|
|
|
Василь Салій
 Якщо запитати пересічного християнина, для чого він іде на Літургію до храму, то можемо почути різноманітні відповіді: щоб подякувати Богу за його ласки; попросити у Нього якихось необхідних нам благ; через прийняття Євхаристії стати ближчим до Бога. І ці відповіді, безперечно, є правильні. Але дуже рідко нам вдасться зустріти такого християнина, який свідомий того, що, йдучи на літургійну відправу, він іде творити Церкву.
|
|
New age – епоха окультизму і нового мислення |
 |
 |
 |
|
Святослав Радик
 «New age» – це суміш релігії, магії, окультизму, парапсихології, численних форм терапії та медитації. Цей рух виник у західних країнах наприкінці 60-х років ХХ століття. За словами ньюейджерів, до цього часу ми нібито жили в ері Риб під астрологічним знаком Риби, який є знаком християнства. Але зараз правління цієї ери закінчується і наступає нова епоха Водолія, коли все буде нове і зовсім інше. Коли конкретно наступить ця ера, точно визначити неможливо. Самі ньюейджери називають різні дати, дехто з них вважає, що ця епоха вже наступила – це ера гуманізму, братства і окультизму. Вона має кілька назв: «New age», «Нова ера», «неопоганство», «ера Водолія».
|
|
|
«Ми маємо, за словами Святого Івана Павла ІІ, виховати культуру пошанування до гідності людського життя» |
|
|
|
|
Інтерв'ю з о. Ігорем Бойком
 З другої половині ХХ ст. відбувається стрімкий розвиток біологічних наук. Вченим-медикам вдалося розшифрувати геном людини, тобто стало доступним розпізнання коду ДНК. Таким чином науковці отримали можливість втручатися у чинну структуру людини. З’явилася можливість її штучного запліднення, клонування. Ці новітні досягнення є водночас і новітніми проблемами. У ХХ ст. виникла біоетика – наука, яка має за мету не допустити людство до самознищення. Про загрозливі виклики перед людським життям ми говоритимемо із ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа Української Греко-Католицької Церкви керівником Школи біоетики Українського католицького університету о. д-р Ігорем Бойком.
|
|
Роль УГКЦ у плеканні української культурно-національної ідентичності в ХІХ-ХХ ст. |
|
|
|
|
Роман Ковівчак
 На територію України неодноразово приходили загарбники. Ворог намагався всіляко стерти наш народ з лиця землі як самостійну націю. Найбільш гостро це проявлялося в ХІХ-ХХ ст. Проте виявилося, що не так легко знищити дух нації. І важливу роль у підтримці й розвитку патріотичного духу відіграли два потужні соціальні стани – духовенство й селянство. Тогочасне село було оплотом української культури й мови, та існувала водночас серйозна проблема з освіченістю народу. І ось у ХІХ столітті на Галичині розпочався просвітницький рух, основним рушієм якого було духовенство УГКЦ.
|
|
|
|
|
<< Start < Prev 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Next > End >>
|
|
Page 11 of 289 |
