... Дрогобицька Духовна Семінарія - УГКЦ - Вахнянин Анатоль
header-dds1
header-dds2
header-dds3

Підтримайте/Support Us

Допомогти у вихованні майбутніх священиків

Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Translate into...

Most Read

Articles archive

< December 2024 >
Mo Tu We Th Fr Sa Su
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

Visits

 Погода в Україні
 
Проект "Оцифрована традиція"


Вахнянин Анатоль
Вахнянин Анатоль

Анатоль (Наталь) Вахнянин (19.09.1841 – 11.02.1908) — літератор, публіцист, педагог, редактор, композитор, диригент, дослідник фольклору та творчості Тараса Шевченка, автор підручників з історії та географії. Активіст об’єднання українських студентів «Віденська Січ», товариств «Просвіта», «Руська Бесіда», НТШ, «Руського педагогічного товариства», співочого товариства «Торбан», «Боян» (пізніше – «Союзу співацьких музичних товариств», згодом – Музичне Товариство ім. М.Лисенка), Вищого Музичного інституту, політичного товариства «Народна рада».
Народився 19 вересня 1841 року в Сеняві поблизу Перемишля в родині о. Климента Вахнянина та Кароліни Файт — доньки чеського офіцера.
3 1852 року навчався у Перемишльській гімназії. У 1859–1863 – у Львівській духовній семінарії, займався літературною і музичною діяльністю.
1865 року організував перший Шевченківський концерт на західноукраїнських землях. Деякий час викладав українську мову в гімназії у Перемишлі, згодом переїхав до Відня. Навчаючись на філософському факультеті Віденського університету, у 1867 р. організував студентське товариство «Січ» і став його першим головою.
Після завершення університетських студій (1868) повернувся до Львова і продовжив педагогічну діяльність у Академічній гімназії.
Співорганізатор і перший голова товариства «Просвіта» (8 грудня 1868–1869).
Тісно співпрацював з комісією з написання українських підручників для народних і середніх шкіл.
Вахнянин – один з перших галичан, який особисто познайомився з Лисенком. Це відбулося в 1867 р., коли їдучи на навчання до Ляйпцига, Лисенко зупинився у Львові. Відтоді Вахнянин проявляв постійний інтерес до діяльності Лисенка.
1867–1870 — редактор «Правди», «Письма з Просвіти» (1878–1879), співредактор «Діла», організатор і керівник музично-хорових товариств «Торбан» (1870) і «Боян» (1891).
24 жовтня 1885 року разом із Юліаном Романчуком організував народовську політичну організацію «Народна Рада», яка продовжила ідеї Головної Руської Ради.
1890 року разом з іншими лідерами народовців став ініціатором політики «нової ери», яка мала б сприяти унормуванню українсько-польських відносин у Галичині.
У 1894–1900 роках двічі обраний депутатом Райхсрату (австрійського парламенту) від округу № 16 (Жовква — Великі Мости — Куликів — Сокаль — Белз — Рава — Угнів — Немирів)[2]. У 1895–1901 роках був послом до Галицького сейму від Сокальського повіту.
У 1903 році заснував Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка у Львові (пізніше — Львівська консерваторія) і став його першим директором.
Був засновником та керівником Союзу співацьких і музичних товариств.
Анатоль Вахнянин помер 11 лютого 1908 року у віці 66 років у Львові, похований у родинному гробівці на 72 полі Личаківського цвинтаря.
Портрет Анатоля Вахнянина написав художник Корнило Устиянович.



Книги за автором

Без обкладинки Співаникъ церковный для школъ народныхъ Співаникъ церковный для школъ народныхъ

по Вахнянин Анатоль


Голоси користувачів: / 0
Add comment