| Чин прощення у Дрогобицькій духовній семінарії |
|
| Понеділок, 23 лютого 2026 11:00 | |||
|
Перед Чином прощення о. Василь Чава звернувся до зібраних братів-семінаристів із глибоким і щирим закликом — відкрити серця до справжнього, не формального примирення один з одним. Він наголосив, що справжнє пробачення вимагає мужності — визнати власну крихкість і одночасно простягнути руку туди, де є біль чи відчуженість. Після цього отець Олег Чупа спрямував погляди братів уперед — до мети, яка надає всьому постові сенсу й сили. Він підкреслив важливість пройти піст аж до зустрічі з Пасхальним Агнцем. Таким чином обидва звернення склали єдину духовну арку: прощення — як початок шляху, і Пасха — як його звершення. Згодом семінаристи, починаючи від братів VI курсу, підходили до своїх наставників та співбратів, давали поцілунок миру та проказували: "Простіть мені, отче/брате". На що отримували відповідь: "Хай Бог простить і я прощаю". Щорічно завдяки цьому обряду брати спільно підносять семінарійний дух, готують себе до Великого Посту та очікуваної зустрічі світлого празника Христового Воскресіння. Давній звичай, традиційно, супроводжувався стихирами Пасхи, що закликають до прощення. "Воскресіння день! Просвітімся торжеством, і одні одних обнімімо, та скажімо: Браття! І тим, що ненавидять нас, простім все з Воскресінням", – стихира Пасхи. Підписуйтесь ✅ і стежте за фото- і відео-матеріалами тут:
|
