ВСТУП
Важливу роль в житті українського народу на всіх етапах історичного розвитку, незважаючи якими б не були державно-політичні режими, Українська Греко-Католицька Церква виховує суспільство в дусі християнської моралі — завжди залишаючись на позиціях відродження української державності. УГКЦ пробуджувала національну свідомість українців будучи берегинею національних та духовних цінностей: звичаїв, традицій, історії, культури, мови. У період між двома світовими війнами в Західній Україні часто піднімається дискусійне питання про доступне поєднання національного та релігійного. Виникнення в Галичині, а також і в діаспорі, українського інтегрального націоналізму викликало бурхливу дискусію в тогочасному суспільстві. Не обійти увагою і позицію та оцінку цього явища діяча УГКЦ.

У даній праці ми розглянемо суспільну (громадську) діяльність однієї із таких церковних постатей, яка намагалася знайти оптимальні відповіді на запитання, які поставали у міжвоєнний період перед Церквою та українським та іншими народами. Маємо на увазі єпископа Григорія Хомишина, котрий відомий своєю церковною, політичною та, зокрема, суспільною (громадською) діяльністю, через яку він намагався досягти кращого укладу речей для всіх людей. Маємо на увазі діяльність, яка була спрямована на покращення умов життя тогочасного суспільства через потуги владики Григорія усунути проблеми у суспільстві, які, як він вбачав, заважали його розвитку та становленню. При цьому, ми не відкидаємо факту того, що під час дослідження громадсько-політичної праці владики важко чітко та однозначно розрізнити працю суспільну, політичну, церковну та інші, адже не раз задля усунення якоїсь проблеми чи досягнення якоїсь цілі Хомишин користувався методами, які виглядають як просвітницька праця чи суто політична діяльність. Політична діяльність владики Хомишина є дуже відомою завдяки численним опрацюванням науковців. Зосередимося головно на тому, як владика Григорій Хомишин намагався усунути ті проблеми, які побутували у суспільстві Галичини 20–30-их рр.: ворожнеча між польським та українським народами, релігійну індиферентність у суспільстві, ширення радянської пропаганди та інші.
Актуальність даної тематики полягає в тому, що постать владики Григорія Хомишина часто викликає численні дискусії через його неоднозначні стосунки з митрополитом Андреєм Шептицьким. Проте в даній нашій дипломній праці ми прояснимо світло на його особу у час польського панування на території Галичини. Так, як владика Григорій в контексті українсько-польських стосунків, котрі зараз по новому переосмислюються, був ключовою постаттю не лише в контексті духовного життя, але і активним учасником суспільно-політичних процесів, які вплинули на формування національної свідомості українців у міжвоєнний час. Рівно ж не оминемо увагою активну підтримку молоді та інтелігенції.
У своїй праці ми також зазначимо, що Греко-Католицька Церква відігравала важливу роль у збереженні української культури, освіти та моралі.
Мета дипломної праці — дослідити та висвітлити суспільну і політичну діяльність блаженного владики Григорія Хомишина в 20–30 рр. ХХ ст. та, як він її впровадив у тогочасному контексті.
Досягнення поставленої мети передбачає виконати ряд певних завдань: з’ясувати, в якій суспільно-політичній ситуації перебували українці-галичани, що стало причиною утворення націоналістичних рухів та які методи боротьби вони використовували. Відтак розглянути біографію владики Григорія Хомишина задля розуміння його діяльності. Опісля детальніше розглянути суспільну та політичну діяльність даної постаті, яку ми умовно, для кращого ілюстрування, опишемо не хронологічно, а тематично, задля стуктурованішого викладу матеріалу.
Географічні межі даної праці охоплюють територію Східної Галичини котра була під пануванням Польської держави.
У даній дипломній праці ми використовуватимемо наступні методи:
- Аналітичний. За допомогою цього метода ми зможемо дослідити ідеологічні засади українського інтегрального націоналізму.
- Синтетичний. За допомогою даного метода ми об’єднаємо в одну цілісну картину різні історичні факти про політичні партії, організації, котрі діяли в Галичині, аби могти прояснити світло на постать Григорія Хомишина в суспільно-політичних реаліях та показати його позицію в умовах українсько-польського конфлікту.
Наша дипломна праця має і свої певні часові рамки, які окреслюються міжвоєнним періодом ХХ століття (1920–1939 рр.), хоча, при розгляді історичного контексту ми використаємо ширші історичні рамки. Зауважимо, що виняток становитимуть лише окремі моменти з біографії владики Григорія Хомишина.
Дана наша дипломна робота складається із вступу, основної частини, яка поділяється на два розділи, висновків та зі списку використаної літератури. Вважаємо, що такий поділ буде найбільш оптимальний та дозволить розкрити дану тему у повному її обсязі.
У першому розділі ми розглянемо ситуацію у міжвоєнний період у Галичині, котра була під владою Польщі, зокрема політичне, соціальне та культурне становище українців. Значну увагу приділимо їх опору дискримінаційній політиці Польської держави та формування національно-визвольного руху. Після цього ми коротко розглянемо життєвий шлях і діяльність єпископа Григорія Хомишина. Опишемо його походження, освіту, духовну формацію, боротьбу проти москвофільства, радикалізму та комуністичної ідеології, участь у просвітницькій та пастирській роботі. Згадаємо і про конфліктні ситуації з владою, переслідування та мученицьку смерть.

Другий розділ вже буде більш конкретно присвячений діяльності владики Григорія Хомишина. Спочатку ми розглянемо його в контексті пропагування мирного порозуміння між народами в період українсько-польських конфліктів. Покажемо головні методи котрі владика використовує для зменшення напруги, розвитку міжрелігійного діалогу та утвердження християнських цінностей, як основи для співпраці. Відтак дослідимо просвітницьку місію владики, зокрема у створенні ним Української християнської організації. І на завершення висвітлимо участь кир Григорія у Католицькій Акції та створенні товариства «Скала», які були відповіддю на зростання радикальних настроїв у суспільстві. Рішучість владики Хомишина задля стабілізації ситуації та повернення людей, а особливо молоді, до духовності, моральності та відповідальності через християнське виховання.
Щодо термінології підкреслимо, що у нашій дипломній роботі ми вживатимемо термін УГКЦ згідно сьогоднішнього його значення.
Якщо говорити про джерела для написання даного дослідження слід зазначити наступне. Основним джерелом по даній тематиці послужить монографія «Єпископ Григорій Хомишин: портрет релігійно-церковного і громадсько-політичного діяча» історика Олега Єгрешія, у якій детально описано пастирську та суспільну діяльність Хомишина. У науковому досліджені автор аналізує роль владики у релігійному житті Галичини, участь у суспільно-політичних процесах та взаємини з іншими церковними і громадськими діячами того часу. Будемо послуговуватись посланнями єпископа Григорія однак не будемо посилатись на книгу «Два Царства» так, як існують суперечки стосовно приписанню її до його авторства. Для ширшого бачення ситуації використаємо книгу «Нарис історії Організації Українських Націоналістів» Петра Мірчука, проте не тільки як історика, а і з врахуванням того факту, що він був учасником тогочасних подій. Також візьмемо до опрацювання книгу П. Мельничук «Владика Григоріїй Хомишин: патріот, місіонер, мученик», збірник спогадів упорядником яких є о. Ігор Пелехатий «Пастир Добрий: Блаженний священномученик Григорій Хомишин, єпископ Станіславівський» та працю В. Фещак «Впровадження Католицької Акції у Станіславівській єпархій владикою Григорієм Хомишиним».
Зазначимо, що здебільшого літературу на цю тематику писали люди політично заангажовані, однак у нашій прці, як допоміжну літературу ми використовуємо допоміжну та додаткову літературу. У цих дослідженнях провідною темою є взаємодія Церкви і націоналізму у міжвоєнній Галичині, тому звідси ми можемо багато почерпнути.
Зазначимо, що дана дипломна праця не претендує на досконале висвітлення теми. Це радше лише спроба дослідити діяльність блаженного владики Григорія Хомишина в 20–30 рр. ХХ ст. та, як він її впровадив у тогочасному контексті.

ВИСНОВКИ
Перша половина ХХ ст. для УГКЦ є одночасно трагічною і величною. Це був час великих випробувань, час переслідувань і руйнування. Водночас Церква активно розвивалася і міцніла завдяки видатним діячам. Одним із котрих був владика Григорій Хомишин.
Завершуючи наше дослідження, коротко підсумуємо те, що було розкрито у даній праці.
У першому розділі нашої дипломної праці ми намагались представити міжвоєнний період котрий став одним із найскладніших етапів в історії українського народу. Поразка після визвольних змагань 1917–1921 років призвела до втрати державності, до окупації українських земель чотирма державами. Найбільш трагічною була доля Східної Галичини. Незважаючи на намагання галичан захистити право на самовизнання вона опинилася під пануванням Польщі. Окреслені права українців міжнародними договорами ігнорувалися. Політика полонізації була спрямована на поширення польської культури на землях Східної Галичини, утиски культури, освіти, релігійного життя викликали активний спротив.
Простеживши історичний хід подій ми зауважили, що в цих умовах українське суспільство не тільки зберігало свою національну ідентичність, але й продовжувало боротися за свої інтереси. Створені легальні та підпільні організації, громадсько-просвітницькі товариства та релігійні рухи відігравали ключову роль у збережені національної свідомості українців та стимулі до подальшої боротьби. Незважаючи на масові репресії, українці проявляли високу стійкість.
У своїй праці ми велику увагу приділили визначній постаті суспільства, а саме владиці Григорію Хомишину, єпископу Станіславівської єпархії УГКЦ. Життя владики є яскравим прикладом жертовного служіння Церкві, українському народу та ідеалам національної самобутності. Все своє життя він присвятив розвитку освіти, культури, церковного життя в надзвичайно складних політичних умовах.
Більш зрозумілою у нашому дослідженні стає нам мотивація дій владики Григорія, котрий був більше спрямований на співпрацю із Польщею та її народом, та котрий у своїй праці намагався остерігати всіх від небезпеки радянщини. У своїй суспільній праці Хомишин намагався дати суспільству розуміння важливості християнського підґрунтя нації; закликав до мирного полагодження конфліктів між поляками та українцями; прагнув здолати атеїзм та релігійну індиферентність; намагався подбати за можливість для простолюддя мати християнські товариства, а не ліво-соціалістичні; намагався втілити у життя Католицьку Акцію. Про успішність дій владики можна говорити у різний спосіб: для когось він успішно зреалізував свої задуми, а для когось залишився непочутим. Так чи інакше ми зараз маємо змогу в історії відчитати, у яких ситуація діяли церковні діячі та як на їх дії реагувало суспільство. У нашій дипломній праці історично вбачаємо, що у Григорія Хомишина була своя позиція, якої він дотримувався все своє життя. Досліджуючи його суспільну діяльність, яка була спрямована на ширшу громадськість, можемо почерпнути для себе відомості, яким важким та тернистим може бути шлях для церковного та суспільного (громадського) діяча, коли у суспільстві ширяться різноманітні погляди.
Так чи інакше, суспільній діяльності, як і пастирській, Григорій Хомишин присвятив все своє життя, аж до смерті. Намагаючись вчинити правильно, неодноразово натикався на опір з людьми інших ідейних поглядів. Непросто буде однозначно визначити, де владика Григорій успішно провадив свою діяльність, а де ні. Але однозначно можна ствердити, що такій діяльності він присвячував самого себе, бо тим важче щось чинити, чим більше противників та недоброзичливців йде назустріч. Попри важкі обставини, Хомишин зажди намагався нести християнство в українське суспільство.
У другому розділі нашої дипломної роботи ми вже конкретно розглянули просвітницьку діяльність кир Григорія. Проаналізувавши його мирні ініціативи та поступову зміну поглядів під впливом політичних реалій міжвоєнної доби ми показали, як єпископ Хомишин намагався встановити мир між українцями і поляками, опираючись на християнські цінності.
Ми зосередили свою увагу і на створенні Української християнської організації. Дослідили його зусилля щодо релігійного виховання молоді, розвитку соціальної допомоги, боротьби з алкоголізмом і підтримки національної ідентичності через релігійні, духовні цінності. Показали, як Хомишин прагнув об’єднати українське суспільство навколо культурних і релігійних основ.
У цій праці ми дослідили участь єпископа Григорія Хомишина у впровадженні Католицької Акції серед українців Галичини та створенні товариства «Скала». Показано, як через ці організації Хомишин прагнув поширити християнські та національні цінності, протистояти атеїзму й комунізму, виховати духовно свідоме молоде покоління. Окрема увага приділена аналізу труднощів у взаєминах із культурно-просвітницькими установами, зокрема з «Просвітою», та спробам рехристиянізації суспільства в умовах складної політичної ситуації.
Отже, проблеми, про які говорив владика Григорій Хомишин не втрачають своєї актуальності і в сьогоденні. Поза засадами Католицької Церкви не можуть вирішуватись будь-які суспільно-політичні питання, адже та Держава є сильною та могутньою, яка оживлюється Церквою. Владика піднімав ідеї українсько-польського примирення, але не шляхом відмовлення від бажання мати свою державу. Він через Католицьку Акцію, через товариство «Скала» намагався добитись відродження народу. Але згодом сам визнав, що з цього нічого так і не вийшло.

Ми добре розуміємо, що дана наша праця не розкриває досконало та бездоганно обрану тему, але сподіваємося, що у майбутньому запропонована тематика буде опрацьована ширше. А особливо було б добре знайти те, що ще не є опубліковане. Зокрема, сподіваємось, що наша праця дасть поштовх для детальнішого дослідження стосунків інших діячів УГКЦ стосовно націоналістичного руху, які наразі є маловідомими. Будемо дуже раді, коли ця праця відкриє нові, невідомі сторінки з життя великого мужа нашої Церкви, гідного сина нашого народу, яким був єпископ Григорій Хомишин.

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 2
ЗМІСТ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ І 8
ПОЛІТИЧНІ РЕАЛІЇ ГАЛИЧИНИ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД ТА ПОСТАТЬ ГРИГОРІЯ ХОМИШИНА 8
1.1. Оцінка політичного становища Галичини в 1918-1939 роках 8
1.2. Біографія Григорія Хомишина 21
РОЗДІЛ ІІ 35
ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНОСТІ ГРИГОРІЯ ХОМИШИНА 35
2.1. Візія владики Григорія в регулюванні польсько-українських відносин 35
2.2. Участь Григорія Хомишина в Українській християнській організації 44
2.3. Діяльність Хомишина у Католицькій акція та товаристві «Скала» 50
ВИСНОВКИ 56