ВСТУП
Податель життя, Бог Творець, наділив кожну людину даром особистої унікальності. Тому всі люди є різними. Ми відрізняємося зовнішністю, талантами, характером, покликанням. Кожен з нас має свій шлях до Бога і свою внутрішню «хвилю» молитви, хоча всіх нас об’єднує приналежність до Церкви Христової. Та є між нами люди, які по-особливому переживають навколишню дійсність. Ми можемо не зауважувати їх поряд з собою, на вулиці, в магазині чи у транспорті, бо їх особливість не кидається в очі – це люди, які живуть у тиші.

ВСТУП
З моменту становлення України як незалежної, демократичної держави відкрилися нові горизонти для об’єктивного дослідження історичного минулого українського народу, всестороннього осмислення етапів його економічного, політичного, соціально-психологічного, філософського та духовного розвитку. Одним із таких об’єктів є історія голоду 1932-1933 рр. в Україні та реакція Української Греко-Католицької Церкви на нього, адже, попри віддалену часову перспективу, ця проблема і надалі залишається складним та суспільно болючим питанням.

ВСТУП
В історії Української Греко-Католицької Церкви і українського народу Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький був найвизначнішою постаттю двадцятого століття і по сьогоднішній день він залишається гідним прикладом для наслідування усім, хто обирає шлях священичого служіння. Адже Митрополит, ведучи за собою повірене стадо як добрий пастир, по-батьківськи дбав за кожну свою духовну овечку, захищаючи її як перед зовнішніми,так і внутрішніми ворогами.

ВСТУП
Сьогодні, як ніколи, увага вітчизняних істориків посилена до питання розвитку Східної Церкви на Заході, адже воно нам говорить про співіснування двох різних культур, менталітетів. Здається, зайвим є говорити про важливість цієї теми тоді, коли наша країна вголос заявляє про свою відкритість також і до західної культури. Нашим найближчим сусідом тут є польська держава. Однак, як це часто буває між народами, що мають спільний кордон, історичне минуле, іноді, займає дуже важливу роль в діалозі між ними; і це не для суперечок, а для того, щоб краще зрозуміти можливий спільний шлях.

ВСТУП
Згідно Божественного повеління, Христова Церква поєднує в одне ціле людські діла та релігійні цінності на славу Божу а також для постійного вдосконалення людини, як тілесного, так і духовного. Звідси, місія Церкви полягає не лише у поверхневому проповідуванні доброї новини для світу, але прикладання зусиль, щоб саме Євангеліє просочувалося у менталітет, спосіб думки та цінності народу. Тобто необхідно, щоб християнство занурювало в себе всю людську культуру.