Мацібора Юрій

Із розвитком суспільства змінюються технології. Досвід показує, що багато з них спочатку полегшують життя, а згодом починають поневолювати й експлуатувати людину. Одним із найпромовистіших прикладів є інтернет. Із його допомогою ми маємо доступ до надзвичайно великого масиву інформації. Якщо колись для того, щоб пізнати якусь сферу науки чи техніки, людина йшла до бібліотеки, то тепер достатньо просто ввести в пошукову систему якусь фразу чи слово, і перед нами відкривається величезна кількість різних статей і матеріалів на різних мовах. Бажаючи переглянути якийсь фільм чи виставу, ще кільканадцять років тому люди відвідували кіно й театри, а тепер для цього достатньо мати смартфон чи комп’ютер із доступом до ютубу, нетфліксу чи інших відеоресурсів. Колись людина, бажаючи поспілкуватися з кимось, писала листа чи відвідувала потрібну людину, то тепер у цьому допомагають соцмережі й месенджери, які дозволяють не тільки почути, але й побачити співрозмовника в режимі реального часу. Годі уявити сучасну людину без соціальних мереж. Вони відкривають нові можливості для спілкування, пошуку інформації та друзів, обміну новинами, слухання музики, перегляду відео й фотографій... Сучасній молодій людині вже складно уявити, що колись люди могли обійтися без профілю в соціальній мережі.

Незважаючи на всі переваги інтернету та віртуального світу, все ж таки багато експертів стверджує, що вони несуть і негативи для сучасного суспільства: шкодять здоров’ю людини, руйнують її психіку та створюють певну залежність. Молоде покоління, використовуючи для спілкування віртуальні ресурси, забуває про важливість справжньої живої спільноти. Уливаючись у всесвітню мережу інтернет, людина втрачає можливість розвитку – як інтелектуального, так і психологічного. Різні соціальні мережі вплинули на розвиток культури сучасного мовлення. Оскільки там відбувається віртуальне спілкування між людьми, красномовство відійшло на задній план, а його місце зайняли короткі й прості речення чи навіть короткі слова. З’явився молодіжний сленг, коли молодь використовує скорочення слів. Дедалі частіше для передачі емоцій використовуються смайлики, наліпки та інші умовні позначення.
Набагато серйознішим негативним феноменом є інтернет-залежність. На відмінну від наркоманії та алкоголізму, її виявити досить складно. У цьому й полягає небезпека. На ранніх стадіях вирішити проблему можна практично безболісно. Але найчастіше близькі та друзі людини, яка страждає від такої залежності, занадто пізно її помічають. Інтернет-залежність впливає не тільки на психічний стан людини, але й на її фізичне здоров’я. Якщо людина довго перебуває в мережі, у неї погіршується пам’ять, мозок втрачає здатність інтелектуального розвитку, підвищується дратівливість, знижується працездатність, психіка стає нестійкою, можна навіть втратити навички реального спілкування. Від постійного перебування перед монітором погіршується зір, від сидіння перед моніторами розвивається сколіоз та інші хвороби.
Багато дітей і підлітків проводить майже весь свій вільний час у віртуальному світі, нехтуючи навчанням, друзями та, зрештою, здоров’ям. У них виникає нова форма залежності – ігроманія. Чимало ігор імітують різні види спорту. Багато з них дуже цікаві, адже допомагають навчанню, але немало ігор розвиває агресивність характеру, пропагує насильство та брутальну мову. Вплив ігор негативно позначається на співставленні реальних і віртуальних подій, вони погіршують спілкування з іншими людьми. При виникненні проблем ігроман не намагається їх вирішити, а поринає у віртуальний світ.
Для подолання негативного впливу інтернету та віртуального світу на людину важливо обмежити їх місце в нашому житті. Слід частіше зустрічатися та розмовляти з друзями й близькими на різні теми, віддавати перевагу активному відпочинку та заняттю спортом. Живе спілкування важливе, адже завдяки йому людина має можливість розвиватися як інтелектуально, так і фізично. Позбавлена можливості спілкування людина не може повноцінно розвиватися. У неї не буде достатньо цивілізованості й культури, тільки зовнішній вигляд людини. Тут прикладом є «люди-мауглі», фізичні особливості яких нічим не різняться від звичайної цивілізованої людини, проте їх психічний розвиток дуже затримується через відсутність контактів з іншими людьми.
Чудовий приклад живого спілкування бачимо у Святому Письмі. Уже на його перших сторінках ми зауважуємо, що Бог розмовляє з людиною (Книга Буття 1-3). Розмова з Богом не дає можливості думати про щось гріховне. Проте, як дізнаємося з біблійної розповіді, хитрий змій зумів розірвати спілкування людини з Господом. Наслідком гріхопадіння стала втрата раю. Після цього людина є в пошуку цього божественного спілкування та завдяки приходу Ісуса Христа дістає змогу відновити цей зв’язок.
Христова Церква впродовж історії підкреслює важливість живого спілкування. І сьогодні вона пропонує молодому поколінню не звертати на дорогу темряви, тобто не бути самотнім і замкнутим у собі, а прямувати світлою дорогою, тобто будувати людську спільноту. Тут варто пригадати діяльність св. Івана Боско, який вважається покровителем молоді. Цей святий, який жив у ХІХ ст. в Італії, посвятив себе праці з тими молодими людьми, від яких відмовився світ. Збираючи молодих хлопців, дон Боско пропонував їм можливість стати на дорогу Божої правди. Він був переконаний, що молода людина за своєю природою є добра, а тому набагато легше захистити й зміцнити це природне добро, аніж лікувати рани від неправильного виховання, злих учинків та зіпсуття. А найкращим способом запобігти злу та виправити суспільство цей святий вважав добре виховання. Він керувався дуже простим правилом: джерелом гріха часто є нудьга та неробство, а тому особливо наголошував на необхідності конструктивного залучення молоді у вільний час. Дон Боско вважав, що перебування в спільноті є найефективнішим засобом досягнення дисципліни, що сприяє моральності та здоров’ю.
Ставши священником, о. Іван Боско в неділі збирав бездомних підлітків у церкві. Він шукав приміщення, де б можна було з ними займатися. Згодом, зібравши багато молодих хлопців, цей святий створив перший Ораторій, тобто місце, де хлопці здобували знання, опановували ремесла, а найголовніше – вчилися жити вірою, будучи в одній спільноті. Потім виникло релігійне згромадження Салезіян. Дон Боско не вимагав від своїх вихованців якогось аскетичного піднесення, а навчав правильного спілкування з іншими, закладаючи в них християнську ментальність.
Церква перестерігає перед спокусами сучасного світу. Замість ставати рабом віртуального світу ігор, інтернету та смартфону, молода людина має відкрити для себе радість живого спілкування з близькими та друзями, налагоджувати нові знайомства й зміцнювати старі. Допомогти в цьому можуть різні християнські товариства й організації. Вони не тільки дають можливість духовно розвиватися, пізнавати християнську віру, плекати моральні цінності, але і є гарним середовищем для знайомства, спілкування, відпочинку й розваг. УМХ («Українська молоді Христові»), Пласт, СУМ («Спілка української молоді»), молодіжні братства й інші християнські спільноти – прекрасна альтернатива «загорянню» перед монітором комп’ютера чи дисплеєм смартфона.
У спільнотах є різні люди: із різними вподобаннями, із різними характерами. Ми звикли думати, що для доброї співпраці, гармонійного співжиття і прекрасного результату потрібно, щоб між людьми було якомога більше спільного. Це не зовсім так. Для спільноти добре, коли є багато різних особистостей, бо так кожен власними рисами, обдаруваннями й талантами служить для іншого.
Сьогодні християнська молодіжна спільнота – це зібрання людей із різними темпераментами, характерами, уподобаннями, але об’єднаних однією метою і спільним інтересом. Тут молода людина зростає у вмінні любити й приймати інших, прощати, бути терплячою, турботливою, вчитися відповідальності, тримати слово, служити іншим, усвідомлювати свою роль у житті інших людей. Залучаючи молодь до співпраці, Церква допомагає юнакам і дівчатам зростати в бажанні бути корисними для інших. Так молода людина може крок за кроком здобувати досвід у реалізації своїх талантів, здібностей не заради власного егоїстичного задоволення, а заради ближніх. Це можливість розкрити себе в живому спілкуванні з іншими, не комплексуючи та не витрачаючи час на віртуальний світ. Молодь, будучи в спільноті, не лише спілкується з іншими, але й навчається спілкування з Богом.
Сьогоднішня молодь уміє під’єднуватися до Wi-Fi, але не вміє просити прощення; знає, як зайти в інтернет, але не знає, як зайти до храму, що таке вірність і честь; уміє читати Facebook та Instagram, але не може прочитати «Господню молитву». Тому важливо обмежити використання різних гаджетів, які поневолюють людину та ізолюють її від ближніх, і повертатися до живого спілкування. Крім перебування в спільноті з іншими, слід частіше бути з Богом на молитві – особистій і спільнотній (у храмі), присвячувати цьому більше часу та уваги, адже молитва – це живе спілкування з Богом. Ще важливим є заглиблюватися в читання Святого Письма, адже на його сторінках ми завжди можемо знайти відповіді на всі наші запитання.

СЛОВО №4 (92), грудень-лютий 2022-2023