|
|
|
100-ий номер семінарійного часопису "Слово" розповідає про Ювілей |
 |
 |
 |
|
 Вийшов черговий номер релігійно-суспільного часопису «Слово», який видає Дрогобицька духовна семінарія. Цього разу з огляду на те, що у 2025 р.Б. Церква відзначатиме ювілейний рік, а також тому, що цей номер 100-ий, тобто ювілейний, редколегія головною темою статей обрала ювілей. Пояснюючи вибір редколегією такої тематики, у «Шпальті редактора» о. д-р Роман Андрійовський висвітлює значення часу та ювілейних дат, зокрема 100-го випуску семінарійного часопису «Слово», який є важливим етапом не лише у житті семінарії, а й цілої Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Редактор підкреслює, що семінарійне «Слово» є передусім інструментом просвітництва та євангелізації, що сприяє розвитку медійних вмінь та навичок семінаристів, а також у друкованому та електронному форматах розповідає читачам про християнський погляд на різні суспільні події.
|
|
Молитовні спільноти як один з видів мирянського служіння в Церкві |
|
|
|
|
о. Роман Федько, викладач ДДС
 За останніх 25 років ми є свідками того, як при наших парафіях з’явилися різного роду молитовні братства та спільноти, які, здається, трохи дублюють саму роль парафіяльної спільноти, яка споконвіку збирає людей на молитву і провадить її. За таких умов, здавалося б, збиратися тільки на молитву в парафіяльній спільноті, як в малій Церкві без великої Церкви, тобто всієї громади, нема потреби?
|
|
|
Дрогобицькі семінаристи здійснили місію на терени Київської Архиєпархії [ФОТО] |
|
|
|
|
 З 24 по 28 квітня 2019 р. Б. семінаристи шостого курсу Тарас Жук та Андрій Мелешко побували на місійних теренах Київської архиєпархії у м. Козятин Вінницької області. Цією парафією опікується о. Антон Борис, випускник Дрогобицької духовної семінарії. Разом із тим, отець душпастирює у населених пунктах с. Михайлин та с. Жежелів.
|
|
Воля Божа – святість наша |
|
|
|
|
о. Мирон Бендик
 «Маєте бути святими, бо Я Святий» (Лев 11, 45). У цих Божих словах, скерованих до нас, стверджуються Божа святість і наша несвятість. Саме святістю Бог відрізняється від нас, а несвятістю ми відрізняємося від Бога. У Старому Завіті святість Бога сприймалася не тільки як Його відмінність від людини, а й як відокремленість людини від Бога. Людина Бога насамперед боялася і тому намагалася триматися від Нього подалі. Поширеним було переконання, що хто «побачив» Бога (занадто наблизився до Нього), той помре. У Єрусалимському храмі було «відокремлене» від людського доступу «святе святих», ввійти в яке міг тільки первосвященник і тільки раз на рік. Тому і в храмі людина мала зберігати щодо Бога шанобливу дистанцію.
|
|
|
|
|
<< Start < Prev 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 Next > End >>
|
|
Page 73 of 308 |
