2019 Дрогобицька Духовна Семінарія блаженних священомучеників Северина, Якима та Віталія http://dds.edu.ua/publications/publications/slovo/2019.feed 2024-04-28T08:28:10Z Joomla! 1.5 - Open Source Content Management Святе Письмо — місце зустрічі світових культур 2023-08-23T06:55:32Z 2023-08-23T06:55:32Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2019/2725-svyate-pysmo-mistse-zustrichi-svitovykh-kultur-2022.html redaktor admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;"><em>Іван Іваненко</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/svyate_pysʹmo_mistse_zustrichi_svitovykh_kulʹtur_2022.jpeg" alt="svyate pysʹmo mistse zustrichi svitovykh kulʹtur 2022" width="180" height="101" />Біблія як одна з найдавніших книг описує чимало подій з історії людства. Особливо ж вона відображає досвід ізраїльського народу та його культуру, яка була зосереджена навколо віри в Бога Ягве. Святе Письмо показує, що на формування єврейської культури мало великий вплив і багато інших світових культур, таких як єгипетська, вавилонська, грецька а також культура ханаанських племен.</p> <p style="text-align: justify;"><em>Іван Іваненко</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/svyate_pysʹmo_mistse_zustrichi_svitovykh_kulʹtur_2022.jpeg" alt="svyate pysʹmo mistse zustrichi svitovykh kulʹtur 2022" width="180" height="101" />Біблія як одна з найдавніших книг описує чимало подій з історії людства. Особливо ж вона відображає досвід ізраїльського народу та його культуру, яка була зосереджена навколо віри в Бога Ягве. Святе Письмо показує, що на формування єврейської культури мало великий вплив і багато інших світових культур, таких як єгипетська, вавилонська, грецька а також культура ханаанських племен.</p> Тату і пірсинг 2023-08-16T07:19:23Z 2023-08-16T07:19:23Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2019/2726-tatu-i-pirsynh-2022.html redaktor admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;"><em>Михайло Карпінець</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/tatu_i_pirsynh_2022.jpg" alt="tatu i pirsynh 2022" width="180" height="120" />Сьогоднішнє людське суспільство різнобарвне у своїх уподобаннях. Кожен прагне до самовираження та підкреслення своєї індивідуальности: одні у мистецтві чи подорожах світом, інші у спорті або екстримальних захопленнях. У нашій публікації мова піде якраз про одне з таких нетрадиційних для слов’янського світу захоплень сучасної молоді — татуювання і пірсинг. Молоді люди, які вважають за потрібне «прикрасити» себе в такий спосіб, називають це мистецтвом. У багатьох навіть виникла певного роду залежність, коли здається недостатнім «набити» на своєму тілі лише одне тату чи «проколоти» тільки носа. Так, наприклад, в Австралії дівчина ледь не осліпла через невдале татуювання на очах! На її тіло вже було нанесено понад 200 малюнків, але її й далі не покидало бажання робити собі тату, бо ж тільки це, як вона стверджує, допомагає їй подолати депресію. Для одних тату і пірсинг – підкреслення природньої краси, а для інших – парадокс, важкий для розуміння і сприйняття. То як же воно є насправді, і якою має бути реакція християнина на це явище сучасної псевдокультури?</p> <p style="text-align: justify;"><em>Михайло Карпінець</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/tatu_i_pirsynh_2022.jpg" alt="tatu i pirsynh 2022" width="180" height="120" />Сьогоднішнє людське суспільство різнобарвне у своїх уподобаннях. Кожен прагне до самовираження та підкреслення своєї індивідуальности: одні у мистецтві чи подорожах світом, інші у спорті або екстримальних захопленнях. У нашій публікації мова піде якраз про одне з таких нетрадиційних для слов’янського світу захоплень сучасної молоді — татуювання і пірсинг. Молоді люди, які вважають за потрібне «прикрасити» себе в такий спосіб, називають це мистецтвом. У багатьох навіть виникла певного роду залежність, коли здається недостатнім «набити» на своєму тілі лише одне тату чи «проколоти» тільки носа. Так, наприклад, в Австралії дівчина ледь не осліпла через невдале татуювання на очах! На її тіло вже було нанесено понад 200 малюнків, але її й далі не покидало бажання робити собі тату, бо ж тільки це, як вона стверджує, допомагає їй подолати депресію. Для одних тату і пірсинг – підкреслення природньої краси, а для інших – парадокс, важкий для розуміння і сприйняття. То як же воно є насправді, і якою має бути реакція християнина на це явище сучасної псевдокультури?</p> «Підкорюйте землю…» 2023-08-01T07:04:22Z 2023-08-01T07:04:22Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2019/2719-pidkoryuyte-zemlyu-2022.html redaktor admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;"><em>о. Мирон Бендик</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/pidkoryuyte_zemlyu_2022.jpg" alt="pidkoryuyte zemlyu 2022" width="180" height="120" />Культура кожної людини починається з її глибшої призадуми над собою, сенсом свого життя, місцем і роллю Бога та інших людей у цьому житті. Людина, яка ставить перед собою такі питання, стає шукачем істини. Про таких, як вона, Христос сказав: «Хто шукає, знаходить» (пор. Мт 7, 8). Щодо Бога, то культурна людина віддає Йому культ, а щодо себе та інших людей творить визначену культуру відносин. Задля відносин із Богом та людьми особа окультурнює своє довкілля.</p> <p style="text-align: justify;"><em>о. Мирон Бендик</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/pidkoryuyte_zemlyu_2022.jpg" alt="pidkoryuyte zemlyu 2022" width="180" height="120" />Культура кожної людини починається з її глибшої призадуми над собою, сенсом свого життя, місцем і роллю Бога та інших людей у цьому житті. Людина, яка ставить перед собою такі питання, стає шукачем істини. Про таких, як вона, Христос сказав: «Хто шукає, знаходить» (пор. Мт 7, 8). Щодо Бога, то культурна людина віддає Йому культ, а щодо себе та інших людей творить визначену культуру відносин. Задля відносин із Богом та людьми особа окультурнює своє довкілля.</p> «Свята композиторка» 2023-07-24T13:28:53Z 2023-07-24T13:28:53Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2019/2722-svyata-kompozytorka-2022.html redaktor admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;"><em>п. Ігор Бриндак</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/svyata_kompozytorka_2022.jpg" alt="svyata kompozytorka 2022" width="180" height="135" />Ви знаєте, яка особа визнана у світі як перша жінка-композитор? В історії її ім’я збереглося. Це – свята Гільдегарда Бінгенська (1098 – 1179). Це була дуже незвичайна особистість як для своєї епохи, так і в історії загалом. Її постать цікавила багатьох, у тому числі й кінематографістів. У 2009 році німецький режисер Маргарет фон Тротт на основі життя св. Гільдегарди зняла фільм «Видіння». Про нього і піде мова у нашій публікації.</p> <p style="text-align: justify;"><em>п. Ігор Бриндак</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/svyata_kompozytorka_2022.jpg" alt="svyata kompozytorka 2022" width="180" height="135" />Ви знаєте, яка особа визнана у світі як перша жінка-композитор? В історії її ім’я збереглося. Це – свята Гільдегарда Бінгенська (1098 – 1179). Це була дуже незвичайна особистість як для своєї епохи, так і в історії загалом. Її постать цікавила багатьох, у тому числі й кінематографістів. У 2009 році німецький режисер Маргарет фон Тротт на основі життя св. Гільдегарди зняла фільм «Видіння». Про нього і піде мова у нашій публікації.</p> Янислав Камінський – незнаний в людей, але знаний у Бога (1905-1987) 2023-06-27T07:36:04Z 2023-06-27T07:36:04Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2019/2723-yanyslav-kaminskyy-neznanyy-v-lyudey-ale-znanyy-u-boha-1905-1987-2022.html redaktor admin@dds.edu.ua <p><em>о. Андрій Бунь</em></p> <p><span style="text-align: justify;"><span><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/yanyslav_kaminsʹkyy_neznanyy_v_lyudey_ale_znanyy_u_boha_1905_1987_2022.jpg" alt="yanyslav kaminsʹkyy neznanyy v lyudey ale znanyy u boha 1905 1987 2022" width="180" height="136" />«Його знали у 30-их роках в Дрогобичі як Славко Камінський, знали насамперед ті українці, які гуртувалися в читальнях Дрогобиччини. Його добре знали у дрогобицькій церкві Пресвятої Трійці як скрипаля і диригента», – ділиться своїми спогадами донька Зенаїда Камінська.</span></span></p> <p><em>о. Андрій Бунь</em></p> <p><span style="text-align: justify;"><span><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/yanyslav_kaminsʹkyy_neznanyy_v_lyudey_ale_znanyy_u_boha_1905_1987_2022.jpg" alt="yanyslav kaminsʹkyy neznanyy v lyudey ale znanyy u boha 1905 1987 2022" width="180" height="136" />«Його знали у 30-их роках в Дрогобичі як Славко Камінський, знали насамперед ті українці, які гуртувалися в читальнях Дрогобиччини. Його добре знали у дрогобицькій церкві Пресвятої Трійці як скрипаля і диригента», – ділиться своїми спогадами донька Зенаїда Камінська.</span></span></p> 30 літ від переходу до Світла Воскресіння крізь терни катакомб 2023-05-05T18:23:18Z 2023-05-05T18:23:18Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2019/2733-30-lit-vid-perekhodu-do-svitla-voskresinnya-kriz-terny-katakomb-2022.html redaktor admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;"><em>Тарас Фаль</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/30_lit_vid_perekhodu_do_svitla_voskresinnya_krizʹ_terny_katakomb_2022.jpg" alt="30 lit vid perekhodu do svitla voskresinnya krizʹ terny katakomb 2022" width="180" height="101" />Історія Української Греко-Католицької Церкви ХХ століття є досить бурхливою. Перша (1914-1918) та Друга (1939-1945) світові війни суттєво ослабили нашу Церкву, але справжні її випробування були пов’язані з переслідуваннями радянським режимом, який надовго запанував у Європі після завершенням активних військових дій Другої світової війни.</p> <p style="text-align: justify;"><em>Тарас Фаль</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/30_lit_vid_perekhodu_do_svitla_voskresinnya_krizʹ_terny_katakomb_2022.jpg" alt="30 lit vid perekhodu do svitla voskresinnya krizʹ terny katakomb 2022" width="180" height="101" />Історія Української Греко-Католицької Церкви ХХ століття є досить бурхливою. Перша (1914-1918) та Друга (1939-1945) світові війни суттєво ослабили нашу Церкву, але справжні її випробування були пов’язані з переслідуваннями радянським режимом, який надовго запанував у Європі після завершенням активних військових дій Другої світової війни.</p> «Інтернаціональний Христос» 2023-01-29T18:42:20Z 2023-01-29T18:42:20Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2019/2730-internatsionalnyy-khrystos-2022.html redaktor admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;"><em>Ярослав Мисак</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/internatsionalʹnyy_khrystos_2022.jpg" alt="internatsionalʹnyy khrystos 2022" width="180" height="114" />Будучи ще малим хлопчиною та щонеділі відвідуючи Літургію у парафіяльному храмі, я щиро вірив, що близько двох тисяч років тому Христос одягався так само, як наш священник, служив таку ж службу Божу у подібному храмі, і так служать всі священники у всьому світі. Насправді ж від часів Спасителя і дотепер пройшло немало часу і багато що змінилося. Впродовж історії існувало чимало церковних традицій і звичаїв. І зараз різні народи по-різному моляться і почитають одного й того ж Творця, будучи об’єднаними в єдиній Христовій Церкві. Чому так є? Цьому ми завдячуємо особливому методу християнської проповіді, завдяки якій постали різні обряди й традиції, які враховують культурні особливості народностей і місцевості. Це – інкультурація.</p> <p style="text-align: justify;"><em>Ярослав Мисак</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/internatsionalʹnyy_khrystos_2022.jpg" alt="internatsionalʹnyy khrystos 2022" width="180" height="114" />Будучи ще малим хлопчиною та щонеділі відвідуючи Літургію у парафіяльному храмі, я щиро вірив, що близько двох тисяч років тому Христос одягався так само, як наш священник, служив таку ж службу Божу у подібному храмі, і так служать всі священники у всьому світі. Насправді ж від часів Спасителя і дотепер пройшло немало часу і багато що змінилося. Впродовж історії існувало чимало церковних традицій і звичаїв. І зараз різні народи по-різному моляться і почитають одного й того ж Творця, будучи об’єднаними в єдиній Христовій Церкві. Чому так є? Цьому ми завдячуємо особливому методу християнської проповіді, завдяки якій постали різні обряди й традиції, які враховують культурні особливості народностей і місцевості. Це – інкультурація.</p> Християнство — еволюційна вершина розвитку культур 2023-01-28T07:38:09Z 2023-01-28T07:38:09Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2019/2729-khrystyyanstvo-evolyutsiyna-vershyna-rozvytku-kultur-2022.html redaktor admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;"><em>Володимир Литвин</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/khrystyyanstvo_evolyutsiyna_vershyna_rozvytku_kulʹtur_2022.jpg" alt="khrystyyanstvo evolyutsiyna vershyna rozvytku kulʹtur 2022" width="180" height="120" />Господь створив у цьому світі усі необхідні для людини умови, щоб вона змогла стати його повноправним володарем. Саме поняття «культура» має подвійне значення. Воно походить від сакрального поняття «культу», тобто комплексу дій, поведінки людини по відношенню до Бога чи божества. Також воно пов’язане з «культивуванням» землі, окультуренням людиною природи. Таким чином у культурі тісно сплелися прослава Бога і облагородження навколишнього середовища . Ці два значення взаємодоповнюються.</p> <p style="text-align: justify;"><em>Володимир Литвин</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/khrystyyanstvo_evolyutsiyna_vershyna_rozvytku_kulʹtur_2022.jpg" alt="khrystyyanstvo evolyutsiyna vershyna rozvytku kulʹtur 2022" width="180" height="120" />Господь створив у цьому світі усі необхідні для людини умови, щоб вона змогла стати його повноправним володарем. Саме поняття «культура» має подвійне значення. Воно походить від сакрального поняття «культу», тобто комплексу дій, поведінки людини по відношенню до Бога чи божества. Також воно пов’язане з «культивуванням» землі, окультуренням людиною природи. Таким чином у культурі тісно сплелися прослава Бога і облагородження навколишнього середовища . Ці два значення взаємодоповнюються.</p> Трагедія культури споживацтва у творі Ернеста Гемінґвея «Фієста. І сонце сходить» 2023-01-23T13:22:55Z 2023-01-23T13:22:55Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2019/2721-trahediya-kultura-spozhyvatstva-u-tvori-ernesta-hemingveya-fiyesta-i-sontse-skhodyt-2022.html redaktor admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;"><em>Дмитро Білий</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/trahediya_kulʹtura_spozhyvatstva_u_tvori_ernesta_hemingveya_-fiyesta_i_sontse_skhodytʹ_2022.jpg" alt="trahediya kulʹtura spozhyvatstva u tvori ernesta hemingveya -fiyesta i sontse skhodytʹ 2022" width="180" height="106" />Дорогий читачу, у цій статті пропоную твоїй увазі твір видатного письменника Ернеста Гемінґвея «Фієста. І сонце сходить». Ця книга розповідає про людей, які в післявоєнний період намагаються відшукати сенс життя. Однак, на жаль, вони помилково шукають щастя в пристрастях, які спочатку приносять тілесне задоволення, а згодом убивають навіть бажання жити. Ця книга про те, як людина використовує свій дорогоцінний час для творення культури споживацтва, яка є культурою смерти — не життя.</p> <p style="text-align: justify;"><em>Дмитро Білий</em></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/trahediya_kulʹtura_spozhyvatstva_u_tvori_ernesta_hemingveya_-fiyesta_i_sontse_skhodytʹ_2022.jpg" alt="trahediya kulʹtura spozhyvatstva u tvori ernesta hemingveya -fiyesta i sontse skhodytʹ 2022" width="180" height="106" />Дорогий читачу, у цій статті пропоную твоїй увазі твір видатного письменника Ернеста Гемінґвея «Фієста. І сонце сходить». Ця книга розповідає про людей, які в післявоєнний період намагаються відшукати сенс життя. Однак, на жаль, вони помилково шукають щастя в пристрастях, які спочатку приносять тілесне задоволення, а згодом убивають навіть бажання жити. Ця книга про те, як людина використовує свій дорогоцінний час для творення культури споживацтва, яка є культурою смерти — не життя.</p> Патріотизм у християнській родині 2023-01-20T14:44:58Z 2023-01-20T14:44:58Z http://dds.edu.ua/en/publications/publications/slovo/2019/2717-patriotyzm-u-khrystyyanskiy-rodyni-2022.html redaktor admin@dds.edu.ua <p style="text-align: justify;"><i>Микола Цмоканич</i></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/patriotyzm_u_khrystyyansʹkiy_rodyni_2022.jpg" alt="patriotyzm u khrystyyansʹkiy rodyni 2022" width="180" height="122" />«Після любові до Бога й родини повинна бути любов до свого українського народу й батьківщини. Зі своїм народом та батьківщиною ти зв’язаний не тільки спільною вірою, що її вважаємо найбільшим добром s і святим обрядом, яким дорожимо, – але ще і спільною мовою та звичаями. І тією землицею святою, на якій разом проживаємо… І цілою віковою минувшиною, і спільною українською кров'ю, і спільним добром, і спільною майбутністю… І спільним бажанням та потребами, і спільними терпіннями і злиднями» (Митрополит Андрей Шептицький, Пастирське послання до духовенства та вірних Найбільша Заповідь, 1901).</p> <p style="text-align: justify;"><i>Микола Цмоканич</i></p> <p style="text-align: justify;"><img style="float: left;" src="http://dds.edu.ua/images/patriotyzm_u_khrystyyansʹkiy_rodyni_2022.jpg" alt="patriotyzm u khrystyyansʹkiy rodyni 2022" width="180" height="122" />«Після любові до Бога й родини повинна бути любов до свого українського народу й батьківщини. Зі своїм народом та батьківщиною ти зв’язаний не тільки спільною вірою, що її вважаємо найбільшим добром s і святим обрядом, яким дорожимо, – але ще і спільною мовою та звичаями. І тією землицею святою, на якій разом проживаємо… І цілою віковою минувшиною, і спільною українською кров'ю, і спільним добром, і спільною майбутністю… І спільним бажанням та потребами, і спільними терпіннями і злиднями» (Митрополит Андрей Шептицький, Пастирське послання до духовенства та вірних Найбільша Заповідь, 1901).</p>