Ігор БРИНДАК, викладач

Дуже часто після того, як відбувається беатифікація чи канонізація якогось святого, у деяких ЗМІ з’являються незвичайні «сенсаційні відкриття». Суть їхня зводиться до того, що нібито та особа зовсім і не свята. Можливо, іноді читачам доводилося натрапляти на інформацію, що начебто Мати Тереза з Калькутти була атеїсткою, Жанні Д’Арк була притаманна схильність обманювати, Франциск Асижський перебував у стані духовного самообману, а Папа Іван Павло ІІ був масоном. Правда, коли ті «одкровення» проаналізувати глибше, то виявляється, що мали місце звичайні пересмикування, а подекуди й підтасування фактів. Однак, мова йтиме не про це. Мало хто знає, що був в історії один момент, коли спроба знеславити людину, яка мала репутацію святого (до сьогодні, проте, ще не канонізованого), закінчилася досить трагічно.

Дрогобицькі семінаристи Пятоха Дмитро та Марич Святослав на Великдень побували у Харківському екзархаті УГКЦ. У Страсну середу брати прибули на пасхальні місії на парафію святого пророка Іллі смт. Білики Полтавської області, де адміністратором парафії є о. Роман Валявка.