header-dds1
header-dds2
header-dds3
Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Перекласти на...

АРХІВ СТАТЕЙ

< грудня 2009 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      

Наші відвідувачі

 Погода в Україні
 
грудня 2009

Субота, 05 грудня 2009

Мар’ян Мащикевич, «Грушівська богородична святиня: історія та сучасність» (Науковий керівник: о. др. Мирон Бендик, Науковий консультант: о.ліц. Іван Гаваньо) PDF Друкувати Написати листа

ВСТУП

З покоління в покоління український народ плекав велику побожність до Пречистої Діви Марії. Почитання Пресвятої Богородиці бере свій початок від прийняття Україною християнства 988 року. Але й перед цією офіційною датою українці, що цікавилися християнством, пізнавали богородичний культ, практикований у грецьких колоніях на узбережжі Чорного моря, заселених переважно християнами. Греки-колоністи жили Богородичною духовністю, яка походила з візантійської традиції. З цих візантійських джерел черпали й сусіди греків українці, які вільно приймали християнську віру. Культ Богородиці сприймався українцями ще й тому, що в їх культурі жінці й матері надавався високий суспільний статус берегині дому, продовжувачки роду і виховательки суспільної моралі.

Детальніше...

Бобер Степан, «Головні аспекти виховання у морально-пастирських творах митрополита Андрея Шептицького» (Науковий керівник: о. Григорій Комар) PDF Друкувати Написати листа
Вступ

В умовах сучасної моральної кризи, про яку говорять багато дослідників, питання виховання стає другорядним. Це і є причиною того, що виростають несформовані і незрілі особистості, від яких згодом залежатиме доля Української Держави і нації. Українська педагогіка перебуває у пошуку орієнтирів для формування успішної виховної системи. У цьому процесі дуже важливо почути голос Церкви, яка на основі Божественного Одкровення та багатовікового досвіду пропонує свою допомогу і участь у такій важливій справі, як виховання. На нашу думку, надзвичайно цінні вказівки та ретельно продумані і представлені виховні методологічні принципи можемо почерпнути з морально-пастирських послань митрополита Шептицького. Він глибоко розумів значення виховання і звертав на нього свою постійну увагу як у ділянці теоретичного обґрунтування, так і в царині практичного здійснення через мережу різних виховних установ та засобів. Детальніше...

Інші PDF Друкувати Написати листа
Сільник Ю., «Моральні аспекти сім’ї і подружжя у світлі патріярших і єпархіяльних соборів Української Греко-Католицької Церкви в період 2001-2005 рр.» (Науковий керівник: о. ліц. Т. Коберинко; Рецензент: о.ліц. О. Кекош)

Куцик В., «Християнська педагогіка святителя Йоана Золотоустого за книгою Отторіно Паскуато “I laici in Giovanni Crisostomo tra Chiesa, famiglia e città”» (Науковий керівник: о. ліц. Г. Комар; Рецензент: о.ліц. О. Кекош)

Циб А., «Ідея літургійного богослов’я за книгою О. Шмемана “Введение в литургическое богословие”» (Науковий керівник: о.ліц. І. Гаваньо; Рецензент: ліц. В. Чудійович)

Федаш М., «Тріядологія кардинала Вальтера Каспера за книгою “Бог Иисуса Христа”» (Науковий керівник: о.д-р М. Бендик; Рецензент: о. ліц. Г. Комар)

Нечипор М., «Теотокологія у вченні святителя Григорія Палами за книгою Янніса Спітеріса “Palamas: la grazia e l’esperienza”» (Науковий керівник: о. ліц. Г. Комар; Рецензент: о. М. Коліщак)
Зинич О., «Взаємовідносини між Українською Греко-Католицькою Церквою і Державою Україна згідно з церковними та державними правничими документами» (Науковий керівник: мгр. Віталій Лесняк; Рецензент: о. ліц. С. Городецький)

Коваль А., «Ставлення радянської влади до визнання Української Греко-Католицької Церкви у 1946-1989рр. в оцінці документів і матеріалів за книгами М. Гайковського “Хресною дорогою” та О. Зінкевича, о. Т. Лончини “Мартирологією Українських Церков”» (Науковий керівник: мгр. І. Бриндак; Рецензент: д-р О. Шепетяк)

Плєшанов О., «Ідея ісламської держави у світлі досліджень Джона Еспозіто за книгою “Ісламська загроза: міф чи реальність?”» (Науковий керівник: о. ліц. Іван Гаваньо; Рецензент: о.ліц. Ю. Хамуляк) 

Делінкевич М., «Поняття “неправосильності подружжя” та “сепарації” згідно з Кодексом Канонів Східних Церков» (Науковий керівник: мгр. Віталій Лесняк; Рецензент: о. ліц. С. Городецький)

Здреник О., «Унійна Київська Церква в добу Богдана Хмельницького: сучасна оцінка проблеми» (Науковий керівник: о. ліц. Іван Гаваньо; Рецензент: мгр. І. Бриндак)

Гнатів І., «Єдність Церков у порівнянні книг Ернста Зуттнера “Христианство Востока и Запада. В поисках зримого проявления единства” та Вацлава Гриневича “Na drodze pojednania. Medytacje ekumeniczne”» (Науковий керівник: о.д-р М. Бендик; Рецензент: о.ліц. Григорій Комар)

Вербіцький В., «Українська Греко-Католицька Церква в дослідженнях академіка Едуарда Вінтера» (Науковий керівник: мгр. І. Бриндак; Рецензент: д-р О. Шепетяк)
Детальніше...

Змінчак П., «Капеланське служіння священиків Української Греко-Католицької Церкви у визвольній боротьбі за незалежність України в ХХ столітті на основі спогадів військових капеланів» (о.ліц. І. Гаваньо, рецензент – мгр.І.Бриндак) PDF Друкувати Написати листа

ВСТУП

В історії нашого народу Церква завжди відігравала головну роль у духовному житті суспільства. Українська Греко-Католицька Церква зробила вагомий внесок у процес національного відродження Української держави. Зокрема, Церква не оминала духовною опікою тих своїх вірних, які брали участь у визвольній боротьбі. Така опіка здійснювалась через капелянське служіння.
Отож, пропоноване дослідження має за мету розглянути пастирську діяльність військових капелянів, з’ясувати історичні обставини, в яких вона здійснювалась, та оцінити вклад військових капелянів у процес визвольної боротьби.

Детальніше...

Дутчак Ростислав, «Евтаназія як заперечення гідності людського життя за книгою Едуарда Ларсона та Даррела Амундсена “A Different Death”» (о.ліц. Т. Коберинко, рецензент – др. Б. Завідняк) PDF Друкувати Написати листа
ВСТУП

Життя і смерть появив я перед тобою, благословення й прокляття. Вибирай життя, щоб жити тобі і твоєму потомству, любивши Господа, Бога твого, слухавшись його голосу та прихилившись до нього.
(Втор. 30:19-20)

Богословська і філософська рефлексія над людським життям, а зокрема його початком і кінцем, є й надалі актуальною та живою. З одного боку, людство зробило великий крок в розвитку науки і техніки, уможливлюючи лікування колись неминучо смертельних хворіб, винайшло нові медикаменти, що здатні продовжувати і підтримувати людське життя. Детальніше...

Буньо Ярослав, «Аскетичне і містичне вчення Євагрія Понтійського» (керівник – о.ліц. Григорій Комар, рецензент – о.М. Коліщак) PDF Друкувати Написати листа
ВСТУП

Стремління людської душі до чогось вищого, надприородного і незбагненного, як прояв її теоцентричности, супроводить людину впродовж всієї історії. Цей прояв відповідно до часових і просторових чинників набирав відповідних до даних умов форм. Разом з тим, різним було і ставлення до цієї константи людського життя. Воно мінялося просто з діаметральною протилежністю: від захоплення і масового монашого руху в IV ст., до повного просвітницького скептицизму - XVIII cт. Християнська духовність, пройшовши непростий і часом драматичний шлях, зараз перебуває на порозі девальвації основних своїх вартостей. Детальніше...

о. Янишин Петро, «Вплив розділення Церков 1054-го року на Київську митрополію за книгами Михайла Булгакова «История Русской Церкви» та Григорія Лужницького «Українська Церква між Сходом і Заходом»» (керівник – мгр. І.Бриндак, рецензент – о.ліц.І. Гаваньо) PDF Друкувати Написати листа
ВСТУП

Сучасна Україна є молодою державою, яка проголосила свою незалежність 1991 року після демократичних змін у Центрально - Східній Європі та розпаду Радянського Союзу, хоча лише її писемна, задокументована історія сягає більш як тисячолітньої давнини. Україна має багату й різноманітну духовну спадщину, в якій домінуюче місце посідає християнська традиція. Фактично, неможливо зрозуміти жодного аспекту українського культурного, суспільного, політичного, а навіть економічного життя упродовж останнього тисячоліття, не беручи до уваги внеску християнства, його вчення та канонів, літургійних практик, етичних норм, спільнотної та особистої духовности, церковного мистецтва та народної побожности. Втім, релігійне життя на українських землях від найдавніших часів урізноманітнювалось значною присутністю християн, а також тривалим збереженням оригінальних місцевих звичаїв і обрядів. Детальніше...

Яворський Тарас, «Богословське осмислення страстотерпства Бориса і Гліба на підставі «Повісті врем’яних літ» та їх житійних матеріалів» (керівник – о.ліц. Григорій Комар, рецензент – о.М. Коліщак) PDF Друкувати Написати листа

ВСТУП

На час хрещення Руси образ святості був достатньо розроблений у християнській традиції Візантії, який поширився на Русь. Але процес сприйняття в християнській культурі не є механічним актом – це творчий процес прилучення до загальнохристиянських цінностей. Результатом чого і є формування власне київського образу святості, відмінного від традиційного як для Візантії, так і Заходу, що відрізнявся особливим, лише йому притаманним трактуванням теми Христоподібності. Ці особливості уособлюють київські святі.

Детальніше...

Шибунька Роман, «Вчення про Ісусову Молитву за твором Паісія Величковського «Об умной или внутренней молитве»» (керівник – о.ліц. Григорій Комар, рецензент – о.М. Коліщак) PDF Друкувати Написати листа

ВСТУП

Постать Паїсія Величковського належить до плеяди яскравих духовних діячів, якими була багата Україна періоду XVII-XVIII ст., і які мали значний вплив на розвиток духовної традиції народу. У цій плеяді Паїсію належить надзвичайно особливе місце. Будучи монахом, Величковський зумів гармонійно поєднати у своїй особистості духовно-аскетичний подвиг з науково-інтелектуальною діяльністю. Він не лише аскет, а й розсудливий духівник і письменник-перекладач. Його духовно-аскетична спадщина багатогранна: преподобний відроджує у своїй монашій спільноті давню практику творення Ісусової молитви та, притаманний східному монашеству, інститут старецтва. Аскетичні ідеї та думки доходять до нас з письмових праць старця, а це – листи з особистої переписки, монаший устав його спільноти, 45 аскетичних глав під назвою «Крины сельные или цветы прекрасные», апологія «Про умову молитву» та «Добротолюбіє».

Детальніше...

Цап Анатолій, «Український церковний спів XVII століття за книгою І. А. Гарнера «Богослужебное пение Русской Православной Церкви»» (керівник – о.др. Мирон Бендик, рецензент – о.ліц. Тарас Коберинко) PDF Друкувати Написати листа

ВСТУП

Храмовий спів є невід’ємною часткою історії, духовности, церковного життя кожного народу. Спів розкриває сутність народу, його церковну свідомість, характер і безсмертний творчий геній. Багатство і велич української богослужбової традиції проявляються в піснеспівах її богослужінь. Започаткований ще в Київській Русі, храмовий спів до кінця XVII століття досягнув вершин свого розвитку. Попри те, церковний спів і досі недостатньо досліджений.

Детальніше...

JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>