ВСТУП
Протягом багатьох століть людство шукало можливості для побудови гармонійних міжконфесійних відносин, адже релігійні переконання є не лише основою духовного світогляду окремих осіб, а й важливим чинником у формуванні соціального, культурного та політичного ландшафту суспільств. Взаємодія між представниками різних релігійних традицій нерідко супроводжується суперечностями, однак існують постаті та концепти, які можуть виступати спільною основою для міжконфесійного діалогу. Однією з таких постатей є Діва Марія, яка відіграє значущу роль як у християнстві, так і в ісламі. Її образ сприймається як символ чистоти, смиренності та відданості Божій волі, що робить його центральним елементом богословських та екзегетичних дискусій.

Образ Марії, матері Ісуса Христа, набуває глибокого символічного значення в обох релігіях, хоча його трактування має свої особливості. В християнській традиції Марія вшановується як Богородиця, Непорочна Діва та заступниця людства перед Богом. В ісламі ж Марія є прикладом благочестивої жінки, яка була обрана Аллахом і удостоєна честі народити пророка Ісу (Ісуса), хоча її статус відрізняється від християнського уявлення про богоматеринство. Згадка про Марію в Корані та її високий статус серед жінок відкривають перспективи для пошуку спільних точок дотику між двома світовими релігіями.
Актуальність дослідження. Поглиблений аналіз постаті Діви Марії в контексті християнсько-ісламського діалогу набуває особливої значущості у світлі сучасних міжрелігійних викликів. Усвідомлення спільних аспектів богословської традиції може сприяти подоланню релігійних упереджень, що нерідко є перепоною для конструктивної співпраці між представниками різних віровчень. У світі, де міжконфесійні конфлікти все ще залишаються джерелом напруги, необхідно шукати теоретичні та практичні засади для мирного співіснування. Образ Марії як поважної постаті в ісламській та християнській традиціях може стати спільним грунтом для діалогу, що є надзвичайно актуальним у сучасному світі.
Мета дослідження полягає у всебічному аналізі образу Діви Марії в християнській та ісламській традиціях, визначенні ключових точок дотику та розбіжностей у її сприйнятті, а також у дослідженні можливостей використання цієї постаті як основи для конструктивного міжрелігійного діалогу.
Для досягнення цієї мети необхідно виконати такі завдання:
1) проаналізувати згадки про Марію у священних текстах християнства та ісламу;
2) дослідити символічне значення Марії у богословській традиції обох релігій;
3) виявити основні відмінності та схожості в трактуванні її постаті;
4) оцінити можливості використання образу Марії як основи для міжрелігійного діалогу;
5) розглянути історичні спроби порозуміння між християнами та мусульманами на основі пошанування Марії.
Об’єктом дослідження є міжрелігійний діалог між християнством та ісламом у світлі богословських, екзегетичних та соціокультурних аспектів. Предметом є образ Діви Марії, її сприйняття та тлумачення у двох релігіях, а також потенціал її постаті як основи для міжрелігійного порозуміння.
Для аналізу теми використано такі методи:
— історико-порівняльний (для виявлення еволюції уявлень про Марію в різних релігійних традиціях);
— герменевтичний (для тлумачення священних текстів, що містять згадки про Марію);
— міждисциплінарний (для поєднання підходів релігієзнавства, богослов’я та соціальної філософії);
— дискурс-аналіз (для оцінки використання образу Марії у міжконфесійному діалозі).
Теоретичне значення дослідження полягає в розширенні наукових уявлень про місце і роль постаті Діви Марії у християнсько-ісламському діалозі, що сприяє подальшому розвитку міжрелігійних досліджень та концепцій міжконфесійного порозуміння.
Практичне значення отриманих результатів виявляється у можливості їх використання в освітніх курсах із релігієзнавства, міжконфесійному дискурсі, міжрелігійному діалозі, а також у діяльності організацій, що займаються налагодженням культурних та релігійних зв’язків.
Наукова новизна. Дослідження висвітлює роль Діви Марії у християнсько-ісламському діалозі через призму богословських та історичних джерел, акцентуючи увагу на можливостях її постаті для пошуку точок дотику між релігіями. У роботі розглянуто не лише традиційні аспекти, а й сучасні підходи до використання образу Марії в міжрелігійному порозумінні.
Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, двох розділів, семи підрозділів, висновків, списку використаних джерел (50 найменувань) та додатків. Перший розділ присвячений аналізу згадок про Марію в Корані, її місії та символічного значення в ісламській традиції. Другий розділ розглядає пошуки можливостей для християнсько-ісламського діалогу, аналізуючи потенціал образу Марії як точки порозуміння. У висновках узагальнено результати дослідження та окреслено перспективи подальших міжконфесійних дискусій. Загальний обсяг роботи становить 60 сторінок.

ВИСНОВКИ
Дослідження, присвячене ролі Діви Марії у християнсько-ісламському діалозі, виявило низку концептуальних аспектів, що сприяють поглибленню міжрелігійного порозуміння та відкривають нові перспективи для міжконфесійної комунікації. Аналіз богословських джерел, порівняння історичних традицій та оцінка сучасних тенденцій продемонстрували, що образ Марії має значний об’єднавчий потенціал, який може бути використаний як основа для формування спільного простору діалогу між представниками християнства та ісламу.
Погляд на Марію в ісламській та християнській традиціях свідчить про наявність як спільних, так і відмінних богословських інтерпретацій. Християнський світогляд розглядає Марію як Богородицю, що відіграє виняткову роль у спасительній місії Ісуса Христа. Вона постає як взірець віри, смирення та відданості Богові, а її культ впродовж століть набував дедалі ширшого значення в богословській, літургійній та народній традиціях. У католицькому та православному богослов’ї особлива увага приділяється її непорочному зачаттю, вченню про вічне дівоцтво та успінню, що закріплено в офіційному догматичному вченні.
В ісламі Марія (Мар’ям) посідає почесне місце серед праведниць і є єдиною жінкою, ім’я якої згадується в Корані. Її образ є взірцем чистоти та благочестя, а коранічний наратив підкреслює її унікальність серед жінок. Вона зображена як обрана Богом для виконання особливої місії – народження пророка Іси (Ісуса), який у мусульманській традиції займає ключове місце серед Божих посланців. Важливим аспектом є те, що Марія в Корані представлена не лише як мати пророка, а й як зразок праведного життя, що може бути прикладом для всіх віруючих незалежно від конфесійної належності.
Порівняльний аналіз християнського та мусульманського поглядів на Марію демонструє, що її образ може стати платформою для міжконфесійного діалогу. Незважаючи на суттєві відмінності у догматиці, присутність Марії у двох релігійних традиціях створює унікальний міст для налагодження взаєморозуміння та пошуку точок дотику. Це особливо актуально в сучасному світі, де питання релігійної толерантності та співіснування відіграють визначальну роль у формуванні суспільних відносин.
Важливим фактором для розвитку міжрелігійного діалогу є історичний досвід взаємодії християнських та мусульманських спільнот, у якому фігура Марії часто ставала символом пошуку порозуміння.
У сучасному міжконфесійному просторі образ Марії активно використовується у богословських дослідженнях, міжнародних форумах та міжрелігійних конференціях, що свідчить про його значущість для релігійного порозуміння.
Оцінка сучасного стану християнсько-мусульманського діалогу демонструє, що образ Марії може бути актуалізований через спільні ініціативи, спрямовані на обговорення духовних цінностей, соціальної відповідальності та культурної спадщини. Важливою складовою такого діалогу є освітні програми, які дозволяють розширити розуміння богословських аспектів та сприяти формуванню толерантності серед віруючих. Також значну роль відіграють культурні заходи, що об’єднують представників різних релігійних традицій навколо ідеї пошани та спільних моральних орієнтирів.
Богословські дослідження, присвячені Марії у християнстві та ісламі, свідчать про глибоку пов’язаність цих традицій та необхідність подальшого вивчення цієї теми. Важливим завданням є пошук нових підходів до богословського діалогу, що сприятимуть розширенню взаєморозуміння між християнами та мусульманами. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на глибшому аналізі маріологічних концепцій у християнстві та ісламській традиції, а також на вивченні постаті Марії у сучасному міжрелігійному дискурсі.
Результати проведеного дослідження підтверджують, що Марія є не лише фігурою минулого, а й актуальним символом духовного єднання в сучасному світі. Її образ здатен відігравати значну роль у формуванні діалогу між релігіями, оскільки заснований на загальнолюдських ідеалах любові, милосердя, покори перед Богом та прагнення до істини. Дослідження також засвідчило, що формування спільного розуміння Марії в контексті християнсько-ісламського діалогу сприятиме поглибленню міжконфесійних зв’язків та зміцненню основ для мирного співіснування релігійних спільнот.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що образ Діви Марії відіграє значну роль у побудові міжрелігійного діалогу, а її вшанування в християнстві та ісламі відкриває перспективи для розвитку міжконфесійного порозуміння. Подальше вивчення маріології у різних релігійних традиціях дозволить розширити можливості для богословського дискурсу та сприятиме налагодженню довірчих відносин між представниками християнства та ісламу.

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 2
ВСТУП 4
РОЗДІЛ I 7
МІСЦЕ І РОЛЬ ПОСТАТІ МАРІЇ В КОРАНІ 7
1. Благословенна жінка – Марія та інші жінки, що згадані в Корані, їхня роль та місія 7
2. Марія - приклад дівственності (непорочності) 20
3. Діва Марія приклад віри та відданості 25
4. Марія, що гідна пошани, як спільний ґрунт для діалогу 32
РОЗДІЛ II 37
ПОШУК СПЕКТРУ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ХРИСТИЯНСЬКО-ІСЛАМСЬКОГО ПОРОЗУМІННЯ ТА ДІАЛОГУ 37
1. Заперечення ісламом основних положень христологічної доктрини Церкви 37
2. Діалог справ, життя і досвіду, як пошук автентичних цінностей 46
3. Пошук міжрелігійного порозуміння, як пізнання тих цінностей, які притаманні кожній окремій релігії 57
ВИСНОВКИ 66
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 69
ДОДАТОК 74