... Денис БОГАТКО, "Особливості пастирської опіки глухих в УГКЦ" (керівник – о.ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о.ліц. Василь Вербіцький)
header-dds1
header-dds2
header-dds3
Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Translate into...

LAST COMMENTED

Articles archive

< August 2015 >
Mo Tu We Th Fr Sa Su
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 28 29 30
31            

Visits

 Погода в Україні
 
Денис БОГАТКО, "Особливості пастирської опіки глухих в УГКЦ" (керівник – о.ліц. Іван Гаваньо, рецензент – о.ліц. Василь Вербіцький) PDF Print E-mail

ВСТУП
Податель життя, Бог Творець, наділив кожну людину даром особистої унікальності. Тому всі люди є різними. Ми відрізняємося зовнішністю, талантами, характером, покликанням. Кожен з нас має свій шлях до Бога і свою внутрішню «хвилю» молитви, хоча всіх нас об’єднує приналежність до Церкви Христової. Та є між нами люди, які по-особливому переживають навколишню дійсність. Ми можемо не зауважувати їх поряд з собою, на вулиці, в магазині чи у транспорті, бо їх особливість не кидається в очі – це люди, які живуть у тиші.

Глухота, на жаль, досить поширене явище у людській спільноті. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) близько 4% населення Землі є люди з ураженим слухом; 278 мільйонів ? це особи з важким ураженням слуху (рівноцінно четвертій найбільшій країні у світі); 68 мільйонів людей з глибокою втратою слуху (рівноцінно населенню 28-ї найбільшої країни). В Україні це не менш вражаючі цифри. Згідно з офіційною статистикою, 100 тисяч українців є глухими. Ця кількість рівноцінна населенню такого міста, як, наприклад, Дрогобич.
Однак ми не часто можемо побачити глухих людей у храмі на молитві. Чому так є? Як цьому зарадити? Адже Христос заповідав своє Євангеліє всім народам, всім людям (Див. Мт 28,19-20). Бог «хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди» (1 Тим 2,4). Як же почують слово Боже глухі, і як увірують? Адже «віра ? від слухання?» (Рим 10,17)
Ці питання є новітніми викликами для Церкви, особливо у світлі сучасних соціо-культурних процесів у світі. Через те, що шлях вербального контакту і передачі змісту за допомогою мови у випадку глухих осіб значно утруднений, пастирські зусилля Церкви повинні скеровуватися на пошук інших адекватних шляхів і способів комунікації з ними.
Проблема воцерковлення глухих може не відчуватися нами настільки гострою, як вона є. Причиною цього є мовчання самих глухих, які часто замкнуті у суспільне гетто, сформоване десятками, а то і сотнями років нерозуміння та відчуження від світу чуючих і Церкви. Зламати цей бар’єр – завдання, яке стоїть перед християнською спільнотою сьогодні.
Висвітленню проблематики пошуку шляхів пастирської опіки глухих людей і присвячена наша праця. Ми спробуємо проаналізувати доступні для вивчення наукові, богословські, еклезіальні та пастирські напрацювання щодо проблематики воцерковлення глухих. Методом синтезу наукових даних у галузях медицини, психології, педагогіки, а також пастирського досвіду, вираженого у документах Церкви та працях дослідників і богословів, ми покажемо загальні напрямні для здійснення ефективного пастирства глухих в УГКЦ.
Ця робота вже втілюється в сучасних українських реаліях. При Відділі соціальних питань Патріаршої Курії УГКЦ створена відповідна структура (центр пастирства глухих «Надія»), виданий посібник для впровадження до пасторальної праці «Глуха людина і Церква», а також збірники актуальних статей, присвячених пастирству нечуючих, і матеріали міжнародних конференцій.
Треба зауважити, що брак дослідницької літератури на дану тематику є головною перешкодою для вичерпного дослідження питання пастирської опіки глухих. Втім, наявний матеріал дозволить нам накреслити певні перспективи щодо підходів та методів праці з глухими в умовах української дійсності. Це і буде метою та завданням нашого дослідження.
Отож матеріалом даної праці послужать наступні джерела:
Посібник «Глуха людина і Церква», авторства о. О. Лазуркевича, І. Кобеля та Н. Лазуркевич; праці доктора педагогічних наук С. Кульбіди; доповіді та статті, присвячені пастирству глухих, а також праці іноземних авторів, які містять певний досвід роботи Католицької Церкви у цій царині.
Також проаналізуємо деякі документи Церкви, які стосуються пастирської опіки глухих. А саме: документи Другого Ватиканського Собору, матеріали міжнародних католицьких конференцій, постанови Синоду Єпископів УГКЦ, документи Єпархіальних Соборів УГКЦ.
В якості допоміжної літератури будуть використані інші матеріали, які стосуються проблематики пастирства глухих людей, зокрема і доступні джерела з мережі Інтернет.
Структура дипломної праці зумовлена метою і завданням дослідження. Робота складається з двох розділів, вступу і висновків.
Перший розділ розкриває теоретичну основу для пасторальної праці з глухими. Зокрема, тут з’ясовуються основні підходи до глухоти, які визначають різні види праці з глухими, також формулюється поняття культурного феномену спільноти глухих, дається загальне поняття про жестову мову як повноцінний засіб комунікації, озвучуються богословські основи для пасторальної праці з глухими як культурною меншиною.
У другому розділі йдеться про зміну парадигми, яка розширює горизонти бачення щодо підходів до пастирства глухих, виражену в документах Церкви вселенського та помісного рівнів. Також буде висвітлено біблійно-еклезіологічні основи пастирства людей з вадами слуху, які містяться у Святому Письмі Старого і Нового Завіту. Крім того ми вкажемо на завдання, які стоять перед пастирем спільноти глухих, а також головні труднощі, які можуть перешкоджати цій праці. На сам кінець буде запропоновано основні практичні поради для пасторальної праці з глухими, які базуються, здебільшого, на досвіді Католицьких спільнот у Західній Європі.
Науковою новизною цієї праці є синтез сучасної богословської, педагогічної та психологічної думок, який є нашою спробою дослідити не лише особливості людей з вадами слуху, але, що найголовніше, - висвітлити роль пастиря та його реальні дії у підтримці глухих людей.
Своє практичне застосування дипломна робота може віднайти як один із зразків подальших теоретичних досліджень цієї проблематики, а також для практичного вжитку, зокрема для тих осіб, в сім’ях яких є особи з вадами слуху, а також тих, хто безпосередньо здійснюватиме такого роду пастирське служіння.

ВИСНОВКИ
Праця Церкви із людьми з вадами слуху різної форми триває протягом століть. Однак сьогодні ще актуальними залишаються труднощі, з якими стикається глуха людина у Церкві, бар’єр, який існує між спільнотою глухих і Церквою чуючих та культурою чуючих, а також нерелігійний світогляд глухих.
Особливий контекст України полягає ще й у тому, що під час радянського періоду глухі перебували під тривалою опікою держави, яка релігійні переконання всіляко висміювала та знищувала.
Українська Греко-Католицька Церква усвідомлює потребу «вийти» назустріч глухим людям з проповіддю Євангелія та благодаттю Христових Таїнств. Щоб окреслити спосіб реалізації цього завдання, Церква вживає у своїй праці останні дослідження у різних вузьких ділянках науки. Серед них – психологія, педагогіка, медицина та інші. Наукові дані дозволяють створити комплексний підхід до пасторальної праці.
Саме на виясненні питання наукових підходів до глухоти була зосереджена наша увага у першому пункті праці. Вказавши на світові тенденції приорітету соціокультурного підходу до вади глухоти у людини, нами було підкреслено особливість, багатство та самобутність спільноти глухих як культурної меншини, невід’ємним атрибутом якої є жестова мова як повноцінна мовна одиниця. Це, в свою чергу, дало нам можливість говорити про спільноту глухих як середовище проповіді, а про глухоту як про стан, що генерує особливий світогляд, а отже – особливе сприйняття Бога.
Адаптація Церквою такого погляду на глухоту знайшла своє вираження у документах Церкви. На це було вказано у аналізі цих документів на початку другого розділу. Наступні пункти дипломної праці були присвячені біблійним підставам пастирства глухих, завданням пастиря а також перешкодам, які необхідно подолати для здійснення ефективного пастирства у середовищі глухих.
Завершальним у роботі став пункт, присвячений деяким практичним аспектам у здійсненні пастирської опіки нечуючих. З цією метою був використаний досвід католицьких спільнот Західної та Східної Європи. Також ми вказали на основні методи практичної реалізації пастирства глухих у окремих єпархіях Католицької Церкви, які вже сьогодні з успіхом застосовуються і в УГКЦ.
Основні труднощі, які довелося подолати у дослідженні особливостей пастирства глухих в УГКЦ, полягали у недостатньому обсязі доступної літератури на дану тематику. Це зумовлено, насамперед, тим, що Українська Греко-Католицька Церква має лише поодинокі осередки та приклади праці з особами із різним ступенем зниження слуху. Донедавна ця робота мала розрізнений характер, не узагальнювалася і не переосмислювалася. Це не дозволяло розпрацьовувати власний досвід. Тому в основі даної праці переважає дискурс Католицької Церкви на Заході та міжнародної спільноти глухих вірних. Сприйняття та переосмислення цього досвіду дозволить знайти підходи та методи праці з глухими відповідні до української дійсності.
Завданням пошуків більш конкретних шляхів інкультурації Христової благовісті у середовище глухих людей має стати подальша праця богословів, літургістів і пастирів нашої Церкви у цьому напрямку. Здійснювати це, без сумніву, потрібно враховуючи особливості української культури, обряду та літургійного благочестя Київської Церкви.

ЗМІСТ
ВСТУП ........................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. НАУКОВА І БОГОСЛОВСЬКА ОЦІНКА ЯВИЩА
ГЛУХОТИ...................................................................................................................7
1. Наукові підходи до явища глухоти ..............................................................7
2. Спільнота глухих як культурна меншина .................................................10
3. Мовна самобутність глухих .......................................................................15
4. Спільнота глухих як середовище проповіді ............................................19
РОЗДІЛ ІІ. ПАСТИРСТВО У КУЛЬТУРІ ГЛУХИХ ......................................23
1. Зміна парадигми мислення у ставленні до глухих людей в документах Церкви .............................................................................................................23
1.1. Документи та ініціативи Католицької Церкви............................................23
1.2. Документи та ініціативи УГКЦ.................................................................26
2. Передумови, виклики та завдання пастирства глухих...............................28
2.1. Біблійні підстави пастирства глухих..........................................................29
2.2. Труднощі у здійсненні пастирства глухих...................................................31
2.3. Завдання пастиря для глухих......................................................................33
3. Практичні аспекти ефективного пастирства глухих в УГКЦ ...................35
3.1. Богослужіння для глухих.............................................................................36
3.2. Катехизація глухих....................................................................................39
3.3. Духовний провід та доброчинність......................................................................41
ВИСНОВКИ..............................................................................................................45
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.....................................................47