... Дрогобицька Духовна Семінарія - УГКЦ
header-dds1
header-dds2
header-dds3

Підтримайте/Support Us

Допомогти у вихованні майбутніх священиків

Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Перекласти на...

Найпопулярніше

АРХІВ СТАТЕЙ

< липня 2011 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Наші відвідувачі

 Погода в Україні
 
липня 2011

Понеділок, 04 липня 2011

Святослав Кашеба, «Примат папи за книгою о. Олександра Волконського „Католичество и священное предание Востока”» (керівник - о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. д-р. Роман Федько) PDF Друкувати Написати листа
ВСТУП

Питання папського примату займає важливе місце в еклезіології. Воно й досі є предметом католицько – православного діалогу. Дуже цікаво поглянути на це питання в історичному контексті ХІХ ст., коли було проголошено примат папи І Ватиканським собором. У той час як православний світ сприйняв це прогнозовано негативно, були й інші сприймання догматичного проголошення окремими православними богословами. Зокрема, в середовищі російських богословів був ряд філокатоликів із позитивною настановою. Один з них, о. Олександр Волконський, опублікував книгу «Католичество и священное предание Востока», в якій намагався пояснити папський примат православному читачеві. Свою книгу о. Волконський намагався сперти на Святе Письмо та святоотцівське Передання, а також на аргументи церковної історії. Ця книга о. Волконського стала основою для написання дипломної праці, щоб прослідкувати за ходом думки росіянина – прихильника папського примату і єдності Церков. Він, як і інші російські аристократи, а саме Володимир Соловйов, князь Іван Гагарін, княгиня Єлизавета Волконська, Євген Балабін, Григорій Шувалов, Софія Свечина та ін., свідомо прийняв католицьку віру, водночас зберігаючи любов до російської обрядової і культурної традиції. Російські аристократи прокладали шлях новому розумінню єдності Церков, відмінної від прийнятої на той час концепції об’єднання як навернення.
Детальніше...


П'ятниця, 01 липня 2011

Олександр Антонюк, Соціально-просвітницька діяльність студитського чернецтва УГКЦ в 1920-1947 роках (наук.кер.- п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Тарас Коберинко) PDF Друкувати Написати листа
ВСТУП
Одним із домінуючих чинників культурно-історичного поступу нашого народу була безпосередня участь Української Греко-Католицької Церкви. Її рідномовний обряд, органічна відповідність менталітету, підтримка й поглиблення етнічної духовності української нації зумовили перетворення Церкви на справжню скарбницю і осередок національно-культурного розвитку нашого народу. Завдяки будівництву храмів, розвитку іконописної та літописної традицій, хорового співу, і церковної музики, богослов’я, Церква не тільки збагачувала національно-культурну скарбницю українців, а й створювала умови для запозичення прогресивних західних духовних надбань . З найдавніших часів Церква на українських землях виступала ініціатором створення розвитку і поглиблення відповідного роду мистецтва, літератури та виховання.
Детальніше...

JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>