о. Мирон Бендик, ректор
З падінням комунізму в Україні багато життєво важливих тем, що заторкували буття народу, перестали бути забороненими. Предметом відвертих суспільних дискусій стала низка національно-культурних і суспільно-політичних питань. Особливе місце зайняла справа духовно-релігійного відродження, зокрема, Української Церкви як запоруки християнського оновлення й оцерковлення народу. Без перебільшення можна сказати, що після десятиліть духовної спраги цілий народ потягнувся до релігії і Церкви. Шукаючи своєї Церкви, тобто Церкви дідів і прадідів, широкі верстви народу з подивом відкривали розмаїття Церков, культів і релігійних течій, що ними сповнилась Україна в умовах релігійної свободи. Це розмаїття було настільки вражаючим, що людина без духовного досвіду відчувала себе дезорієнтованою й безсилою самотужки розшукати своє рідне, корінне.

о. Мирон Бендик, ректор

Блаженніший патріарх Йосип Сліпий називає Київську митрополію Матір’ю українських вірних. Слово «матір», ужите патріархом, – не просто метафора. Воно похідне від грецького «метер» (мати) – слова, яке дало початок назві «митрополія». Дітьми Київської Церкви-Матері є й вірні УГКЦ, які плекають традицію римського сопричастя Київської Церкви. Сопричастя це полягає в тому, що, за словами патріарха Йосипа, «для київського християнства розуміння Вселенської Церкви, в першу чергу як цілості Містичного Тіла Христа, було вище понад юрисдикційні спори і роздори». Слово «митрополія», вжите в «Заповіті» патріарха, є синонімом слова «Церква» і навіть «Церква-Мати».

У понеділок, 14 травня 2012 р. Б. у Дрогобицьку Духовну Семінарію прибули з Риму мощі св. священомученика Климента, Папи Римського, який був замучений у ІІ ст. на території сучасної України, в Криму. Мощі торжественно зустріли отці-духівники та віце-ректор з навчальної частини о. Роман Андрійовський спільно із семінаристами; під спів величань їх було занесено до семінарійного храму та покладено на тетраподі для почитання.

14 травня 2012 р. Б. у актовому залі Дрогобицької Духовної Семінарії відбулася конференція, присвячена особі блаженного Василя Величковського. Конференцію проводила працівник музею ім. Василя Величковського у м. Вінніпег (Канада) п. Ксенія. Після завершення конференції семінаристи отримали реліквії бл. Василя Величковського та олійку, освячену мощами блаженного.

У другу неділю травня вірні Самбірсько-Дрогобицької єпархії в особливий спосіб почитають Пресвяту Богоматір. Ця неділя є днем пошанування Грушівської ікони Пресвятої Богородиці. І саме в цей день кожного року поломники вирушають пішою прощею до села Грушів, яке розташоване 18 км від Дрогобича. Незважаючи на дощову погоду, паломники вирушили у дорогу з молитвою до Пресвятої Богородиці і йшли 5 годин. У Грушеві служилась Архиєрейська Літургія, яку очолював преосвященний владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький.

 День матері – це свято, про яке всі знають і з великою радістю святкують. В цей день кожна дитина з найтеплішими словами привітання і подяки звертається до своєї неньки, щоб подякувати їй за дар життя та материнську любов. Напередодні цього дня у суботу, 12 травня 2012 р. Б., семінаристи підготували святковий концерт з нагоди дня Матері. Своєю творчістю та артистичністю вони порадували своїх батьків та рідних, які відвідали семінарійні стіни.

Мандруючи сторінками історії Української Греко-Католицької Церкви, не можна не зауважити великого числа подвижників, котрі терпіли жорстокі катування та проливали свою кров задля любові до Христа, до рідної Церкви та українського народу. Серед їх числа єпископи, священики, монахи та монахині, а також миряни, котрі гинули як мученики за віру. Яскравими є і постаті бердичівських ісповідників, котрі заслуговують на велику пошану і любов з боку українських греко-католиків, адже саме вони у XVIII ст. задля збереження унії для Української Церкви прийняли мученицьку смерть у в’язницях Бердичева, Умані, Білої Церкви та інших міст Правобережної України.