|
June 2011
|
|
о. Олег ЗИНИЧ
Наш світ щораз більше дивує новими утвореннями непоєднаних речей і понять: правда і брехня, відданість і продажність, праведність і гріх. Звідси й «нова» совість, свобода, «справжня» любов – усе нове, ексклюзивне щойно «спечене», без ГМО, ще й з привабливим рекламним слоганом: «Те, що вигідно, зручно, смачно тобі, – це твоє, і це правильно!». Бери і користуйся. Усе було б «добре», якби не «побічні ефекти» – шкряботіння в нутрі, що все це не справжнє, а черговий маркетинговий трюк «сильних світу цього», який суспільство безкритично, скажемо по-титомирівськи, «хаває». Наскільки люд залежний від цих лукавих смаколиків, не важко відповісти, досить озирнутись довкола. Хоча, звісно, є люди, які намагаються боротись із цим або уникати.
Детальніше...
|
|
|
|
|
Андрій ВАСИЛИКІВ
 В історії нашого народу є багато постатей, котрі заслуговують на визнання та повагу. Чимало з них, проявляючи у різних політичних чи ідеологічних обставинах патріотизм і відданість Батьківщині, стали заслужено називатися героями. Цього року минає триста років від написання гетьманом Пилипом Орликом «Конституції прав і свобод Війська Запорозького». У цій статті мова йтиме про особу гетьмана Пилипа Орлика як, без перебільшення, українського героя та політичного діяча.
Детальніше...
|
|
|
|
|
о. д-р Мирон Бендик, ректор
Цього року відзначаються дві промовисті дати нашої історії – 415-ліття Берестейської унії і 325-ліття унії Московської, тобто приєднання Київської православної митрополії до Московської Церкви. В оцінці цих подій ми й досі повторюємо чужинецькі підходи, не знаючи своїх. Звичайно, з Риму і Москви ці події виглядали інакше, ніж із Києва. Берестейська унія в римській оцінці – це входження до Римської Церкви окремих єпископів Київської Церкви, яким було дозволено й надалі зберігати східний обряд. Московська унія в московській оцінці – це повернення Київської Церкви в лоно Московської Церкви-Матері. І в Римі, і в Москві проігнорували умови, на підставі дотримання яких Київська Церква була згодна на єднання чи то з Римською, чи Московською Церквами. Однак, такі попередні умови були висунені. Ними є „33 артикули” Берестейської і „статті гетьмана Самойловича” Московської уній.
Детальніше...
|
|
|
|
Слава Ісусу Христу!
Дорогий отче Ректоре, Дорогі викладачі, Улюблені в Христі брати і сестри, Дорогі браття семінаристи, випускники Дрогобицької духовної семінарії!
Наш Господь Ісус Христос у Євангелії закликає нас до вдячності Богові за отримані від Нього дари. Отож йдучи за заповіддю Христа, ми сьогодні зібрались довкола Євхаристійної трапези, щоб подякувати Творцеві за час навчання у духовній семінарії наших випускників. Цим нашим благодаренням Богові є літургійна молитва, від якої ми, славлячи Бога, освячуємось через прийняття Пречистих Його Тайн. Дякуючи Богові, ми пригадуємо також собі самим, що Він є джерелом благ у нашому житті.
Детальніше...
|
|
|
|
|
 17 червня 2011. р.Б. в Дрогобицькій Духовній Семінарії відбулися урочистості з нагоди закінчення навчання. В рамках цих святкувань Архиєрейську Божественну Літургію відслужив преосвященний владика Ярослав (Приріз), коад'ютор Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ, у співслужінні ректорату та викладачів. У літургії взяли участь випускники семінарії разом зі своїми батьками та знайомими. Преосвященний владика вручив дипломи випускникам, яких цього року було 16. Отець Мирон Бендик, ректор семінарії, сердечно подякував владиці за постійну опіку над семінарією та побажав випускникам успішного служіння на користь Церкви.
Детальніше...
|
|
|
|
|
Гурт Quo vadis має в своєму творчому доробку багато композицій, котрі очікують на те, щоб вийти у вигляді аудіоальбомів. Пропонуємо Вашій увазі деякі з пісень гурту.
1. "Голодомор" (Слова і музика А. Устрицького) {mp3}quo_vadis_golodomor{/mp3}
2. "Ти не знаєш" (Слова і музика А. Устрицького) {mp3}quo_vadis_ty_ne_znajesh{/mp3}
3. "Маріє" (Слова і музика А. Устрицького) {mp3}quo_vadis_marije{/mp3}
4. "Ми ще зустрінемось" (Слова і музика А. Устрицького) {mp3}quo_vadis_my_sche_zustrinemos{/mp3}
5. "Мене Болить" (Музика А. Устрицького) {mp3}quo_vadis_mene_bolyt{/mp3} Детальніше...
|
|
|
|
|
Детальніше...
|
|
|
|
Антон БОРИС
Що таке милосердя? Це пережиток минулої епохи чи те, до чого є покликана кожна людина, незалежно від кольору шкіри, віку чи становища в суспільстві? Хотілося б виокремити дві думки з цього приводу. Хтось милосердя вважає сьогодні неактуальним і твердить, що воно є рисою слабохарактерної людини. Натомість чимало людей творення милосердя вважає справою всього свого життя. Задля справ милосердя ці люди жертвують усім: владою, місцем у суспільстві, матеріальними благами тощо. Отже, бачимо, що на милосердя, як і на любов, існує чимало різних поглядів.
Детальніше...
|
|
|
