Хомин Василь

 

Церква вчить, що у світлі Божественного Одкровення економічну діяльність людини слід розглядати та здійснювати як вдячну відповідь на покликання, призначене Богом кожній людині. Згідно з ученням Церкви, якщо економічна діяльність і матеріальний прогрес будуть слугувати людині та суспільству через віру, надію і любов, то навіть економіка й прогрес можуть стати місцем спасіння та освячення. Плекаючи любов і солідарність у цих сферах, людина зможе багатіти в Бозі .

Економічний ріст – це збільшення продуктивної здатності національної економіки впродовж тривалого періоду. Згідно з соціальною доктриною Церкви, мета економіки – створювати багатство та сприяти його постійному збільшенню не лише в кількісному, а й у якісному вимірі. Коли таку діяльність спрямовують на цілісний і солідарний розвиток людини та суспільства, у якому вона живе й працює, то з моральної точки зору ця діяльність є правильною, бо моральна складова економіки вказує на те, що економічна ефективність і сприяння солідарному розвитку людства – це не дві окремі чи альтеративні мети, а одна й неподільна.

Один із найвидатніших представників римо-католицького суспільного вчення кардинал Йозеф Гьофнер пише, що «Творцем, осередком і ціллю всього економічно-соціального життя» є людина. На його думку, об’єктивна мета економіки полягає передусім у стабільному й неухильному творенні тих матеріальних передумов, які уможливлювали б індивідам і суспільним групам гідний розвиток. Він наголошує, що економіка не є найвищою метою, бо вона повинна знайти своє місце у «встановленій послідовності загальнолюдських цілей». Вона зосереджується на важливості свободи та гідності людини, подружжя, сім’ї, релігії й моралі, культурних цінностей. А найвищою метою та ціллю людини є Бог. Кардинал підкреслює, що людина покликана прагнути не до невпинного зростання забезпечення матеріальними благами, а до служіння загальнолюдським, передусім суспільним, цінностям .

Сам термін «економіка» походить із грецького слова οικονομία, тобто «домоуправління» . Господь, творячи людину на Свій Образ, запрошує її до праці на землі (див. Бут 2, 5-6, 15). Коли людина дає позитивну відповідь на поклик Бога й чинить згідно з Його заповідями, праця стає для неї благословенням. Економічний розвиток суспільства відповідає задуму небесного домобудівництва, якщо особа співпрацює з Господом і бере участь у Його Промислі щодо світу й людини. Через таку працю людина уподібнюється до Бога .
Аби добре зреалізувати своє покликання, слід шанувати й розвивати гідність людської особи, її цілісне покликання і благо всього суспільства. Бо людина є творцем, осереддям та метою всього соціально-економічного життя. Вона покликана розвивати свої здібності в процесі трудової діяльності, сім’ї, розвитку культурного, суспільного та релігійного життя . В економічному прогресі слід підтримувати всі складники, які йому служать. Але основною метою виробництва є не прибуток чи панування, а служіння людині, причому у всій повноті. До уваги потрібно брати як матеріальні потреби особи, так і вимоги інтелектуального, морального, духовного та релігійного життя. Тому економічний розвиток і активність людини має здійснюватися відповідно до властивих їй методів і законів у межах моральних норм, щоб виповнився Божий задум щодо людини .
Людина покликана плекати у своєму житті чесноти, добре й уміло виконувати Боже покликання та реалізовувати його в житті. Бог дарує кожній особі таланти, за допомогою яких вона розкриває себе як особистість і служить своїм ближнім. Здавалося б, що багато залежить у сьогоденні від матеріальних благ, якими людина користується, щоб добре жити. Але різні матеріальні речі та фінанси мають не тільки підтримувати існування на землі, а й служити для того, щоб правильно зреалізувати все те, що даровано нам нашим Творцем. Приклад життя окремих соціумів і навіть цілих націй показує, що для відчуття щастя, для того, щоб жити в гармонії зі собою та оточенням, треба згадати про закладені в християнській та інших релігійних традиціях засади й цінності – зокрема, поміркованість, самообмеження, жертовність, пріоритет духовного над матеріальним, уміння задовольнятися тим, що в тебе є. Легко спостерегти, що людина, яка вміє задовольнятися тим, що має, набагато щасливіша, ніж та, яка постійно змагається в душевних і фізичних перегонах за матеріальними благами або громадським статусом. Тому вміння правильно реалізовувати свої матеріальні потреби відповідно до справжніх цінностей – це рецепт щастя сучасної людини. Саме такий християнський підхід слід класти в основу економічних стратегій.
Яскравим прикладом у служінні для людини на зламі ХІХ і ХХ століть був Митрополит Андрей Шептицький, який узяв Божий Закон за фундамент і основу економічного росту, добробуту й суспільного ладу. Плекаючи у своїх вірних та людей доброї волі думку, що неможливим є економічне буття без моральності, він наголошував на тому, що економічна діяльність має спиратися на Закон Божий. Ідеї цього великого мужа й духовного провідника не лише для свого народу, але для всіх народів світу та його погляди у сфері економіки мали під собою глибоку духовну, моральну й етичну основу, яка була оперта на справедливість і Христовий закон .
Ідеалом соціально-економічного розвитку є будівництво на міцному фундаменті, який зберігається на справедливості до ближнього та на Законі Божому. Плекаючи й застосовуючи цей ідеал у повсякденності, ми гідно можемо сповнити наше покликання та очікування Царства Божого, до якого прямуємо вірою і наполегливою працею у здобуванні чеснот при всіх фахових сферах нашого життя.
Згідно з документами Другого Ватиканського собору, християни, які беруть активну участь у сучасному соціально-економічному розвитку й борються за справедливість і любов, мають бути переконані в тому, що вони можуть чимало посприяти добробутові людства та мирові у світі власним прикладом. Здобувши необхідні знання і досвід, слід навчитися зберігати у своїй земній діяльності належний лад вірності Христові та його Євангелію, щоб усе життя – як особисте, так і громадське – було наповнене духом євангельських блаженств, зокрема духом убогості. Кожен, хто слухає Христа, той шукає передусім Царства Божого, з чого й черпаємо сильнішу та чистішу любов, щоб допомагати всім людям і здійснювати діла справедливості в дусі любові .
Економічна складова життя християнина має базуватися на моральних засадах. Крім продукування матеріальних благ і засобів, економічна та господарська діяльність має давати можливість кожній людині практикувати чесноту солідарності з ближніми. Церква як Матір вчить, що в суспільно-економічному житті слід поважати й розвивати гідність людини, її покликання і благо всього людства. Адже людина – творець, центр і мета всього суспільно-економічного життя.

Економічний розвиток і Боже покликання людини // СЛОВО №4 (90), червень-серпень 2022