Петруняк Тарас

ХХ століття характерне поширенням численних ідеологій і політичних систем. Їх джерелом часто ставало прагнення людини поставити себе на місце Бога та бути мірилом того, що є добро, а що – зло. Ще зі шкільної парти на уроках історії ми часто чули про такі форми і явища як фашизм, нацизм, комунізм та інші. Кожна з цих ідеологій, немов цеглинки, вибудовує тоталітарну політичну систему.
У ХХІ ст. спостерігаємо поширення нових тоталітарних ідеологій. Крім характерного для західного світу гендеризму й релятивізму, варто виокремити притаманний сучасній Росії рашизм. Як випливає із самої назви, рашизм як державно-політична тоталітарна система має дотичність до Росії (англ. Russia – «Раша»). З початком повномасштабного вторгнення на територію нашої держави весь світ за допомогою засобів масової інформації має можливість побачити нелюдські звірства та насильство, які чинять російські військові з українцями. І кожен ставить логічне запитання: чому так? Звідки така ненависть і прояв аморальної поведінки? Відповідь криється в самій ідеології Кремля, яку, власне, нарекли рашизмом. Жорстокість із боку росіян обумовлена тим, що їх головною метою є не лише завоювати країну, а й поширити свій спосіб мислення і життя. Рашизм має певну схожість із нацизмом і фашизмом, але, крім того, має свої особливості.

16 вересня 2026 р. Б. семінаристи VI курсу відвідали лікарню хоспіс у с. Сіде, де о. Володимир Яцула виконує своє служіння, як медичного капелана. Він ділився із VI-ти курсниками, як надати духовний супровід пацієнтам та уділяти Святі Тайни. Брати дізналися про особливості спілкування та підходи у служінні в стінах хоспісу.

12-15 вересня 2026 р. Б. семінаристи Гулядик Дмитро (ІІІ курс), Германович Степан (V курс) та Марич Святослав (VI курс) відвідали греко-католицьку громаду в Будапешті, з метою супроводу Божественної літургії з нагоди передсвяття Возвдвиження чесного і животворчого Хреста, яке відбулося в неділю, а також у сам день свята.

Ковівчак Роман

Стародавні римляни вважали історію найкращою вчителькою. Вони багато часу присвячували вивченню цього предмету, щоб не повторити помилок минулого. Думаю, і нам варто задуматися, чого все ж таки нас навчила історія, а точніше – події минулого століття. Адже на сьогодні велику частину нашого суспільства складають люди, виховані в часи правління радянської влади, і саме вони формують майбутні орієнтири.
Що ж закладала ця влада?

13 вересня 2026 р. Б., з нагоди свята Воздвиження чесного Хреста Господнього, семінаристи помолилися Велику Вечірню з Литією у катедральному храмі Пресвятої Трійці в м. Дрогобичі. Богослужіння очолив єпископ Самбірсько-Дрогобицький владика Ярослав Приріз у співслужінні священників семінарії та парафії.

Захаряк Павло

 

Тоталітаризм – це одна з форм політичного режиму, що характеризується повним (тотальним) контролем держави над усіма сферами життя суспільства й окремої людини: політичною, економічною, соціальною і навіть особистою. Термін походить від італійського totalitario – те, що охоплюється повністю. Уперше його вжив член італійського парламенту й журналіст Джованні Амендола в 1923 році з метою критичної оцінки політичної системи, яку мав намір створити в країні вождь фашистської партії Беніто Муссоліні. Термін сподобався як антифашистам, так і фашистам. Муссоліні використав його в червні 1925 року під час виступу в парламенті, коли погрозив супротивникам «тоталітарною волею фашистів» . Сутність і головну ідею цієї політичної системи коротко охарактеризував фашистський диктатор Беніто Муссоліні словами: «Все для держави, нічого проти держави, нічого поза державою» .

Студенти VI-го курсу відвідали «Карітас» у межах навчальної практики. Цього разу о. Богдан Лехович та о. Тарас Шпак розповідали студентам як функціонує благодійний фонд «Карітас». Семінаристи зсередини побачити, як реалізується соціальне та душпастирське служіння на практиці.

8 вересня 2026 р.Б. в честь свята Різдва Пресвятої Богородиці та 935-ліття міста Дрогобича семінарійна спільнота взяла участь в урочистому святкуванні.

Ортинський Олег

 

У 1936 році Митрополит Андрей Шептицький пише послання під гучною та сміливою назвою «Осторога перед загрозою комунізму». Чому Митрополит вирішує написати це послання? Що стало поштовхом для цього? Що український Мойсей намагався донести своїй пастві? На ці та інші питання ми спробуємо дати відповіді в цій статті.
Надворі 1936 рік. Галичина перебуває в складі Польщі. 2 серпня з-під рук Митрополита Андрея народжується пастирське послання до духовенства та вірних. Важко уявити здивування деяких священнослужителів, мирян, а можливо, і дипломатів та політиків, оскільки натоді жодної загрози комунізму тут не відчувалося. Натомість слова Андрея Шептицького були, як завжди, вчасними та потрібними, адже через недовгих три роки радянська Червона армія згідно з договором з нацистською Німеччиною перетнула кордон Польської республіки й анексувала територію Галичини та Волині. І власне тоді слова великого Митрополита стали актуальними. Він по-пророчому все це передбачив. Його послання в той далеко не зрозумілий і не стійкий час стало своєрідною інструкцією дій не лише для духовенства та вірних Греко-Католицької Церкви, але й навіть для нехристиян, наприклад, євреїв.

7 вересня 2026 р. Б., у переддень свята Різдва Пресвятої Богородиці, семінарійна спільнота помолилася Вечірню з Литією у катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича. Богослужіння очолив владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, семінарійного й парафіяльного духовенства. Після цього у каплиці ДДС семінаристи помолилися Утреню, яку очолив префект ДДС о. Андрій Якимів, після чого відбулося святкове мирування.