|
Андрій Нискогуз
 «Порок, про який ітиме мова – це гординя або самовдоволення – риса, діаметрально протилежна до християнського смирення. […] Згідно з ученням християнських наставників, найголовнішим пороком, найстрашнішим злом є гордість. Розпуста, гнів, скупість, пияцтво тощо – іграшки у порівнянні з нею. Саме гордість диявола зробила дияволом, вона – корінь усіх інших гріхів – це абсолютно ворожий щодо Бога стан душі» (К. С. Люїс «Просто християнство»).
|
|
|
Місійне служіння семінаристів в Кривому Розі [ФОТО] |
 |
 |
 |
|
 Цього року брати II курсу Василь Когут та Андрій Капустинський відвідали парафію св. Миколая в м. Кривий Ріг, де душпастирює випускник нашої семінарії о. Іван Талайло. 28 грудня 2019 р. Б. розпочалась місійна діяльність братів, адже діти з парафії св. Миколая прибули разом з о. Іваном до м. Дрогобич, щоб взяти участь у християнському таборі «Різдво з Богом», який проходив в реколекційному домі «Самарянин».
|
|
Місія мирян у підпільній Українській Греко-Католицькій Церкві |
|
|
|
|
Тарас Рисей Уже із заголовку статті відчутно певну антиномію, адже мирянин і підпілля – дещо несумісні поняття. Служіння мирян, насамперед, визначається християнським виходом у світ, яким би він не був жахливим і лякаючим. Але так може здатися лише тим, хто підпілля УГКЦ розглядає як «втечу від тоталітарного світу» і не більше. Натомість, справжня сутність християнського підпілля характеризується одночасно готовністю свідчення Христової Істини, а з иншого боку – прагненням зберегти Церкву в її недоторканній повноті. Тому і не дивно, що діяльність УГКЦ у ті часи супроводжується наростаючою динамікою – безустанним наступом і відходом.
|
|
|
Семінаристи вшанували полеглих героїв Небесної сотні у 10-ту річницю їхньої смерті |
|
|
|
|
 20 лютого 2024 р. Б. з нагоди 10-их роковин полеглих на Майдані під час Революції Гідності семінарійна спільнота вшанувала своїх героїв, відвідавши скорботне віче, що проходило у м. Дрогобичі біля пам'ятника Героям Небесної сотні. Поминальну панахиду, супроводжувану співом семінаристів ДДС, очолив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії.
|
|
Чого можуть нас навчити блаженні Северіян, Яким та Віталій? |
|
|
|
|
Антон БОРИС
Святість життя, як постійний пошук Бога, Його волі, як вдячність за любов, яку Він показав на хресті, починається з бажання наслідувати свого Спаса та Його любов. Історія нашої Церкви складається з різних подій. Як відомо, історію творить людина. Саме її вчинки визначають вектор історичного розвитку. Про життя людей, котрі змінювали цей вектор у напрямку до Бога, відомо майже все від моменту їх народження аж до смерті. Їхнє життя сповнене чеснотами, які ми прагнемо наслідувати. Особливо захоплює любов до Бога, своєї Батьківщини, інших людей. Саме завдяки цій любові, вони не боялись віддати задля блага народу навіть власне життя. Безсумнівно, життя таких людей варте наслідування, хоч, здебільшого, те, що вони зробили для Батьківщини й Церкви, – було ціною власної крові. Свята Церква проголошує їх святими, або мучениками.
|
|
|
|
|
<< Start < Prev 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 Next > End >>
|
|
Page 48 of 287 |
