Гришко Назар

У перші віки християнства Церква переживала нелегкий період: християни часто зазнавали переслідувань з боку юдеїв та імператорської влади. Незважаючи на те, що в 313 році вийшов міланський едикт, який дозволив Церкві вийти з катакомб, постали нові виклики, на які були змушені реагувати Святі Отці. У цій статті розповімо про те, як проти несправедливості тогочасної державної машини боровся святий Йоан Золотоустий(347-408).
Цей Святий Отець Церкви народився в Антіохії. Спочатку він працював адвокатом, оскільки мав великі амбіції та задатки до ораторства. У майбутньому на нього чекали б великі успіхи, однак невдовзі він вирішив піти навчатися Святого Письма в школу Діодора Тарсійського (+390). У 381 році єпископ Мелетій рукопоклав Йоана на диякона, і він почав навчати оглашенних, далі займаючись своїм навчанням і письменницькою працею. У 386 році був висвячений на пресвітера, впродовж 12 років душпастирював у Антіохії. По смерті Царгородського патріарха Нектарія (+397) імператор Аркадій послав листа до Антіохійського патріарха Флавіяна (+404), аби той відпустив Йоана в Царгород зайняти місце Нектарія. Коли народ дізнався про це, то не хотів відпускати свого наставника. Тому Йоана вивезли за місто потай від людей. Коли він наближався до міста, велике число людей зустрічали його, і 26 лютого 398 він був поставлений на Константинопольського патріарха.