Translate into...
Newsletter
- 26/03 Працівники РЦ "Назарет" розповіли семінаристам про залежності та механізми їх запобігання
- 25/03 Дрогобицька духовна семінарія видала збірник проповідей на нерухоме коло літургійного року
- 24/03 Семінаристи помолилися Вечірню та Утреню з нагоди свята Благовіщення
- 23/03 Семінаристи долучилися до спільної молитви за зцілення ран війни в Україні та на Близькому Сході
- 22/03 Читайте 97-ий номер семінарійного часопису "Слово"
Most Read
- ЕФФАТА ДДС: Взаємозвʼязок між Старим і Новим Завітом (випуск №30) [ВІДЕО]
- Літургійні особливості монаших обітів
- Монаші чини та згромадження: історія утворення, харизма та особливість…
- На межі життя і смерті
- Наука і релігія
- ЕФФАТА ДДС: Християнський погляд на патріотизм. Частина 3 (випуск №31) [ВІДЕО]
- Науковці-святці
Вік живи – вік учись |
Євген Карпінець Спілкуючись із ровесниками та гортаючи сторінки соцмереж, прийшов до висновку, що молоді люди ставляться до навчання, як до вкрай негативного процесу. І це є свідченням того, що наш світогляд змінився. Людина воліє безнастанно споживати, живе за методом чинення найменшого опору. Плисти за течією вже зовсім й не соромно. Той, хто нічого не робить, а багато заробляє, – приклад успішності. Високий рівень інтелекту не є обов’язковою ознакою сучасного гомосапієнса. Феноменом сучасного споживацтва є те, що гонитва за комфортом і насолодою, «споживання» і накопичення матерії виключають зацікавлення знаннями. Дивує те, що гортаючи сторінки античної історії, бачу таке палке бажання людей вчитися. Своїм розумом вони збагнули чимало. Мислитель Платон мав свою академію з немалою кількістю учнів. Філософ Аристотель навчав своїх послідовників прогулюючись у саду. Звідси і назва їх перипатетики (від грец. περιπατέω – прогулюватись). Всі шукали істини, шукали розумом, піднімалися в світ ідей, шукали у речах навколо. А потім дійшли до межі. Вірніше, дійшов. Плотин – так його звали. Він і сказав, що істини розумом не збагнеш, бо він заслабкий. Але яке було їхнє сильне бажання вчитися, шукати, прагнення істини, хоч і осліплені темрявою язичництва, але спраглі знань! Згодом Святі Отці говоритимуть, що філософія – «педагог» до Христа (так стверджував Климент Олександрійський), а філософів (таких як Платон) називали християнами до Христа. Євген КАРПІНЕЦЬ. Вік живи – вік учись//СЛОВО № 3 (67) 2016
|