Витівський Дмитро

«У премудрості усе ти створив» (Пс 104, 24 ). «І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут 1, 27). «І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре» (Бут 1, 31). Людина, як вінець творіння, отримала від Бога великий дар – життя. Усвідомлення цього заставляє нас із вдячністю промовляти: «Благослови, душе моя, Господа!» (Пс 104, 1).
ХХ століття. Дві світові війни. Концтабори. Голокост. Голодомор. Великий терор. Невинні жертви. Репресії, депортації, розстріли. Кожне з цих слів заставляє нас зупинитися і смиренно замовкнути. Гілберт Кіт Честертон, англійський письменник, в одному зі своїх творів зміг тонко описати вплив усвідомлення людської смертності на героїв: «На секунду в кімнаті запанувала важка тиша. Можливо, так надприродно діє слово «смерть» і кожен з цих порожніх людей заглянув цієї миті у свою душу і побачив, що вона маленька, як зморщена горошина» .