|
|
|
Київська митрополія вчора і сьогодні (богословсько-еклезіологічне розуміння) |
 |
 |
 |
|
о. Мирон Бендик, ректор
 Блаженніший патріарх Йосип Сліпий називає Київську митрополію Матір’ю українських вірних. Слово «матір», ужите патріархом, – не просто метафора. Воно похідне від грецького «метер» (мати) – слова, яке дало початок назві «митрополія». Дітьми Київської Церкви-Матері є й вірні УГКЦ, які плекають традицію римського сопричастя Київської Церкви. Сопричастя це полягає в тому, що, за словами патріарха Йосипа, «для київського християнства розуміння Вселенської Церкви, в першу чергу як цілості Містичного Тіла Христа, було вище понад юрисдикційні спори і роздори». Слово «митрополія», вжите в «Заповіті» патріарха, є синонімом слова «Церква» і навіть «Церква-Мати».
|
|
Читайте 8-ий номер "Наукових записок ДДС" |
|
|
|
|
 Нещодавно з'явився восьмий випуск збірника «Наукові записки Дрогобицької духовної семінарії». Традиційно текстовий матеріал видання поділений на 3 частини. Перша частина в свою чергу поділяється на чотири підрозділи і містить статті викладачів семінарії на біблійно-богословську, патристично-філософську, літургійно-історичну та пастирсько-канонічну тематики. До другої частини ввійшли рецензії та огляди окремих книг. У третій частині – «Різне» міститься,
|
|
|
Місійне служіння семінаристів у м. Козятин [ФОТО] |
|
|
|
|
 Цієї зими семінаристи IV курсу Дрогобицької духовної семінарії Мелешко Андрій і Шпак Тарас мали можливість відвідати терени Київської архиєпархії, а саме місто Козятин. В цьому місті ось уже чотири роки душпастирює випускник ДДС о. Антон Борис. Поїздка братів розпочалась у четвер, 5 січня, від залізничного вокзалу міста Самбора. Звідти хлопці вирушили до Козятина, де їх зустрів отець.
|
|
Духовність Київської Церкви у світлі заповіту Патріарха Йосифа |
|
|
|
|
о. Тарас Коберинко, викладач
 Хрещення України-Руси розпочало нову велику добу історії нашої Батьківщини. У душі наших княжих предків увійшла Христова благодать нового народження. Прийнявши хрещення за посередництвом Візантії, Київська Русь вийшла на світову арену, ставши органічною частиною великого, ще на той час неподіленого християнського світу. Входячи до кола християнських народів, вона не тільки не загубилася й не розчинилася в ньому, а навпаки, через кирило-методіївську спадщину віднайшла свою самобутність, свою особливу культурно-історичну роль, своє духовно-інтелектуальне обличчя.
|
|
|
|
|
<< Start < Prev 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 Next > End >>
|
|
Page 116 of 287 |
