header-dds1
header-dds2
header-dds3
Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Перекласти на...

Найпопулярніше

АРХІВ СТАТЕЙ

< грудня 2009 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
  1 2 3 4 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      

Наші відвідувачі

 Погода в Україні
 
Субота, 05 грудня 2009
Древняк Андрій, «Християнські основи виховання у педагогічній спадщині Памфіла Юркевича» (керівник – о.ліц.Г.Комар, рецензент – о. М. Коліщак) PDF Друкувати Написати листа
Вступ 

Питання християнського виховання для сьогочасного суспільства має важливе значення, адже добре виховання є запорукою здорової нації. Пропоноване дослідження є спробою розглянути християнське виховання у педагогічній спадщині українського християнського філософа і педагога XIX століття Памфіла Юркевича, ім’я і діяльність котрого, з певних причин, є маловідомим в Україні. Детальніше...

Бонис Андрій, «Євангельські християни-баптисти як історична конфесія України за матеріалами сучасних релігієзнавців» (керівник – о.ліц.І. Гаваньо, рецензент – мгр. І.Бриндак) PDF Друкувати Написати листа

ВСТУП

Україна – це багатоконфесійна держава. В останнє тисячоліття історії України визначальною релігією, яка задає напрям у житті суспільства, є християнство. Свідчення саме християнської віри відбулось на берегах Дніпра, з прийняттям хрещення князем Володимиром й народом Руси 988 року. Однак неможливо оминути виникнення і поширення ідей реформації в Україні, зокрема баптизму, який як конфесія широко поширений на території України в наш час.

Детальніше...

Інші PDF Друкувати Написати листа
Чижик І., «Жизнь и деятельность сподвижников УГКЦ Никиты Будки, Алексея Зарицкого, Александра Хиры в Казахстане по свидетельствам очивидцев» (Науковий керівник: мгр. І. Бриндак; Рецензент: мгр. В. Лесняк)

Бойко О., „Польсько-українські відносини у листах Андрея Шептицького на підставі твору „Церква і суспільні питання” І - ІІ томи” (Науковий керівник: мгр. І. Бриндак; Рецензент: мгр. В. Лесняк) Детальніше...

Смольський Андрій, «Язичництво у Стародавній Русі в добу її хрещення святим князем Володимиром згідно досліджень сучасних українських релігієзнавців» (керівник – о.ліц.І. Гаваньо, рецензент – мгр. І. Бриндак) PDF Друкувати Написати листа
ВСТУП

Дослідження історії Київської Церкви є актуальною темою. Повернення до джерел є реальною спробою ідентифікувати власну культуру, у яку ввійшло християнство. Саме такий підхід дає змогу окреслити та ствердити власну культурну спадщину та церковну традицію.
За християнським мислителем Тертуліяном, «кожна душа за природою християнка». Аплікуючи ці слова на культурне тло, ми прийдемо до висновку, що, очікуючи входження зерна Христової благовісти, дана культура готує грунт для його найкращого сприйняття. Саме так відбулося у випадку народних вірувань населення Київської Руси. Детальніше...

Осередчук Тарас, «Самобутність метафізичних поглядів у творах митрополита Стефана Яворського» (керівник – др. Завідняк, рецензент – о.ліц.І. Гаваньо) PDF Друкувати Написати листа

ВСТУП

Сучасна вітчизняна релігійно-філософська думка, поступово очищуючись від атеїстично-марксистської ідеології, відкриває для себе багатий і цілющий світ української християнсько-філософської традиції. Особливо велике зацікавлення викликає період XVII-XVIII ст. або розвою Києво-Могилянської академії, в якій велети українського духу творили, спираючись на автохтонно-автентичну традицію та, запозичивши із західноевропейського зразка усе найкраще; працювали на благо української філософсько-релігійної думки. Найбільш маловивченим, але достатньо вагомим діячем Києво-Могилянської доби став Стефан Яворський

Детальніше...


Макогон Євген, «Порівняльний аналіз літургійного благочестя у Київській та Московській традиціях за книгою Л.Д. Гуцуляка «Божественна Літургія Йоана Золотоустого в Київській митрополії після унії з Римом (період 1596-1839 рр.)»» (керівник – о.ліц.І. Гаван PDF Друкувати Написати листа

ВСТУП

Церква не може існувати без літургійного життя і безглуздим буде дослідження її історії без врахування літургійної традиції. І хоч від моменту, коли ми дістали можливість вільно поринути у вивчення свого минулого пройшло вже достатньо часу, питання нашої церковної ідентичності все ще дуже актуальне. А на тлі вже дослідженого, майже нічого не маємо, щоб представити наше літургійне благочестя. Те, як народ живе Літургією сьогодні ми бачимо, але чому живе саме так, а не інакше, пояснити не можемо. Стверджуючи, що джерельною для нас є Візантійська традиція, дотримуємось обрядів, які не зовсім відповідають її літургійному богослов’ю. Чи беремо певну богословську ідею і штучно прив’язуємо до неї якийсь обряд. У такій ситуації, коли намагаємось чітко визначити своє місце серед инших еклезіальних спільнот, питання літургічної ідентичності стоїть досить гостро.

Детальніше...

Дзиндзюра Віталій, «Пастирське служіння за працею д-ра Юліана Пелеша «Пастирське богословіє»» (керівник – о.ліц.І. Гаваньо, рецензент – ліц.Н. Дуда) PDF Друкувати Написати листа
ВСТУП

Душпастирство – це переважно християнське явище. В інших релегійних системах душпастирства як такого нема. Хоча священство було започатковане в Старому Завіті але воно не те саме, що новозавітне. Христовий священик (новозавітній) є не тільки священнослужителем, але й пастирем. Щоб спасти світ, Ісус Христос став для нього Пастирем.. Євангелист Йоан показує початок історії душпастирства та проливає світло на основні елементи пастирського служіння. Його не можна інакше здійснити, як тільки через жертву власним життям: Детальніше...

Білас Василь, «Моральні аспекти кари смерті у Київській Русі в період домонгольської доби за староруським письменством» (керівник – о.ліц.Тарас Коберинко, рецензент – о.ліц.І. Гаваньо) PDF Друкувати Написати листа

ВСТУП

Дослідження проблематики смертної кари у контексті київського християнства, його особливостей, з моральної точки зору, є актуальною темою сьогодення. Адже заглиблення у джерела староруського письменства є цінною спробою ідентифікувати власну культуру, на основі якої утворилося самобутнє київське християнство. Тематика смертної кари, ставлення до неї різних народів турбувало багатьох вчених та дослідників. Свої оцінки даної теми висловили і українські автори у своїй писемній спадщині. До деяких зразків староруського письменства звертаємося і ми, щоб у руслі морального богослов’я розглянути проблематику смертної кари у Київській Руси у домонгольський період.

Детальніше...

Інші PDF Друкувати Написати листа

Котило Антон, " Поняття „шкіряних одеж” за книгою Панайотіса Нелласа „Deification in Christ Orthodox Perspectives on the Nature of the Human Person”” (Науковий керівник: о. д-р. М. Бендик; Рецензент: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я)

Рисей Тарас, „Пасхально-доксологічне богословіє Кирила Турівського за книгою Вацлава Гриневича „Staroruska teologia paschalna”” (Науковий керівник: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я; Рецензент: о. д-р. М. Бендик)

Струков Данило, „Погляди митрополита Андрея Шептицького на „московське православіє” за збіркою „Митрополит Андрей Шептицький і греко-католики в Росії” документи і матеріали 1899-1917" (Науковий керівник: о. д-р. М. Бендик; Рецензент: мгр. І. Бриндак)

Ференс Любомир, „Сприйняття ісламу в сучасній західній цивілізації на основі твору Луїса Бернарда „Ислам и Запад”” (Науковий керівник: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я; Рецензент: о.ліц. Ю. Хамуляк)


Шкрібенець Роман, "Релігійний світогляд Івана Франка у критиці окремих сучасних науковців" (Науковий керівник: п. І. Шумей; Рецензент: о.ліц. Г. Комар)


Олійник Михайло, "Становлення самобутності давньоруської ікони в домонгольський період у працях українських дослідників" (Науковий керівник: о. І. Гаваньо, ліценціат богослов’я; Рецензент: о.ліц. Т. Коберинко)

Детальніше...

Чупа Олег, «БОГОСЛОВ’Я СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА ЙОСАФАТА КУНЦЕВИЧА НА ОСНОВІ ДОКУМЕНТІВ БЕАТИФІКАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ, «КАТЕХИЗМУ», «ОУСТАВУ ДЛЯ ПРЕЗВИТЕРОВЪ» ТА «НАУКИ»» (Науковий керівник: прот. Іван Гаваньо, ліценціат богослов’я; науковий консультант: Уляна Головач PDF Друкувати Написати листа
ВСТУП

Характер самобутньої київської християнської традиції та особливості її богослов’я формувались протягом багатьох століть і продовжуються розвиватись у лоні різних Церков ¬– частин колись єдиної Київської Митрополії – до яких належить також Українська Греко-Католицька Церква, або ж, іншими словами, Київська Церква, яка перебуває у сопричасті з Римською Церквою. Берестейська Унія 1596 року була канонічно-офійційним підсумком розвитку київського богослов’я, який зробила єрархія Київської Митрополії і суть якого полягала не тільки у визнанні першості єпископа Риму, але також у богословленні, вільному від будь-яких державних впливів (чого аж ніяк не можна сказати про пізнє середньовічне грецьке та московське богослов’я). Детальніше...

JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 Наступна > Кінець >>