|
Забобон, або ознака слабкої віри у християнина |
 |
 |
 |
|
Петро Войтович
Коли вибухають кризи, люди частіше замислюються про майбутнє. Позаяк ніхто майбутнього не знає, починаються спекуляції на тему народних вірувань, забобонів, навіть пророцтв, в тому числі біблійних. Цим ми, котрі живемо у третьому тисячолітті, мало відрізняємося від середньовічних предків, котрі вбачали в неврожаї, епідемії, церковних розколах і політичних смутах ознаки кінця світу. Одразу ж знаходимо для цього серію «доказів» з різних біблійних текстів.
|
|
|
Співайте Богові нашому, співайте! |
|
|
|
|
Руслан СТЕЦИК
 В попередніх номерах журналу «Слово» мова йшла про т. зв. «хорову молитву». Там я зосереджував свою увагу на спільнотному вимірі молитви, порівнював храмову молитву до специфіки хору, в якого все зосереджено на гармонії, злагоді, єдності. Тепер я б хотів дещо поглибити цю тему, конкретизуючи її. Далі вестиму мову про спів, але в трохи іншому контексті – контексті «Живої Парафії». Тут я маю на увазі місце співу в Літургійному житті Церкви і участь людей в ньому.
|
|
Правда може бути тільки одна |
|
|
|
|
Ігор Бриндак, викладач ДДС
 У світовому кінематографі є немало фільмів, сюжет яких побудований довкола такої ситуації, в якій головний герой потрапляє у повну безвихідь. Здається, що все проти нього, і порятунку очікувати нізвідки. Про одну з таких стрічок і піде мова у цій публікації, а конкретніше – про міні-серіал австралійського режисера Кена Камерона «Бангкок Хілтон» із Ніколь Кідман у головній ролі.
|
|
|
Чому Царство Небесне належить «вбогим духом» |
|
|
|
|
о. Іван Гаваньо, викладач ДДС
 У Євангелії знаходимо слова: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне», які належать до одного з блаженств. Що насправді означає ця фраза, яку часто не зовсім правильно розуміють, даючи часом зовсім хибну інтерпретацію?
|
|
Хрест і вінець. Подвиг священичого служіння о. Граба (1905-1966) |
|
|
|
|
прот. д-р Володимир Івасівка, викладач ДДС
Цілком непримітна могила. Одна зі сотень на старому міському кладовищі Стебника. Темна потускніла таблиця на пам՚ятнику з написами, де ледь можна прочитати: «о. Степан Граб, доктор богослов՚я та філософії». І лише старше покоління стебничан пам’ятають, хто покоїться на цьому місці… Людина непересічна... Передовсім священнослужитель, патріот українського народу, інтелігент, викладач семінарії, в՚язень польських і радянських тюрем тощо. Будучи свідомим, що людська пам՚ять є надзвичайно короткотривалою, автор статті ставить за ціль пригадати читачам про земне життя о. Степана Граба, щоб його християнською поставою та патріотичною свідомістю могли надихатися інші. А також, щоб на його прикладі частково показати, через що у ХХ ст. переходив український народ, а разом із ним і духовенство тоді переслідуваної Української Греко-Католицької Церкви.
|
|
|
|
|
<< Start < Prev 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Next > End >>
|
|
Page 19 of 302 |
