Назар Городиський

Штрихи до портрета о. Августина Волошина
У цій коротенькій публіцистичній розвідці бажаємо представити постать о. Августина Волошина – політичного, культурного, релігійного діяча Закарпаття, прем’єр-міністра автономного уряду Карпатської України, президента Карпатської України, відомого педагога, журналіста, філолога, який володів грецькою, латинською, німецькою, угорською, чеською, словацькою, сербською, болгарською та іншими мовами. Цей греко-католицький священник увійшов в історію не тільки як активний душпастир, але й як культурно-просвітницький діяч та ідеолог незалежності українського народу на Закарпатті. Крім усього іншого, о. Августин Волошин був захисником ідеалів т.зв. «Ужгородської унії», якою у 1646 було започатковано процес відновлення єдності древньої Мукачівської єпархії з Римським Апостольським Престолом.

Дитинство та освітній шлях
Августин Волошин народився у священничому подружжі о. Івана та Емілії (з роду Замбор). Його дід, о. Іван Волошин, був священником у с. Великі Лучки. Батько душпастирював у мальовничому гірському селі Келечин (зараз – Хустський район Закарпатської області), де 18 березня 1874 р. народився і провів дитячі роки Августин Волошин.
Батьки з дитячих років прищепили синові любов до рідної мови, українського народу, виховували його згідно з принципами християнської моралі. Хлопець залюбки допомагав старшим односельчанам працювати на землі, не цурався ніякої роботи. Науковий шлях Августин Волошин розпочинає з сільської народної школі в Келечині, а згодом вступає до Ужгородської гімназії, де навчається з 1884 по 1892 роки. У 1892 вступив у Будапештський університет на богословський факультет, але, захворівши, через рік покинув навчання. Згодом повернувся до Ужгорода, де закінчив Духовну семінарію.
Священниче служіння
22 березня 1897 відбуваються священничі свячення Августина Волошина. Його направлено до Ужгородського храму Преображення. Як духовний пастир українського народу, отець Августин виступає проти мадяризації місцевого населення та проти переведення богослужіння на угорську мову. Він бере активну участь у нарадах щодо цієї проблеми в Будапешті. Там також висловлює свою негативну позицію щодо заміни кириличного алфавіту на латинський.
Був одружений із Іриною Петрик. У подружжя не було дітей, тому вони вирішили опікуватися приватним сиротинцем, де у великому двоповерховому будинку, придбаному о.Августином, виховувалися 22 дитини. Сироти були забезпечені харчуванням, одягом, навчанням, добре виховувалися та розвивали творчі здібності. У сиротинці діяли оркестр, танцювальна група й хор. Коли 13 березня 1936 помирає дружина отця Августина – Ірина, співчуття йому висловив навіть тодішній Президент Чехії – Томаш Гарріг Масарик.
Наукові доробки та видання
Із 1900 р. о. Августин Волошин веде викладацьку діяльність в Ужгородській учительській семінарії, директором якої стає після 17 років викладання. У 1921 р. розпочинає видавати релігійну газету «Благовісник» для оборони Церкви від нападів різних конфесій, бореться за видання всіх підручників релігії для народних шкіл українською мовою. За все життя о. Волошин опублікував 63 підручники: граматики, читанки, букварі, різні методичні праці. Редагував газету «Наука», змінивши її назву на «Свобода». Написав п’єси: «Марійка Верховинка», «Без Бога ні до порога», «Князь Лаборець», «Син Срібної землі», «Фабіола». Також був дописувачем у багатьох газетах.
Політична діяльність та боротьба за незалежність України
На політичний шлях Августин Волошин ступає у 1919 р. Політична діяльність видається дуже насиченою і активною з боку отця. Упродовж 1919-1921 рр. був членом тимчасового урядового утворення – Директорії. Також очолює створену ним самим Християнсько-народну партію Підкарпатської Русі, від якої в 1925-1929 роки був депутатом чехословацького парламенту. У 1920 стає одним із керівників крайового товариства «Просвіта», а з 1929 – почесним головою організації «Учительська громада», яку сам організовував.
Отець Августин Волошин вів боротьбу за автономію Закарпатської Русі від західних держав, які на неї претендували. Цей процес тривав упродовж тридцяти років. 11 жовтня 1938 р. рада міністрів Чехословаччини після тривалих переговорів погоджується, за великими стараннями священника, на самоврядність краю. Отець Августин у Підкарпатській Русі відповідає за питання охорони здоров’я та соціального забезпечення.
Коли 2 липня 1938 року в Празі було арештовано прем’єр-міністра Закарпаття Андрія Бродія, цю посаду обіймає о. Августин Волошин. На час його прем’єрування випадає багато викликів та випробувань. Згідно з Віденським арбітражем 1938 року, Угорщина отримала кілька закарпатських міст і сіл (Ужгород, Мукачево, Берегово та інші). Тому для Закарпатської держави стає актуальним питання нової столиці. Отець Августин із помічниками зупиняються на місті Хуст, куди евакуйовують усі державні установи та служби. Стараннями о. Волошина 25 листопада 1938 року з’являється постанова про запровадження державної української мови, а 30 грудня 1938 року – про вживання назви «Карпатська Україна».
12 січня 1939 року виходить заява о. Августина Волошина про вибори до сейму, а 13 січня створено партію Українське національне об’єднання. 15 березня 1939 року офіційно відкрито засідання сейму, де вибирають нового президента Карпатської України – о. Августина Волошина.
На жаль, це були нелегкі часи. Буквально за декілька днів Карпатська Україна була окупована Угорщиною. Після визволення столиці Чехословаччини серед перших арештували президента Карпатської України. Священника відвезли до Москви й ув’язнили в Лефортово. Від 22 травня до 20 червня 1945 р. тривало слідство. Отця Волошина звинувачували в багатьох так званих «антирадянських злочинах». До суду він не дожив, бо 19 липня 1945 р. помирає в Бутирській тюрмі. Дехто вважає, що його смерть не була природною, а що він помер від катувань. 15 березня 2002 року отця Августина Волошина посмертно удостоєно звання Героя України.
Читаючи життєпис цього священника, усвідомлюємо, що своїм душпастирським служінням, науковою діяльністю, патріотично-просвітницькою роботою о. Августин Волошин наблизив довгоочікувану свободу та незалежність українського народу й державність України. Він є одним із тих багатьох греко-католицьких священнослужителів, які доклали чималих зусиль, аби зберегти єдність українців-русинів Закарпаття з Римським Апостольським Престолом, а також їхню українську національну та церковну ідентичність, протистоячи різним тогочасним викликам.

Назар ГОРОДИСЬКИЙ,Герой України посмертно. Штрихи до портрета о. Августина Волошина//СЛОВО №4 (88), грудень-лютий 2021-2022.