ВСТУП
Пошук знань, які починають ставати важливими в нашому суспільстві, ставить перед сучасним поколінням нові завдання. Папа Іван Павло ІІ (1978–2005) в одному із своїх послань висловив таку думку: «Церква сьогодні не потребує нових реформаторів; Церква сьогодні потребує нових святих» .
Це є дуже актуальним у наш час, бо суспільство, держава, Церква потребують осіб, які мають моральний авторитет. Такими є богопосвячені особи, які є прикладом для нас. Вони заохочують до життя у християнській вірі. У ХХ ст. такими постатями в греко-католицькому середовищі були митрополит Андрей Шептицький, патріарх Йосиф Сліпий, а також усі, хто, пройшовши нелегкий життєвий шлях, осягнули святості. Це святі, блаженні, праведні, які посвятили життя Богові та людям. Отець Омелян Ковч є прикладом таких людей, що заохочують до святості.

З проголошенням незалежності України значно зросла зацікавленість науковців до діяльності Греко-Католицької Церкви та визначних її діячів. Українська Греко-Католицька Церква в Західній Україні відіграла важливу роль у національно-культурному відродженні краю. Багато видатних діячів визвольного руху були представниками духовенства. Серед них чільне місце належить отцю Омеляну Ковчу. Його постать не залишилася непоміченою в історії.
На сьогодні вона є досить відомою, але мало вивченою. Небагато доступної інформації є про його погляди та діяльність, які характеризують духовенство тих часів, що приймало мученичу смерть, обороняючи віру та народ.
З цього випливає актуальність теми: представляти сучасному суспільству постать мученика за віру о. О. Ковча, його погляди та діяльність.
О. Ковч є прикладом священномученика у часи великих політичних, суспільних, міжнаціональних потрясінь XX ст. Це був патріот, суспільно-культурний діяч. Він є прикладом боротьби за українську незалежність проти тоталітарних режимів. Він володів високими моральними якостями: добротою, милосердям, скромністю, сміливістю, про що свідчать його вчинки. Ці морально-етичні цінності є актуальними і в наш час. На сході України відбуваються військові дії, внаслідок агресії зі сторони сусідньої держави — Росії. Ці події спричинилися до це більшого розвитку капеланства в Україні. Сучасні українські капелани, як і за часів УГА, стали духовними опікунами та доброю моральною підтримкою військовим.
Мета дослідження полягає у проведенні комплексного аналізу душпастирсько-виховної діяльності греко-католицького священника Омеляна Ковча.
Об’єктом дослідження цієї роботи є життя та діяльність о. Омеляна Ковча.
Предметом цього дослідження є громадянська позиція О. Ковча і морально-етичні принципи, які він сповідував.
У цій праці використовуватимемо хронологічно-описовий метод, комплексний, критичного аналізу, синтезу, статистичний. У дослідженні буде використано методологічний принцип історизму.
Хронологічні межі праці 1918–1944 рр. Нижня межа збігається із проголошенням ЗУНР та створення УГА, у котрій о. Ковч був капеланом. Верхня межа — це дата смерті о. Ковча в концтаборі «Майданек», за винятком моментів з біографії о. Омеляна Ковча.
Географічні межі збігаються з історичною територією Галицької митрополії, за винятком місць ув’язнень о. Омеляна Ковча, та його служіння як капелана УГА.
Структура роботи зумовлена поставленою метою та завданнями, складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
У першому розділі нашого дослідження розглянуто становище Греко-Католицької Церкви в Галичині в перші десятиліття ХХ століття, позначені війнами, політичними змінами та пошуком нових форм пастирської діяльності. Аналізуються основні етапи розвитку Церкви від початку Першої світової війни до початку 1930-х років, зокрема вплив польсько-українського конфлікту з огляду на активну участь у ньому о. Омеляна Ковча, а також суспільно-політичні виклики, з якими доводилося стикатися духовенству й мирянам у непростих умовах міжвоєнної Галичини.
У другому розділі розглянуто життєвий шлях і душпастирське служіння блаженного Омеляна Ковча в період з 1922 по 1944 роки. Простежується його становлення як священника та духовного провідника, починаючи від формування в молоді роки й участі в Українській Галицькій Армії, що мизазначили ще в першому розділі аж до активного душпастирювання в Перемишлянах та Коросні. Окрему увагу приділено служінню отця Ковча в часи радянської та нацистської окупацій, а також його жертовному свідченню віри, завершеному мученицькою смертю в концтаборі «Майданек»
Зазначимо, що ця дипломна робота не претендує на досконале висвітлення теми, а радше є спробою розпочати дослідницький пошук місця величної постаті українського народу о. Омеляна Ковча серед лику святих.

ВИСНОВКИ
Досліджуючи постать Омеляна Ковча, його душпастирську діяльність, можна більш детально відкрити для себе його погляди та громадянську позицію. Діяльність блаженномученика не могла залишитися непоміченою в історії. Але вона мало вивчена, тому що дослідження цього періоду часто були у стані заполітизованості. На сьогоднішній час доступ до джерельної бази уможливлює більш детальне дослідження цього періоду історії.
Мало є наукових праць, що стосуються безпосередньо цього дослідження. Проблематика, на яку можна натрапити під час вивчення теми, почала глибше досліджуватись, лише з розвитком незалежної України. Великим поштовхом для детальнішого дослідження постатей новомучеників УГКЦ стало проголошення їх блаженними під час візиту до України папи римського Івана Павла II.
Проводячи комплексний аналіз душпастирсько-виховної діяльності священика греко-католицької церкви Омеляна Ковча, ми досліджували діяльність о. Ковча в конкретний історичний період. Зокрема було проаналізоване його капеланське служіння в рядах УГА. Дізнавшися, що він відповідально виконував свої душпастирські обов’язки, проявив відвагу і рішучість під час військових дій. Декілька разів були спроби ув’язнення отця. Певний час він перебував у польському концентраційному таборі.
У праці також детально проаналізовано міжвоєнний період в Другій Речі Посполитій та під час Другої світової війни. Це був складний період для жителів Галичини. Досліджуючи громадянську позицію О. Ковча, аналізуємо позиції інших помітних постатей цього часу в історії церкви, а зокрема митрополита Андрея Шептицького. Аналізуючи позицію А. Шептицького, можна провести чітку паралель із отцем О. Ковчем, який мав дуже схожі погляди стосовно подій і обставин цього часу.
Саме в міжвоєнний період о. Омеляна призначено парохом церкви св. Миколая у м. Перемишлянах та храму Собору Пресвятої Богородиці, що у сусідньому селі Коросно. О. Ковч мав великий авторитет у своїх парафіян. Завдяки його праці на парафіях позиції греко-католицької громади зміцнилися, збільшилася кількість вірних. Велику увагу священник приділяв дітям і молоді.
Душпастирську діяльність о. Ковч проводив на території Перемишлянщини у складних умовах окупації, війни. Все це впливало на його погляди і можливості. Складні історичні події впливали також і на повноцінне функціонування УГКЦ.
На підставі спогадів очевидців та праць О. Ковча можна детальніше зрозуміти принципи і морально-етичні якості, які сповідував священник протягом свого життя. А це почуття милосердя і співпереживання ближньому, почуття справедливості та патріотизму.
У праці також розкривається трагічність подій, які переживало населення під час німецької окупації. Жертовність і праця для блага людей, з якими жив О. Ковч у цей період, вражають.
Великим проявом особистої мужності отця був порятунок євреїв. Отець О. Ковч продовжував, незважаючи на складні обставини, які деколи становили загрозу для його життя, бути сумлінним священником і виконувати свої обов’язки.
Кінець життєвого шляху отця був у концтаборі «Майданек». Це один із таборів смерті, який розміщений на території Польщі. Такі табори — жахлива сторінка історії людства. Це місце організованих вбивств. Такий етап життя людина може пережити по-різному.
Перебуваючи у концтаборі, о. О. Ковч не втратив людської гідності, хоч витримати людській особі ці страшні умови було дуже важко, але отець продовжує виконувати свої священничі обов’язки і стає прикладом людини незламної духом. Цей приклад підтримує інших в’язнів і допомагає їм перейти складний період їхнього життя. О. Ковч підтримує усіх, незалежно від національності чи віросповідання. Отець мав можливість бути звільненим із концтабору за підтримки А. Шептицького, але він обирає залишитись тут. І цей вчинок свідчить про високі моральні якості і безмежну любов до ближнього.
У підсумку можна стверджувати, що приклад о. Ковча є прикладом гідності особи. Його життя є прикладом справжнього екуменізму і толерантності.
У цій праці мало досліджено такий етап, як формація отця Омеляна Ковча, — зокрема, його перебування на Підволочиській парафії Скалатського деканату, а також місіонерська праця у м. Козарац і Прієдорі у Боснії, служіння на парафії с. Сарники Горішні (Рогатинського повіту) через відсутність доступної джерельної бази. Подальші дослідження у цьому напрямку дадуть більш цілісний образ особи О. Ковча. Хоча, з цієї проблематики є багато інформації, але вона недостатньо досліджена, через те, що носить більш публіцистичний характер, ніж науковий. Велика кількість матеріалів втрачена, тому що на географічній території, що стосується проблематики праці, в певний часовий період відбувались воєнні дії. В архівних джерелах також частково відсутня інформація. Частина публікацій з цієї теми були написані іноземною мовою, часто публікувалися лише в країнах з українською діаспорою, що створює додаткові труднощі для дослідника.
Ця праця узагальнює життєвий шлях о. Ковча і дає поштовх для подальших, більш детальних досліджень таких постатей в історії УГКЦ.

ЗМІСТ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 2
ВСТУП 5
РОЗДІЛ I. СТАНОВИЩЕ ГКЦ В ГАЛИЧИНІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ 8
1. Суспільно-політичне становище в Галичині 1918-1933 рр. 8
2. Радянсько німецька окупація 10
3. Греко-Католицька Церква у період з 1918 року по 1939 рік 19
4. Вплив польсько-української війни на ГКЦ 26
5. Формування о. Омеляна Ковча як душпастиря з 1884 по 1918 роки 28
РОЗДІЛ II. СЛУЖІННЯ БЛАЖЕННОГО ОМЕЛЯНА КОВЧА 1922-1944 РР. 31
1. О. Омелян Ковч як духовник в Українській Галицькій Армії 31
2. Душпастирювання в м. Перемишляни та с. Коросно (1922-1944) 39
3. Служіння о. Омеляна Ковча в часи першої радянської окупації (1939-1941 рр.) 46
4. Служіння о. Омеляна Ковча в часи німецької окупації (1941-1944 рр.) 49
5. Перебування в концтаборі «Майданек» та мученицька смерть 54
ВИСНОВКИ 59
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 62