|
Цар приходить до свого народу |
 |
 |
 |
|
Петро ГРОМ
Історія має здатність повторюватися. Стається це в різні епохи, у різних державах, за різних обставин, але завжди якось не так, не там і не тоді, коли ми цього очікуємо. Власне, це часто й перешкоджає нам засвоювати її уроки. Це свого часу зауважив Лоренс Джонсон Пітер : «Історія змушена повторюватись, тому що ніхто її не слухає». Минуле – це досвід, який допомагає не допускати помилок у майбутньому, а не лише відрізок часу. Минуле – це частина життя людства. Воно є найцікавішим уроком, який несе в собі мудрість попередніх поколінь для тих, хто будує майбутнє.
|
|
|
Місто Вишня та малярський осередок у XVІI – сер. XVІIІ ст. |
|
|
|
|
о. Михайло Олійник, викладач ДДС
 Осередки іконописання на Україні розміщувалися в містах, де зростав культурний та економічний розвиток. Такі міста ставали і суспільно-політичними центрами, що, в свою чергу, ще більше сприяло їх розвою. Іконописні школи розміщувалися почергово у Києві (ХІ-ХІІІ ст.), Перемишлі (ХІV-XVI ст.), Галичі (ХV-XVI ст.), Самборі (ХVI ст.), Львові (ХV-XVIІ ст.). У Перемишлі та Львові були найбільш відомі на той час іконописні осередки в центральній Європі. Головним центром розвитку церковного малярства ХІV-XVI ст. був іконописний осередок Перемишльської єпархії.
|
|
Мирянські спільноти в УГКЦ |
|
|
|
|
 Мирянські спільноти – це групи вірних, що згуртовані певною харизмою та під опікою духівника провадять молитву, зростають у вірі, Таїнствах Церкви і Божому Слові; разом вчаться служити ближньому та Церкві. Кожна мирянська спільнота дає можливість вірним ставати ближчими до Бога і один до одного. Кожна спільнота має євангелізаційне покликання, тобто свідчить про присутність Христа у нашому житті.
|
|
|
«Дивний Бог у Святих Своїх», або чудо мощей |
|
|
|
|
Олег Шагала
 Церква виявляє повагу до тіла кожного померлого християнина під час чину християнського похорону. Особливою ж повагою вона оточує тіла прославлених угодників Божих. Адже праведник у земному житті зростає у святості, і Божа благодать, яку він приймає, переображує й освячує не тільки його душу, а й тіло. Св. Йоан Золотоустий пише: «Бог поділився з нами мучениками. Сам узяв їхні душі, а тіла залишив нам, щоб їхні святі кості постійно нагадували нам про їхні чесноти» .
|
|
 Різдво 2019 року семінаристи Василь Салій (6 курс) і Олексій Стадник (4 курс) провели на місійних теренах нашої Церкви, а саме у містечку Токмак Запорізької області, що входить до Донецького екзархату УГКЦ. Тут вже не перший рік успішно провадить своє служіння випускник Дрогобицької духовної семінарії о. Тарас Буричко.
|
|
|
|
|
<< Start < Prev 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 Next > End >>
|
|
Page 78 of 288 |
