2021

Святоволодимирове християнське коріння української державності

2024-07-14T08:00:00Z

Святослав Радик

У грудні 1991 року мільйони українців на референдумі підтвердили своє бажання жити в Незалежній Державі. Історія українського народу розповідає про нелегкий шлях до незалежності та державності, яку він упродовж століть то втрачав, то здобував. Що ж було міцною опорою-корінням українського народу в його змаганнях здобути власну державність?

Моральна оцінка науково-технічного прогресу

2024-07-10T08:00:00Z

Володимир Литвин

Науково-технічний прогрес: що він приніс людству і які перспективи відкриває? Безумовно, досягнення науки й техніки відкривають для людства нові горизонти. З одного боку, вони значно спрощують людині життя, а з іншого – створені винаходи загострили взаємини людей один із одним та з природою. У нашій статті ми спробуємо проаналізувати результати науково-технічного прогресу та дати йому моральну оцінку.

Історія розвитку проповідництва

2024-07-05T08:00:00Z

Тарас Фаль

Перед тим як вознестися на небо й сісти праворуч Бога-Отця, Христос наказав апостолам іти та навчати по всьому світу всі народи, звіщаючи їм Царство Небесне (пор. Мт.28,19-20). Ці слова звернені безпосередньо до апостолів і визначають їхню місію – бути рибалками людей. Для цього Господь зіслав Святого Духа, Який допомагає проповідникам та дає їм силу з висоти.

Релігія та наука: чи існує конфлікт?

2024-06-27T08:00:00Z

Дмитро Витівський

У теперішню науково-технічну добу, коли так і хочеться сказати, що людина власними зусиллями нібито здобула все необхідне їй для «щастя», немало людей недооцінюють релігію. Сучасна людина віддає перевагу такому так званому науковому світогляду. Ще з ХІХ століття науковість була критерієм правдивості будь-чого, і досі можемо спостерігати незмінність у цьому питанні. У добу Середньовіччя Церква була безсумнівним авторитетом для суспільства, проте з часом із різних причин у багатьох країнах почала втрачати провідні ролі. Зараз може виглядати, що релігія і наука є двома борцями за першість в очах суспільства, де наука – молодий та свіжий боєць, а релігія – представник «старої школи». Та чи існує між ними суперечність? У цій статті ми постараємося дослідити відносини між наукою і релігією впродовж історії.

Там, де замовкає наука

2024-06-22T08:00:00Z

Юрій Бігун

Науково-технічний прогрес дедалі більше дивує людство своїми здобутками. Приголомшливі відкриття науковців та їхня наполегливість значно спростили життя людської особи. Складається враження, що наука готова відповісти на всі питання, раніше не знані людям. Однак таке бачення оманливе, позаяк людина є мініатюрним елементом на фоні просторого Всесвіту. Існують явища, які людина не в змозі раціонально пояснити. У нашій статті ми спробуємо показати, що науковий погляд на світ не є повним, позаяк не всі природні явища та феномени піддаються науковій верифікації. Те, що науці не під силу збагнути, вона називає паранормальним явищем.

Філософія – провідниця до богослов’я

2024-06-17T18:44:14Z

Роман Ковівчак

Грецьке слово «філософія» в перекладі українською означає «любов до мудрості». Кращим відповідником цього грецького терміну є слов’янське слово «любомудріє». Метою філософії є раціонально описати світ і показати, яке місце людини в ньому. Також ця наука допомагає людині вести правильний спосіб життя. Вона розповідає, що варто робити, а що ні, як поводитися в суспільстві, як створити успішну державу, від чого залежить щастя людини, чому особа страждає і багато іншого. Окрім того, філософія намагається дати відповідь на доволі складні питання: «як виник світ і завдяки чому існує?», «який сенс людського життя?», «для чого цей світ існує?».

Чернецтво в нехристиянських релігіях

2024-04-28T08:00:00Z

Василь Хомин

Релігія – це феномен духовного життя людства. Релігієзнавці називають її світоглядною основою людини, що регламентує її повсякденну поведінку, відкриває їй перспективи, які долають обмеженості видимого світу. Багатьом релігіям притаманне чернецтво, яке є формою духовного життя, що полягає в праці людини над собою та дотриманням певних правил життя.

Св. Григорій Ніський „Про устрій людини”

2024-04-21T19:49:37Z

о. Роман Андрійовський
Твір св. Григорія Ніського „Про устрій людини” – антропологічний трактат, який є одним із основоположних творів святителя. Він був замислений автором як доповнення до гомілій св. Василія Великого (329-379) на біблійний опис про створення світу («Шестоднев»), оскільки той не прояснив створення людини.

Трактат „Про устрій людини” містить глибокі й оригінальні богословські роздуми про людину, які переплітаються з поезією, філософськими екскурсами, фізіологічними та медичними описами. Зауважуємо, що в написанні цього трактату цей Святий Отець надихався не тільки Святим Письмом, а й філософськими творами Платона, Плотіна, Орігена.

Створення світу і потоп: біблійний погляд

2024-04-13T07:00:00Z

Іван Іваненко

Навчаючись у середніх чи вищих навчальних закладах, гортаючи книги, переглядаючи відеопрограми, ми переважно є свідками, що певні візії стосовно виникнення життя на Землі чи окремих епізодів світової історії подаються як безальтернативні та єдино правильні. Наприклад, напевне, кожен чув такий термін як «еволюція», проте ми мало звертаємо увагу на те, що це – не аксіома, а лише одна з теорій розвитку життя на землі. Поряд із нею існують й інші теорії. Зокрема, є теорія креаціонізму, яка намагається за допомогою наукових доказів обґрунтувати створення світу. Та нашим завданням у цій статті є не перераховувати аргументи на користь тієї чи іншої теорії, а представити біблійний погляд. Особливістю біблійного богослов’я є те, що воно відповідає на питання «хто?», «для чого?», «що це означає?», залишаючи науці шукати відповідей на «яким чином?».

Християнство — вершина формування розумної молодої людини

2024-04-10T07:00:00Z

Михайло Карпінець

Якщо сьогодні порівняти сучасне, молоде покоління із, наприклад, поколінням, яке жило приблизно 50-100 років тому, то найперше, що нас відрізнятиме, – це обсяг інформації, яким володіємо і який отримуємо сьогодні. Колись люди дізнавалися інформацію про світ переважно із книжок, про події – із газет, а замість чатів у месенджері вони спілкувалися більше і дізнавались один про одного завдяки живим зустрічам. І якщо 50 років тому, щоб довідатися щось про якусь особистість чи подію, було потрібно докласти певних зусиль, виділити достатню кількість часу, то сьогодні це займе лічені хвилини, ба навіть і секунди. Адже достатньо просто відкрити пошуковик Google на своєму ґаджеті, один клік – і одразу можна дізнатися майже про всіх і все.