Євген Карпінець

Усі ми є Божим народом, однією спільнотою, яка називається Церквою. Вона своїми початками сягає ще апостольських часів й існує до сьогодні. Церква – це Таїнство. Ми можемо вірити в неї, бути її невід’ємною частиною, але її таїнственної глибини у повноті не збагнемо ніколи, бо її центром і змістом є Бог, якого людина до кінця осягнути не змогла та й не зможе. Проте кращого середовища, щоб пізнати Творця і наблизитися до Нього, ніж Церква, немає.

Володимир Литвин

У цій статті ми звернемо увагу на таке явище, як «віртуальна спільнота», та спробуємо з'ясувати, яка її роль у житті людини, і чим вона відмінна від «живої». Саме слово «спільнота» означає зібрання людей, які мають багато спільного між собою, в тому числі спільні прагнення, цілі. З приходом у світ науково-технічного прогресу чимало спільнот почало формуватись через глобальну Інтернет мережу. Це так звані віртуальні спільноти, в якій учасники спілкуються один з одним за допомогою веб-технологій у мережі Інтернет.

ВСТУП
Буття людини оповите великою таємницею. Впродовж багатьох століть різні мислителі, використовуючи раціональний підхід, у своїх філософських спробах намагалися підібрати відповідні ключі, які б допомогли відкрити таємницю людського буття. Однак цілковите зосередження тільки на раціональному підході приводить до неминучого краху таких філософських спроб. В історії це можна яскраво побачити у панівних ідеологіях ХХ ст., коли мислителі, намагаючись створити ідеальні умови для людини, зіткнулися з проблемою, яка виражалася у цілковитому протесті людини проти панівних систем. Тому на противагу європейському раціоналізму епохи Просвіщення виникають ірраціональні течії кінця ХІХ – початку ХХ ст., такі як персоналізм, філософія життя, феноменологія та екзистенціалізм. Попри різні підходи і форми, які були властиві цим філософським течіям, для них спільним було те, що вони перестерігали європейський раціоналізм у неможливості цілковито відкрити «таємницю людського буття». Чим більше буде таких намагань, тим сильніше поглибиться відчуження, в якому людина втратить здатність спілкуватися з іншими людьми, світом та Богом.

ВСТУП
Упродовж перших століть існування християнства плодом пошуків автентичних форм духовного життя в дусі євангельського радикалізму стала поява монашества. Починаючи з ІІІ століття, перші ченці втікають від дочасних речей та спокус світу до віддалених місць – безлюдних пустель, непрохідних лісів і боліт, далеких печер, – щоб зосередити серце та ум на основній цілі християнина – Небесному Царстві. Цих перших монахів називали самітниками або анахоретами.

Володимир Тухлян

Сучасний світ часто порівнюють з супермаркетом: він пропонує людині надзвичайно широкий вибір дуже різних справ. Не винятком є й релігійна сфера. Сучасна людина може легко розгубитися перед різноманіттям релігій, церков, сект, культів... У неї може скластися хибне враження, що для того, щоб повноцінно розвиватися у духовній сфері, їй достатньо просто вибрати якусь одну з цих релігійних організацій.