Похорон владики Юліана: останнє цілування в Дрогобичі [ФОТО] Друкувати

Процесійний хід із домовиною владики Юліана вулицями Дрогобича4 березня 2013 р. Б. Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ і Дрогобицька духовна семінарія прощались із своїм першим Архиєреєм Преосвященним Владикою Юліаном (Вороновським). Попередні дні служились поминальні богослуження, читалось святе Євангеліє, сьогодні ж відбулось останнє цілування і наша єпархія попрощалась із своїм Батьком. Опісля тіло покійного Владики Юліана було відправлено до Свято-Успенської Унівської Лаври для поховання на Чернечій горі.

          Сьогодні з'їхалось до Дрогобича численне духовенство - єпископи, священики, монахи та монахині, - щоб попрощатись із блаженної пам'яті Кир Юліаном. О 10:00 розпочалась Соборова заупокійна Архиєрейська Літургія. Її очолив Високопреосвященний владика Володимир (Війтишин), архиєпископ і митрополит Івано-Франківський. Йому співслужили Преосвященні владики Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, Богдан (Дзюрах), секретар священичого синоду УГКЦ, Йосиф (Мілян), єпископ-помічник Київської Архиєпархії, Михаїл (Колтун), єпископ Сокальсько-Жовківський, Тарас (Сеньків), апостольський адміністратор Стрийської єпархії, Миколай (Сімкайло), єпископ Коломийсько-Чернівецький, Дмитрій (Григорак), єпископ Бучацький, Степан (Меньок), екзарх Донецько-Харківський, Василій (Івасюк), екзарх Одесько-Кримський та Преосвященний Мілан (Шашік), єпарх Мукачівський, а також близько 400 священиків із Самбірсько-Дрогобицької єпархії та з-поза її меж. У Божественній Літургії взяли участь також багато представників монашества, семінаристи ДДС і кілька тисяч молільників-мирян СДЄ. На Літургії від імені всього священичого синоду єпископів УГКЦ проповідь виголосив Преосвященний владика Богдан (Дзюрах). У своєму слові він промовив: "Блажен муж, що не йде на раду нечестивих [...] Господь дбає про праведників своїх. І ми можемо спостерегти, як на протязі майже 77-ми років життя владики Юліана Господь дбав про свого праведника. Ми дякуємо Богові, що дав нам його, людину великого серця і геройської віри. Справді, наш владика належить до тих осіб, про яких замало сказати, що це людина з великої літери, бо у випадку його всі літери треба писати великими".

 А на завершення Божественної Літургії Преосвященний Ярослав зачитав Заповіт владики Юліана, у якому йшлося про те, що найперше владика Юліан дякує Богові за дар життя і, що останньою волею владики було відспівати його за Чином архиєрейського похорону у катедральному храмі Пресвятої Трійці міста Дрогобича, а тоді переснести його тіло до Свято-Успенської Унівської Лаври, щоб там відслужити Чин монашого похорону, похоронивши ж опісля на Чернечій горі біля його рідного брата схиієромонаха Василія (Вороновського). 

А тоді останній раз... Останній раз діти поглянули на свого батька на цьому білому світі, попрощали його станнім цілуванням, останній раз доторкнулися до його тіла з подякою за його любов, відвагу, милосердя, дбайливість, опіку... Отже, відразу після Літургії спершу єпископи, потім священики, опісля монахи і рідні владики Юліана, а тоді і всі вірні, які зійшлися, щоб попращатися з владикою, змогли вшанувати його і попрощати останнім цілуванням. Після цього Преосвященні владики винесли домовину із храму, де священики - духовні сини Кир Юліана, - взявши його на свої рамена, здійснили обхід навколо катедри, а відтак пустились процесійно містом в напрямку до храму Пребраження Господнього, останнього храму, який владика Юліан освятив, як правлячий єпископ Самбірсько-Дрогобицький. У цьому похоронному ході взяли участь близько десятка тисяч вірних. Під час ходи Архиєрея проводжали духові оркестри, хори музичного училища, університету та парафій м. Дрогобича. А біля Преображенського храму слова вдячності владиці висловили мер м. Дрогобича, ректор Дрогобицького університету ім. Івана Франка і інші. Опісля було відслужено Панахиду, після якої канцлер єпархії о. Тарас Гарасимчук промовив: "Сьогодні ми випроваджуємо владику з плачем, але будемо молитись і надіятись, що у скорому часі владика Юліан за нашими молитвами і Божим благословенням повернеться до нас як зачислений до лику святих. Вже тоді не буде плачу, але радість. Вже тоді наші церковні дзвони не сповіщатимуть про прощання з владикою, але радісно задзвонять, вітаючи нового святого".

 

Див. фоторепортаж: