського народу, часто промовляючи: «Я готовий терпіти, лише б моєму народові було добре».

Тарас КАБЛАШ
Мабуть, не було і нема на світі людини, котра не мала б свого імені. Ім’я має кожен. У нашій українській мові є безліч імен різного походження. Одні зі слов’янським корінням, інші – скандинавським, грецьким, єврейським тощо. Зазвичай, ми і гадки не маємо про те, з якої культури походить те чи інше ім’я, а тим більше – що воно означає. Для прикладу: ім’я «Ірина» походить з древньої грецької культури і означає «мир», «спокій»; ім’я «Валерій» – римського походження і означає «сильний»; ім’я «Іван», яке дуже поширене в нас, насправді має єврейські корені і означає «дарунок Бога».

о. Михайло Олійник
Зміни в церковному мистецтві на переломі епох
Відсутність української державності протягом століть уповільнювала розвиток культури, однак різні її сфери, попри те, досягали високого рівня. Всупереч багатьом перешкодам українська культура, зокрема церковна, розвивалася по висхідній. Церква була тією суспільною силою, яка стимулювала розвиток архітектури й образотворчого мистецтва. Київська Церква не була елементом державної організації, і це вносило у її життя певний струмінь демократизму, на відміну, наприклад, від Московської Церкви. У кінці ХVI – поч. ХVII ст. активізувався братський рух у містах, відбувалися істотні зміни у світогляді і сприйнятті релігії і серед звичайних городян. Ці зрушення не обходили стороною і мистецтва.

диякон Дмитро Сенейко
Християни в усьому світі не живуть на якихось ізольованих територіях, окремих гетто. Спільноти в межах однієї Христової Церкви на чолі з єпископом, митрополитом чи патріархом протягом історії перебували як в межах певного політичного утворення, яке навіть сьогодні називаємо держава, або ж у розділених кордоном, часто ворожих країнах. Вони ніколи не перебували виключно на території життя своєї спільноти чи храму, а становили активну частину громадськості. Якими б не були державні устрої, християни ніколи не цурались суспільно-політичного життя.

Богдан ЗАВІДНЯК
Про сучасну культуру ми говоримо, на неї впливаємо, осуджуємо, забуваючи про те, що творимо її нашими діями або бездіяльністю, нашою ревною працею або холодною байдужістю, бо у ній є ми, але є й наші ближні. Сучасна культура стала часткою нашого життя, а якщо так, то нам вирішувати, яким йому бути, позаяк життя розвивається там, де жевріє хоч один маленький вогник духа.