Студенти 4-го курсу Дрогобицької Духовної семінарії Іван Талайло та Володимир Кобетяк у 2011 р.Б. різдвяні місії проводили у місті Донецьку. Парохом місцевої парафії вже одинадцятий рік є протоієрей Михайло Заверчук. Браття-семінаристи вже не вперше приїжджають у місто, тому тут їх добре знала греко-католька громада і радо приймала.

Різдвяні свята 2011 р.Б. Брати Микола Циб і Володимир Улян мали можливість святкувати у с. Тарасівка, Скадовського району, Херсонської області, що на півдні України. Храм який прикрашає собою дане село, є посвяченим в честь св. Василія Великого. Зовсім недавно, минулого року, над цим храмом був піднесений купол. 

диякон Михайло ОЛІЙНИК
Історія українського церковного мистецтва має сьогодні потребу в новому погляді на неї і вимагає нових підходів до кращого її висвітлення з мистецького і богословського боку. Сучасні публікації базуються, в основному, на українських дослідженнях першої половини ХХ ст. та працях радянських вчених періоду 50-80-х років ХХ ст. В останні десятиліття приділяють увагу українському іконописові й польські мистецтвознавці.
Проте зарубіжні дослідники часто не прив'язують наш іконопис ані до української культури, ні до Київської Церкви, ні до держави Русі-України, лише до території, оперуючи при цьому географічними, власно придуманими назвами: «южная иконопись», «малоросийская/галицкая иконопись», «ікони Малопольщі», «подкарпатска/карпатска ікона». Такі дослідження, звичайно ж, не можуть адекватно висвітлювати всі процеси розвитку українського церковного малярства і бути об'єктивними. Щоб збагнути принципи розвитку та місце і роль українського іконопису в мистецькій спадщині Вселенської Церкви і світової культури, коротко зупинимося на історії зародження і роз-витку християнського сакрального мистецтва.

Щедрий вечір у семінарійній родині став для братів семінаристів уже доброю традицією і нагодою для спільного святкування у великій семінарійній спільноті! Богоявлення Господнє 2011 р.Б. не було винятком. Усі брати, ще перепеповнені святковою містерією Різдва, ввечері 18 січня прибули у свою семінарійну родину, щоб разом розділити святкову вечерю та поділитися своєю радістю одне з одним. Починаючи з 20 години братія, святочно зібрана в каплиці, зі співом колядок та щедрівок очікувала Архиєреїв Самбірсько-Дрогобицької єпархії - Преосвященних владик Юліяна (Вороновського) та Ярослава (Приріза).

Назар І.

Діва десь преістотно родить, і земля вертеп
Неприступному приносить. Ангели з пастирями славословлять,
а волхви за звіздою подорожують, бо ради нас родилося
дитя мале – предвічний Бог»
(Кондак Різдва)

Уся атмосфера Христового Різдва овіяна подихом таїнственної ночі: вертеп, в якому лежить на сіні Боже Дитятко, незвичайна поява таємничої зірки, прихід трьох мудреців зі Сходу, благовістування ангелів і поклін пастушків, а також яскраво освітлені ялинки, спів колядок – усе це вириває нас із сірої буденщини і переносить у світ краси, світ нашого дитинства і молодости.

Дучак Р.

Зима… Вечір… На небі з’явилася перша зірка. Пролітає біленький, ніжний, наче пух, сніг… Мороз, ніби пензлем, розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і обліплені снігом. Нерухомі, білі, немов кришталеві, стоять вони, як у казці, і сяють самоцвітами від першого променя січневого сонця… Десь далеко чутно пронизаний святковістю спів. Цей спів є особливим, різдвяним. До нас наближається вертеп. Дійство, без якого ми б не відчули гармонії і величі Різдва Христового. Детальніше...