Сучасна Вітчизняна війна відкрила видатні й героїчні грані українського національного характеру. Водночас відкрилися й успадковані з радянщини страхи, показне окозамилювання, недостатня суспільна культура і пострадянські тоталітарні, іноді антирелігійні синдроми. Одним із них є нерозуміння ролі і значення Церкви в народі й суспільстві, зокрема під час час війни. Із цим мають проблему чиновники різного рівня, через що виникають і непорозуміння з Церквою. Вони ігнорують церковну специфіку і намагаються підставлянням членів духовенства до мобілізаційних списків вирішити свої проблеми з виконання мобілізаційного «плану». З огляду на такі явища Церкві тим більш потрібно з’ясувати специфіку своєї місії, зокрема під час воєнного стану.

27 лютого 2026 р.Б. відбулися важливі події у житті братства «Введення в храм Пресвятої Богородиці», яке діє у Дрогобицькій духовній семінарії.  Братчики зібралися на загальні збори, які розпочалися спільною молитвою у семінарійному храмі. За доброю традицією, під проводом духівника о. Романа Копача братія помолилася Псалтир до Пресвятої Богородиці, довіряючи Їй служіння та всі наміри братства.