|
|
|
Вибори управи Введенського братства |
 |
 |
 |
|
 4 лютого 2022 року Божого відбулися вибори управи семінарійного братства «Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці». До засідання приступили одразу ж після Молебня до Пресвятої Богородиці, який братчики зобов’язалися молитися кожної п’ятниці під час свого постригу у братство. Молебень очолив духівник братства вл. Григорій Комар, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, у співслужінні о. Романа Копача, префекта Дрогобицької духовної семінарії.
|
|
Сучасне місійне служіння УГКЦ |
|
|
|
о. д-р Мирон БЕНДИК, Ректор Дрогобицької Духовної Семінарії
Христова Церква отримала від Христа – її засновника – місію спасіння всіх народів, просвічуючи їх Христовим вченням і охрещуючи (див.: Мт. 28:19). Здійснення місії спасіння є сенсом буття й існування Церкви, котра місіонує у нашому народі ось вже понад 1000 років. Християнство стало однією з підвалин духовности народу, національної й культурної ідентичности. Це не означає, що місію Церкви можна вважати успішно завершеною. Щоденне життя ставить людину і весь народ перед новими викликами, на які потрібно дати християнську відповідь. Деякі з цих викликів – наші, українські, а инші – глобальні. Українська Греко-Католицька Церква – конкретне втілення Христової Церкви – покликана здійснювати місійне служіння згідно із заповітами Спасителя і переконливістю цього служіння належно відповісти на виклики сучасности.
|
|
|
Випускники ДДС зробили для семінарії пам'ятний подарунок |
|
|
|
|
 У першій половині червня у Дрогобицькій духовній семінарії триває період екзаменаційної сесії. Семінаристи складають іспити, по завершенні яких вирушать на літні вакації, які є для них не лише перепочинком перед наступним навчальним роком, але й нагодою послужити у різних сферах церковного життя. Цьогорічні шестикурсники, для яких цей рік у семінарії останній, з нагоди закінчення свого навчання у ДДС подарували для семінарійного храму ікону св. Миколая Чудотворця.
|
|
Павло Чубинський – вчений, поет, громадський діяч |
|
|
|
Ростислав ПРИРІЗ
У процесі вивчення своєї історії в народі формується усвідомлення своєї ідентичности і патріотизму. У такому дусі народ як нація особливо пам’ятає і вшановує пам’ять тих людей, які своєю працею долучилися до примноження духовного і культурного багатства свого народу. Деякі з них були настільки жертовні, що посвячували для блага народу ціле своє життя, терплячи при цьому великі труднощі, поневіряння, заслання, навіть віддавали своє життя. Що є причиною такої посвяти? Мабуть, було б замало говорити про такий подвиг тільки на рівні гуманізму. Чи не є приклад такого життя сповненням заповіді любови: віддати життя своє за друзів (Пор.: Йо. 15:13)?
|
|
|
|
|
<< Start < Prev 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Next > End >>
|
|
Page 28 of 291 |
