July 2019
|
Остап Черхавський
2018 рік є особливим для Самбірсько-Дрогобицької єпархії, адже саме цей рік Декретом владики Ярослава (Приріза) від 14 січня 2018 р. був проголошений роком святкування ювілею з нагоди її 25-ліття. Цей ювілей, за словами владики Ярослава, є чудовою нагодою молитовно скласти Богові подяку за все те, що Його благодаттю вдалося здійснити для зростання нашої єпархії.
Детальніше...
|
|
|
ВСТУП Питання єдності християн завжди було актуальним для Київської Церкви, яка, не будучи сама ні ініціатором, ні учасником трагічних подій 1054 р., що згодом отримали назву Великої схизми, сповна відчула на собі їх наслідки. Прагнення до відновлення церковної єдності є характерною рисою київського християнства, яке було відкритим на спілкування з обома гілками розділеної Вселенської Церкви. Особливо важливою спробою досягти порозуміння між християнським Сходом і Заходом на вселенському рівні був Флорентійський собор (1439), в якому Київська Церква взяла діяльну участь та унійні традиції якого довший час були для неї доволі актуальними . Найвищим вираженням цієї відкритості стала ініціатива руських єпископів у 90-ті роки XVI ст. щодо поєднання Київської Церкви з Римським Апостольським Престолом, яка відновила флорентійські унійні тенденції та довершилась укладенням церковної єдності на соборі у Бересті 1596 року. Берестейська унія — одна з найвагоміших сторінок у історії Київської Церкви. Навколо цієї події, яка ще досі є каменем спотикання у діалозі між Православними і Католицькими Церквами, вже довгий час точаться дискусії.
Детальніше...
|
|
|
о. Роман Федько, викладач ДДС
За останніх 25 років ми є свідками того, як при наших парафіях з’явилися різного роду молитовні братства та спільноти, які, здається, трохи дублюють саму роль парафіяльної спільноти, яка споконвіку збирає людей на молитву і провадить її. За таких умов, здавалося б, збиратися тільки на молитву в парафіяльній спільноті, як в малій Церкві без великої Церкви, тобто всієї громади, нема потреби?
Детальніше...
|
|
|
Іван Гавриляк
Останнім часом все частіше можна почути скарги на те, яким поганим є наше суспільство. При цьому лунають різні версії стосовно того, хто винен. Доходить до того, що звинувачують навіть Бога. Розібратися у цьому нам допоможе Святе Письмо. Для початку згадаймо Вавилонську вежу. На перший погляд, ця подія розпочинається з доволі позитивного задуму, та й мета людей є зрозумілою – вони хочуть збудувати вежу.
Детальніше...
|
|
|
Андрій Нискогуз
Сенкевич починає з тієї хвилі, коли завершується Новий Завіт. В 61-62 рр. апостол Павло прибуває до Риму. Обрив. Кінець хронологічних рамок Нового Завіту Саме з цього року розпочинає оповідь Сенкевич. Він подає яскраву багатопланову панораму римської імперії. Тут і звільнені від рабства, і раби, і патриції, і царедворці, і сам імператор, і чиновники, і сенат. І ось на цьому тлі, за парадним фасадом могутньої держави, ми відчуваємо гниття, кризу духовну, політичну – і навіть економічну. І ось з’являється християнство, як маленьке русло, маленька річечка, і йому належить майбутнє, бо в ньому закладені зерна духа, зерна віри, зерна моральності. Сенкевич аж ніяк не ідеалізує християн. Він показує, що й серед них є люди різного покрою: є і фанатики, і добрі, і неосвічені, і грамотні – усілякі. Але провадить їх Христос. Тому вони зносять найважче переслідування імперії, вони йдуть назустріч масовим гонінням, гинуть, а на чолі з ними гинуть і апостоли Петро і Павло. (о. Олександр Мень)
Детальніше...
|
|
|
Ярослав Мисак
Щоразу, коли ми присутні на богослужінні, чуємо поминання церковної влади. Але, мабуть, не кожен вичерпно розуміє значення слів «патріарх», «митрополит» чи «єпископ», або ж які функції виконує деканат, екзархат, митрополія. Тому з’ясуємо загальну структуру нашої Церкви в Україні, а заодно і Самбірсько-Дрогобицької єпархії.
Детальніше...
|
|
|
ВСТУП Явище пияцтва супроводжує людство з давніх-давен. Від того часу, як людство відкрило хмільні властивості алкоголю і запізнало його згубні наслідки, пияцтво стало проблемою — суттєвою і важливою. Ще в дохристиянських цивілізаціях: Китай, Індія, Персія, Греція алкоголь вважали тим лихом, який своєю здатністю до одурманення спонукає людей до безглуздих і злочинних вчинків. Не випадково в арабських країнах вино називали «одурманюючим напоєм», а давньогрецькі філософи розцінювали пияцтво як вияв найбільшої розбещеності, називаючи його добровільним божевіллям чи «вправлянням у безумстві». Ейфорія «сп'яніння» захоплювала людей перетворюючи їх на жертву підступного напою. Вже в давнину люди зрозуміли, що той, хто стає залежним від алкоголю, перестає бути чеснотливою і відповідальною людиною, порядним і корисним членом суспільства і держави. Тому пияцтво з прадавніх часів вважалося одним із найбільших людських пороків.
Детальніше...
|
|
|
о. Роман Андрійовський, проректор з навчання ДДС
Катехизм УГКЦ навчає, що Єпархія є місцевою Церквою, яка являє єдність Христової Церкви в ієрархічній упорядкованості різних служінь довкола єпископа: пресвітерського і дияконського, монашого і мирянського.Згадку про священство маємо вже у Книзі Буття, де читаємо про Мелхиседека, який був «священиком Бога Всевишнього» (пор. Бут 14, 18-20).
Детальніше...
|
|
|
Мирянські спільноти – це групи вірних, що згуртовані певною харизмою та під опікою духівника провадять молитву, зростають у вірі, Таїнствах Церкви і Божому Слові; разом вчаться служити ближньому та Церкві. Кожна мирянська спільнота дає можливість вірним ставати ближчими до Бога і один до одного. Кожна спільнота має євангелізаційне покликання, тобто свідчить про присутність Христа у нашому житті.
Детальніше...
|
|
|
Олег Вовк
Дорогий читачу, ти, напевно, неодноразово замислювався над тим, що сьогодні увага суспільства здебільшого прикута до матеріальних цінностей. Будуються розкішні будинки, купуються дорогі машини, телефони, планшети тощо. Увага людини постійно зайнята думкою про гроші. Ми перебуваємо в постійному русі, клопотах, переживаннях.
Детальніше...
|
|
Page 1 of 2
<< Start < Prev 1 2 Next > End >>
|