Віталій Гулич, «Архипастирське служіння блаженного Йосафата Коциловського» (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Григорій Комар) Друкувати

ВСТУП
Без знання минулого не може бути майбутнього. Ця істина відноситься як до кожної людини на сімейному, родинному рівні, так і до народу взагалі. Так само як долі окремо взятої людини складаються у історію родини, так само вони витворюють історію нації і далі, – всесвітню історію. Важливо, відчитуючи цю історію, добратися до першоджерел, зрозуміти чим керувалося суспільство і кожен його член в тих чи інших життєвих обставинах, щоб взяти собі на озброєння їх геніальні винаходи й здобутки і, навпаки, вберегтися від помилок. Перед своїм вознесінням наш Божественний Спаситель заповів своїм Апостолам: «Ви приймете силу Святого Духа, що зійде на вас, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі!» (Ді. 1, 8). Поняття «свідчення» греки передають словом «мартиріон», у латинській формі воно означає свідчення правди. А св. Павло слово «мартиріон» пристосував до свідчення Божої правди, тобто до свідчення віри (пор. І Кор. 1:6; ІІ Тим. 1:8). У часах переслідування це слово означало свідчення кров’ю, віддання свого життя за якусь правду віри. У різних часах і в різних країнах християни офірували своїх кращих синів і дочок, як своїх мучеників, на жертовнику Божої правди. Не інакше воно було із нашим українським народом. Особливо важким для нашої церкви було ХХ ст. 
Українська Греко-Католицька Церква вийшла з підпілля. Вона продовжує розвиватися. На цьому шляху до майбутнього варто оглянутися назад у минуле. Оглянутися для того, щоб на прикладі своїх кращих представників повчитися як нам жити, як чинити в тій чи іншій ситуації. У той час були особи, на яких не впливали історичні обставини і які чітко відповідали на виклики тогочасності. Показовую є особа владики Йосафата Коциловського єпископа Перемиської єпархії, який діяв у 1-й половині ХХ ст. Додає актуальності даній тематиці і той факт, що владика Йосафат є проголошений блаженним у 2001 р.
Темою дипломної роботи є «Архипастирське служіння блаженного Йосафата Коциловського». Звідси, метою даної праці є розглянути життя і діяльність свідка, мученика, видатного діяча Кир Йосафата Коциловського. Він був героєм свого часу, а знати життя своїх героїв для нас важливо.
Дипломна робота складається з трьох розділів. У першому розділі розглянемо життя Йосафата Коциловського. Другий і третій розділи будуть містити його вклад у суспільне, просвітницьке життя та пастирське служіння. Суспільна діяльність буде включати в себе його участь у національному житті та благодійні справи. З урахуванням того, що Кир Йосафат був ректором семінарії у Перемишлі, розглянемо його вклад у сфери семінарійної освіти. На активне єпископське життя в єпархії звернемо увагу в третьому розділі.
Джерелами для цієї дипломної роботи послужили праці таких авторів: Володимира Бадяка «Наш Владика», о. Атанасія В. Пекара «Ісповідники віри нашої сучасности», Михайла Козака «Пом’яни, Господи, душі слуг Твоїх».


ВИСНОВКИ
Переглянувши життя Кир Йосафата Коциловського єпископа Перемишльського, можна зробити наступні висновки.
Найперше, що привертає увагу до його особи це те, що він очолював УГКЦ в Перемишлі в найскладніший для неї час. Перемишльська єпархія на той час була межею між етнічними землями українців та поляків. Ще в 30-х роках польською владою був взятий курс на полонізацію русинів (українців). Оскільки української самостійної держави не існувало, захищати свої права українцям довелося самотужки. Допомагала в національному самоутвердженні Українська Греко-Католицька Церква та її духовні провідники. Саме таким національним і духовним провідником був Йосафат Коциловський.
Як батько він дбав про своїх вірних, їхню моральну чистоту. Він об’їжджав усі куточки своєї єпархії, голосив проповідь Христової Євангелії, ретельно дбав про духовний стан своїх вірних. Кир Йосафат вимагав від служителів церкви чистоти християнської моралі, віросповідування, зразки, які бачив у католицтві, і наполягав на їх поширенні, утвердженні в свідомості пастви. Він посів гідне місце серед ряду видатних церковних і світських діячів України – будителів національного життя, яких народила перемишльська земля.
Важко у невеликій праці детально опрацювати всі ділянки, яких торкнувся гострий розум владики Йосафата. Та все ж таки в першому розділі даної праці показано становлення особи майбутнього єпископа. На нього, як і на будь-яку людину, чи не найголовнішу роль відіграла рідна сім’я. Те, що з малих років закарбувалося в серці, залишилося на все життя. Доповнивши згодом цю початкову підготовку грунтовною академічною освітою, владика Йосафат розпочинає працю для виховання молодих священиків, яким, як і їх наставникові, судилася нелегка доля – вони пройшли через переслідування і репресії, багато з них поклали голови за свою віру і народ.
У другому розділі коротко розглядається внесок владики у суспільно-просвітницьку ділянку. Проукраїнську позицію потрібно було впевнено відстоювати, особливо на теренах Перемишльської єпархії, яка була в складі Польщі.
Третій розділ осягає пастирську працю. Зокрема владика Йосафат приділяв особливу увагу візитаціям парафій. Завжди старався підкріплювати вірних своїм архієрейським словом, про що свідчать численні листи та послання.
Владика Йосафат Коциловський, ЧСВВ загинув за вірність Католицькій Церкві як жертва політики більшовицького насилля. Своєю мученицькою смертю він засвідчив вірність УГКЦ. Мощі блаженного священномученика Кир Йосафата знаходяться у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці у Стрию.
Ця праця допоможе в майбутньому розвивати і поглиблювати дослідження свідків віри УГКЦ, зокрема підшуковувати нові матеріали. А особливо було б добре знайти то, що ще не є опубліковане.

ЗМІСТ
Список умовних скорочень………………………………………………….3
Вступ……………………………………………………………………………4
Розділ 1. Життя владики Йосафата Коциловського
1.1. Життя до рукоположення на єпископа……………………………………6
1.1.1. Дитячі та юнацькі роки……………………………………………...6
1.1.2. Священича діяльність…………………………………………………8
1.2. Останні роки життя…………………………………………………...…..10

Розділ 2. Суспільно-просвітницька діяльність
2.1. Суспільна діяльність……………………………………………………...........18
2.1.1. Участь у національному житті…………………………..............18
2.1.2. Благодійна діяльність………………………………………………...25
2.2. Просвітницька діяльність (вклад в семінарійну освіту)…...…………...28
Розділ 3. Пастирська діяльність
3.1. Пастирські послання………………………………………………………...…32
3.1.1. З нагоди свят…………………………………………………………..32
3.1.2. Катехитичні науки…………………………………………………...36
3.2. Відвідини єпархії………………………………………………………………...41
Висновки……………………………………………………………………...45
Список використаної літератури………………………………………….47