|
Роман ГРОМ
 «Він чув, що його сили слабнуть, руки та ноги у нього вже похололи, як лід, що його груди здавлює щось, що якась рука, мов кліщами стискає його за горло, але він безмірним напруженням волі ще раз підняв голову догори, поставив оба кулаки проти хмари і, як міг, найголосніше кричав: – На боки! На боки! На Радичів! На Панчужну! А тут не стій! Ані одного зеренця на ниви! Чуєш!». Це уривок з оповідання «Під оборогом», де малий Франко сидить під оборогом і чимдуж змагається, бореться проти грозових хмар, які от-от висиплють нищівний шквал граду на поспілі поля і рясну садовину. Адже для селян невдалий урожай означає – голодна зима. Це було не байдуже малому Франкові. Тоді Мирон (так в дитинстві називали Франка у сім’ї) ще не здогадувався, що на багато століть стане голосним дзвоном усієї України і буде розганяти хмари облуди і брехні, котрі не раз нависатимуть над його народом.
|
|
|
«І коли видадуть вас, не журіться…» |
 |
 |
 |
|
Ігор БРИНДАК
 Українська Греко-Католицька Церква і український народ цього року відзначають величний ювілей – 120-ту річницю від Дня народження Блаженнішого Йосифа Сліпого. Цей муж відомий в дуже багатьох напрямах діяльності, як релігійної, так і національної. Однак більшість знає його, передусім, як страдника й ісповідника, котрий вісімнадцять років провів у в’язницях, таборах та засланнях за свої релігійні переконання. Тому одній, можливо, маленькій частині хресної дороги Кир Йосифа Сліпого присвячена дана публікація.
|
|
Воля Божа – святість наша |
|
|
|
|
о. Мирон Бендик
 У світлі цих молитов Церкви ми розуміємо, що людина – не Господь Бог, і тому не свята. І в цьому слові «не свята» міститься думка про певну недовершеність, неповноту людини. Проте Господь Бог покликав людину осягнути повноту, яку ми часто називаємо небом. У Старому Завіті Бог звертається словами: «Будьте святі, бо Я святий» (див. Лев 19, 2). А в Новому Завіті кличе через Ісуса Христа: «Будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий» (Мт 5, 48).
|
|
|
Мистецтво «хорової молитви» |
|
|
|
|
Руслан СТЕЦИК
 У минулому номері журналу ми вели мову про вокал. Охарактеризували його позитиви та загальну користь. Тепер, натомість, поговоримо про інший сегмент «мистецько-музичної піци» – хор. Менше намагатимемося торкатись суто утилітарних, зовнішніх ознак – поверхневої користі чи естетичної приємності. Про це була вже мова минулого разу, коли говорили про користь від співу. Натомість, розглянемо богословську підставу хорової музики та її правдиве покликання – ставати ангельською. Також торкнемося теми «хорової» молитви: зв’язку специфіки хорового співу із молитвою Церкви.
Ангельське розуміння хору
|
|
Гендер: боротьба за свободу чи чергова спроба знищити людину? |
|
|
|
|
Василь Салій
 «І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут 1,27) – читаємо про сотворення людини у Святому Письмі. Вінець творіння, мало чим менша від ангелів (Пс 8,6) – такою Бог задумав людину. Адам і Єва стали першою людською спільнотою. Первообразом людської спільноти є Пресвята Трійця.
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 Наступна > Кінець >>
|
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL |
