29-31 березня у Дрогобицькій духовній семінарії пройшли великопосні реколекції. У цій духовній обнові семінарійну спільноту провадив ієром. Матей Хименець, ЧСВВ, який розпочав духовну науку із такого попередження: «Ця кількаденна подорож насправді є незнаною для нас, адже її Провідником в першу чергу є Святий Дух, а "Дух віє, куди забажає" (див. Йо 3, 8)». 

26 березня 2024 р. Б. до Дрогобицької семінарії завітали о. Василь Білас, голова Комісії Душпастирства Тверезості СДЄ УГКЦ і духівник загальноцерковного реабілітаційного центру "Назарет", та п. Мар'яна Нискогуз, психотерапевт і консультант з терапії узалежнень. Гості представили тему узалежнень і механізмів їх запобігання та обговорили актуальність цього питання у воєнний та повоєнний час.

Нещодавно вийшла збірка проповідей владики Ярослава (Приріза) «Духовні скарби літургійного року». Книга, яку видала Дрогобицька духовна семінарія, містить виголошені з різних нагод проповіді й гомілії на нерухомий цикл літургійного року. У книзі архиєрей, відштовхуючись від біблійного тексту та сягаючи святоотцівської спадщини й літургійної традиції, запрошує почерпнути духовні скарби нерухомого циклу Господських і Богородичних свят та памʼятей святих. Ці проповіді та гомілії допоможуть християнину прямувати дорогою духовного вдосконалення та знайти відповіді на запитання, важливі для кожної людини, а також для буття Церкви й суспільства.

24 березня 2024 р. Б., у переддень празнику Благовіщення Пресвятої Богородиці, у катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича спільнота ДДС помолилася Велику Вечірню із Литією, яку очолив владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужінні із парафіяльними та семінарійними священниками. Богослужбовий спів вели учасники вокального квартету ДДС. Опісля у семінарійній каплиці відбулася молитва Утрені.

23 березня 2024 р. Б. у катедральному храмі Пресвятої Трійці м. Дрогобича семінарійна спільнота ДДС помолилася Архиєрейську Святу Літургію, очолену вл. Ярославом (Прирізом), єпископом Самбірсько-Дрогобицьким, якою вірні долучилися до соборної молитви, започаткованої Радою Єпископських Конференцій Європи, за зцілення ран війни в Україні та у Святій Землі. Богослужбовий спів вели учасники семінарійного хору "Оранта" (кер. – о. Андрій Бунь).

Вийшов весняний номер релігійно-суспільного часопису «Слово» № 97 (1), що видає Дрогобицька духовна семінарія. Цього разу редакційна колегія пропонує глибше замислитися над темою законодавства. Звідки взялося право? Яка природа закону? Яким чином право впливає на буття людини? Хто є першим Законодавцем? Чи має Церква власні закони і для чого вони? Відповіді на ці та інші запитання Ви зможете знайти у статтях дописувачів нового семінарійного "Слова".

22 березня 2024 р. Б. семінаристи вшанували пам'ять о. Ісидора Дольницького, засновника братства Введення в храм Пресвятої Богородиці, що діє при Дрогобицькій духовній семінарії.

17 березня 2024 р. Б., у переддень початку періоду Великого Посту, спільнота Дрогобицької духовної семінарії звершила Чин взаємного прощення. Також з понеділка по четвер першої седмиці Великої Чотиридесятниці, 18-21 березня, крім інших посних богослужінь семінаристи молилися Велике Повечір’я з покаянним каноном Андрея Критського. Моління провадили представники ректорату, викладачі та духівники семінарії.

Назар Городиський

Важко уявити розвиток чи взагалі існування науки без релігії чи релігії без науки. Ці два поняття протягом історії завжди йшли пліч-о-пліч. Наука – це сфера діяльності людини, яка б мала бути благословенням Бога й служити для полегшення людського життя тут, на землі. Господь Бог у біблійній книзі Буття наказав першим людям Адаму і Єві підпорядкувати Землю собі. Біблійні коментатори й богослови пояснюють, що це означає бути співтворцем. Відтак людина покликана довершувати, вдосконалювати творіння з Богом. На жаль, історія демонструє, що так було не завжди. Спостерігаємо чимало випадків, коли наукові винаходи приносять людині й навколишньому світу шкоду. Проте були й такі науковці, які, поставивши Бога на перше місце, використали свої інтелектуальні обдарування дуже вміло. До таких можна віднести Івана Пулюя.

Тарас Петруняк

З раннього дитинства, гортаючи шкільний підручник, ми звикли дізнаватися з нього про наукові відкриття, які належать різним відомим ученим: Альберт Енштейн запропонував теорію відносності, Ісаак Ньютон сформулював закон всесвітнього тяжіння, Дмитро Мендєлєєв був творцем таблиці хімічних елементів… Але чи є серед плеяди цих всесвітньо відомих науковців прізвища людей, яких Церква визнала святими й про яких ми, найімовірніше, не чули в системі світської освіти? У нашій уяві святий – це той, хто зображений із німбом над головою, постійно перебуває на молитві та не приносить жодної користі для блага суспільства. Пропоную спростувати цей стереотип і розглянути осіб, які, незважаючи на свою святість життя, зробили чималий унесок у галузь науки.